Юридичний словник-довідник

Рекультивація земель — комплекс робіт, спрямованих на відновлення продуктивності, народногосподарської цінності порушених земель та на поліпшення умов навколишнього природного середовища у зв'язку із приведенням цих земель у стан, придатний для використання за призначенням. Приведення земельних ділянок у придатний стан для подальшого цільового використання здійснюється у ході робіт, а коли це неможливо — не пізніш як у місячний строк після завершення робіт, включаючи період промерзання ґрунту. Об'єктом рекультивації є порушена земельна ділянка, яка підлягає відновленню. Рекультивація провадиться двома етапами: технічний етап і біологічний етап. На технічному етапі здійснюється планування, формування відкосів, зняття, транспортування та нанесення ґрунту на землі, що рекультивуються, за необхідності проводиться докорінна меліорація, будівництво шляхів, спеціальних гідротехнічних споруд тощо. Біологічна рекультивація передбачає проведення комплексу агротехнічних і фітомеліоративних заходів щодо відновлення родючості порушених земель. Проведення Р. з. юридично фіксується у спеціальному акті передачі цих земель власникові або землекористувачу. Здійснюється Р. з. за рахунок осіб, яким передавалася земельна ділянка у тимчасове користування, пов'язане з порушенням родючого шару ґрунтів.





Відвідайте наш новий сайт - Матеріали для Нової української школи - планування, розробки уроків, дидактичні та методичні матеріали, підручники та зошити