Матеріали для Нової української школи 1 клас - планування, розробки уроків, дидактичні та методичні матеріали, підручники та зошити

Політологія у запитаннях і відповідях

18 У чому полягають психологічні основи політичної поведінки?

 

Політична свідомість складається не лише з ідеології, а й з психології. Висока емоційна напруженість у суспільстві, зумовлена спільною психологією, робить її безпосереднім чинником, мотивом поведінки і діяльності людей.

Як самостійна галузь знань політична психологія сформувалася порівняно недавно. Лише у 1968 р. в Американській асоціації політичних наук було офіційно створено відділення політичної психології. Це передусім пов'язано з політизацією суспільства і психологізацією політики, що дедалі зростають. Предметом нової науки стало вивчення психологічних компонентів політичної поведінки людини, що дало можливість застосувати психологічні знання до пояснення політики.

До особливостей політичної психології можна віднести те, що вона формується у процесі безпосередньої політичної активності суб'єкта, швидко змінюється під впливом нових політичних обставин, провідну роль у ній відіграють почуттєві та емоційні елементи свідомості.

Розгляньмо бінарні позиції психологічних властивостей соціумів. Перша позиція: екстраверсія — інтроверсія. Для екстраверсії характерними є відкритість, прагнення до діалогу, ініціативність, сміливість, потреба у самовияві та прагнення слави. Для інтроверсії, навпаки, — закритість, орієнтація на власні сили, миролюбність, схильність до уникання конфліктів, прагнення змінити себе, а не обставини.

Друга позиція: сенсорність — інтуїтивність. Сенсорність — це схильність до вже апробованих способів розв'язання проблем, прагнення вдосконалювати, а не творити нові моделі. Інтуїтивність — прагнення радикально змінити дійсність, спираючись на інтуїцію, без достатньо продуманого плану.

Третя позиція: екстернальність — інтернальність. Ознаками екстернальності є пошук причин невдач не в собі, а в інших, бажання у будь-який спосіб уникнути відповідальності, нетерпимість, вичікування. Інтернальність — це послідовність та індивідуальна відповідальність, толерантність, самокритичність, дисциплінованість, задоволеність своєю працею та життям у цілому.

Четверта позиція: раціональність — ірраціональність. Раціональність передбачає здатність до аналітичного сприйняття реалій, неухильне виконання соціальних норм, установку на конкретні справи. Якщо домінують емоції і почуття, а не логічне обґрунтування, якщо критерії оцінок мають етичний характер (добре — погано, чесно — нечесно), то переважає ірраціональність.

І остання, п'ята позиція: інтенціональність — екзекутивність. Перша характеризує особистості сильні, вольові, здатні до самодисципліни, порядку, суворого дотримання соціальних норм. Друга полягає у поміркованості в діях, ліричності, непередбачуваності, апатичності, наївності, потребі у сильному союзнику. Іноді виокремлюють ще одну позицію: чоловіче — жіноче.

Притаманні кожній з цих бінарних позицій властивості є своєрідним підґрунтям соціокультурної історії. Домінування у психокультурі соціуму якоїсь однієї з них зумовлює відповідний характер, своєрідність соціуму, тобто суспільства, спільноти, особи. Сукупність домінуючих установок характеризує соціальну психіку суспільства — менталітет як усвідомлювану частину психокультури та неусвідомлювану метакультуру конкретної соціальної спільноти.

Яким чином знання певної позиції впливає на розуміння сутності політичної психології в житті суспільства? Наприклад, екстраверсійне суспільство характеризується відкритістю, динамізмом, зразки для наслідування воно бере ззовні, з інших соціумів та культур (США, Польща). Національний характер такого суспільства більш прямолінійний. Дух народу неспокійний, однак без надмірної рефлексії, йому притаманні любов до слави і зовнішнього самовияву, схильність до ризику й імпульсивність, висока контактність та культура спілкування. Суспільствам, орієнтованим на інтроверсійну позицію, властиві передусім закритість (Велика Британія, Індія, Китай). Народи самобутні, здатні залишатися самими собою за будь-яких обставин. До таких суспільств слід віднести й Україну.

Не можна обминути й психології натовпу — неструктурованого зібрання людей, об'єднаних спільним емоційним станом і загальним об'єктом уваги, проте позбавлених чітко усвідомлюваної мети. У чому особливості психології натовпу? По-перше, натовп «розчиняє» свідому особистість, інтелектуальне начало людини згасає і пробуджується емоційне, зумовлене інстинктами. По-друге, у натовпі зникає індивідуальне почуття відповідальності, а також страх як джерело сумління. Учасниками натовпу оволодіває нетерпимість, прагнення пошуку ворогів, негайної розправи. По-третє, взаємонавіювання надає натовпу великої деструктивної енергії, схильності до свавілля, агресії.

 









загрузка...

Віртуальна читальня освітніх матеріалів для студентів, вчителів, учнів та батьків.

Наш сайт не претендує на авторство розміщених матеріалів. Ми тільки конвертуємо у зручний формат матеріали з мережі Інтернет які знаходяться у відкритому доступі та надіслані нашими відвідувачами. Якщо ви являєтесь володарем авторського права на будь-який розміщений у нас матеріал і маєте намір видалити його зверніться для узгодження до адміністратора сайту.

Дозволяється копіювати матеріали з обов'язковим гіпертекстовим посилання на сайт, будьте вдячними ми затратили багато зусиль щоб привести інформацію у зручний вигляд.

© 2008-2019 Всі права на дизайн сайту належать С.Є.А.