Державне управління

  Державні монополії.   Галузі, де збереження конкуренції недоцільне не тільки внаслідок її економічної неефективності, але й внаслідок особливої ролі цих галузей у формуванні загальних умов економічного і соціального розвитку країни, забезпеченні національної безпеки, а також через особливу соціальну значущість певних товарів і послуг. Як суб'єкти державної монополії виступають, як правило, державні унітарні підприємства, що мають ліцензії на здійснення певних видів діяльності. Галузями державної монополії є грошово-емісійна діяльність, здійснювана центральним банком країни, деякі види зовнішньоекономічної діяльності (експорт та імпорт окремих товарів), виробництво і збут окремих видів продукції. Режим державної монополії має винятковий характер, його види і межі визначаються спеціальними законами, з метою використання вигод великомасштабної економіки й нейтралізації її можливих негативних наслідків, пов'язаних з послабленням конкуренції. Монополістична діяльність включає в себе не тільки діяльність господарюючих суб'єктів. але й діяльність державних органів і органів місцевого самоврядування. Антимонопольна політика держави передбачає збереження деяких видів монополій, забезпечуючи їх державне регулювання. Система антимонопольного регулювання формується в умовах, коли ринкові зв'язки перебувають лише у стадії становлення, створено основи ринкової економіки, не переборено повністю державно-адміністративний монополізм. Антимонопольне законодавство саме по собі не створює систему вільного підприємництва і конкуренції. Воно успішно може діяти в умовах вже існуючої конкурентної ринкової системи, захищаючи і підтримуючи останню.



Відвідайте наш новий сайт - Матеріали для Нової української школи - планування, розробки уроків, дидактичні та методичні матеріали, підручники та зошити