Матеріали для Нової української школи 1 клас - планування, розробки уроків, дидактичні та методичні матеріали, підручники та зошити

Політологія у запитаннях і відповідях

17 Чи віддзеркалює політична свідомість ідейне життя суспільства?

 

Важливою характеристикою політичного життя суспільства є таке складне і багатовимірне поняття, як політична свідомість — сукупність поглядів, оцінок, установок, які відображують політико — владні відносини та політичні інтереси суб'єктів. Сукупність знань політичної свідомості складається з пізнання політико — владних відносин кожної з гілок влади: представницької (законодавчої), виконавчої, судової, а також із сукупності політичних інтересів суб'єктів, знання і цінності яких втілюються у наявності чи становленні колективної волі, спрямованої на здійснення функцій управління і самоврядування, народовладдя. Саме ці функції відображують суспільно-політичні устремління, завдання і цілі.

Структура політичної свідомості складна й суперечлива. Відповідно до функціонального принципу класифікації в ній можна виокремити такі аспекти:

          політико — психологічний — почуття, настрої, наміри, мотиви, установки,, переконання, воля тощо;

          політико — ідеологічний — цінність, ідеал, ідея, доктрина, концепція, погляди, теорія та ін.;

          політико — дійовий — свідомість консервативна, ліберальна, реформістська, радикальна тощо.

З погляду суб'єкта політична свідомість буває масовою, груповою та індивідуальною. Масова свідомість — це реальна політична свідомість тієї чи тієї спільноти людей, яка бере участь у політичному житті та впливає на нього. Її стан відображає суспільну думку, настрої та дії людей. Групова свідомість — це узагальнена свідомість великих (класи, соціальні групи та верстви) і малих (політична еліта, група тиску тощо) груп, пов'язаних з політикою. Система пізнавальних, мотиваційних і ціннісних компонентів, що забезпечують пізнання особою політики та участь у ній, становить індивідуальну свідомість.

За глибиною віддзеркалення дійсності розрізняють буденну та науково-теоретичну політичну свідомість. Перший тип формується на основі повсякденного досвіду людей і відображається у суспільній психології. Для нього характерні суперечливість, фрагментарність, несистематизованість, надмірна емоційність, стійкість та інерційність впливу на поведінку. Політична свідомість другого типу цілісна, систематизована, здатна до прогнозування; вона відображається у політичній ідеології.

Основними функціями політичної свідомості є такі:

          пізнавальна — певна система знань про навколишню політичну дійсність;

          оцінювальна — сприяє орієнтації у політичному житті, оцінці тих чи тих політичних подій;

          регулятивна — дає орієнтири щодо участі у політичному житті;

          інтегративна — сприяє об'єднанню соціальних груп суспільства на основі спільних цінностей, ідей, настанов;

          прогностична — створює основу для передбачення змісту й характеру розвитку політичного процесу;

          нормативна — дає змогу створити загальноприйнятий образ майбутнього.

Політична свідомість виникає й функціонує у процесі практично-діяльнісного засвоєння окремими людьми та соціальними спільнотами політичного буття. Діяльність є основою політичної свідомості, надає їй певності та загальнозначущого політичного змісту.

Громадська думка як форма політично? свідомості відображує ставлення соціальних спільнот та окремих осіб до політичних програм, дій політичних суб'єктів і лідерів. Це одне із дієвих джерел демократичної політичної системи, яке дає змогу політичним структурам збагнути інтереси мас і розпочати діяльність з метою їх задоволення.

Якщо громадська думка формується на основі спільної зацікавленості людей у конкретних політичних питаннях, то особливого значення набуває процес становлення й використання інтересів різних соціальних груп та осіб як підґрунтя компетентності громадської думки. Проте слід зважати не лише на громадську думку. Потребує регулювання й процес становлення та зміни інтересів людей як стимул їхньої діяльності. Інтереси так само суб'єктивні й багатоманітні, як індивідуальні та своєрідні люди. У суспільній думці відображаються індивідуальні оцінки людей з політичних питань, що становлять загальний інтерес. У свою чергу, вияв загального інтересу залежить від життєвої позиції індивідів, їхнього ставлення до політичних процесів, бачення у політичних проблемах власних інтересів. Компетентність громадської думки залежить від того, наскільки в ній відображені загальні інтереси і як трансформовані індивідуальні.

 









загрузка...

Віртуальна читальня освітніх матеріалів для студентів, вчителів, учнів та батьків.

Наш сайт не претендує на авторство розміщених матеріалів. Ми тільки конвертуємо у зручний формат матеріали з мережі Інтернет які знаходяться у відкритому доступі та надіслані нашими відвідувачами. Якщо ви являєтесь володарем авторського права на будь-який розміщений у нас матеріал і маєте намір видалити його зверніться для узгодження до адміністратора сайту.

Дозволяється копіювати матеріали з обов'язковим гіпертекстовим посилання на сайт, будьте вдячними ми затратили багато зусиль щоб привести інформацію у зручний вигляд.

© 2008-2019 Всі права на дизайн сайту належать С.Є.А.