Юридичний словник-довідник

Акредитив (лат. accreditivus — довірчий) — 1) іменний цінний напір, що засвідчує право особи, на ім'я якої його видано, отримати в кредитній установі зазначену в А. суму. Оплата А. здійснюється кредитною установою в місці пред'явлення його за рахунок грошової суми, яку внесено до ощадної каси або знято з рахунку його власника, або згідно з договором між банками; 2) форма розрахунків і вид банківського рахунку, за яким здійснюються безготівкові розрахунки. Застосовується в міжнародних розрахунках у комерційних операціях, а також між українськими юридичними особами, коли така форма передбачена договором між постачальником та замовником (покупцем). А. відкривається за дорученням платника в банку, який обслуговує постачальника, на підставі заяви строго встановленої форми. Джерелом відкриття А. можуть бути як внесені кошти покупця, так і кредити банку. Підставою виплати на А. є надані постачальником реєстри рахунків та транспортних документів, які підтверджують відвантаження товару. Виплата коштів може бути обумовлена попереднім акцептом. Кожний А. призначений для розрахунків лише з одним постачальником. Див. також Акцепт.




Відвідайте наш новий сайт - Матеріали для Нової української школи - планування, розробки уроків, дидактичні та методичні матеріали, підручники та зошити