Юридичний словник-довідник

Мито — податок, яким оподатковуються товари та інші предмети, що ввозяться на митну територію або вивозяться за її межі через митний кордон і який нараховують і стягують митні органи. М. виконує важливі функції регулювання зовнішньоторговельного обміну з іноземними державами, захисту національних галузей промисловості. Воно є суттєвим джерелом валю І них надходжень у бюджет держави і важливим засобом регулювання ввозу і вивозу товарів. Ставки М. встановлюються митним тарифом, у якому передбачено систематизований перелік товарів і розмір ставок. Згідно з Митним кодексом України та Законом України «Про Єдиний митний тариф» розміри М. та умови оподаткування визначає Верховна Рада України. Єдиний митний тариф розробляє Кабінет Міністрів і затверджує Верховна Рада. Розрізняють такі види М.: за способом нарахування — адвалерне, специфічне і комбіноване; за порядком встановлення — автономне і венційне; залежно від функцій — протекційне, преференційне та фіскальне; залежно від видів товарів, на які М. нараховується,— експортне, імпортне, транзитне або ввізне чи вивізне; залежно від призначення — антидемпінгове, компенсаційне та спеціальне.





Відвідайте наш новий сайт - Матеріали для Нової української школи - планування, розробки уроків, дидактичні та методичні матеріали, підручники та зошити