Юридичний словник-довідник

Заповідне урочище — лісові, степові, болотні та інші відокремлені цілісні ландшафти, що мають важливі наукове, природоохоронне та естетичне значення і охороняються у правовому порядку з метою збереження їх у природному стані. Рішення про оголошення відповідних об'єктів З. у. загальнодержавного значення приймає Президент України, а місцевого значення — обласні, Київська і Севастопольська міські Ради народ них депутатів. Оголошення З. у. здійснюється беї вилучення земельних ділянок, водних та інших природ них об'єктів у їх власників або користувачів. В окремих випадках навколо З. у. встановлюються охоронні зони. Правовий режим З. у. визначається Законом України «Про природно-заповідний фонд України», положенням про відповідне урочище та іншими актами законодавства України. У нормативному порядку на території З. у., зокрема, забороняється будь-яка діяльність, що порушує природні процеси, які відбуваються у природних комплексах, включених до його складу. Власники або користувачі земельних ділянок, водних та інших природних об'єктів, оголошених З. у., зобов'язані забезпечити режим їх охорони та збереження. Див. також Природно-заповідний фонд України, Охоронні зони територій та об'єктів природно-заповідного фонду України.




Відвідайте наш новий сайт - Матеріали для Нової української школи - планування, розробки уроків, дидактичні та методичні матеріали, підручники та зошити