Юридичний словник-довідник

Міністерство соціального захисту України — центральний орган державної виконавчої влади, який забезпечує впровадження у життя єдиної державної політики в галузі соціального забезпечення населення та соціального захисту пенсіонерів, інвалідів, одиноких непрацездатних громадян, дітей — сиріт, одиноких матерів, багатодітних, а також малозабезпечених сімей з дітьми, інших соціально незахищених громадян, які потребують допомоги і соціальної підтримки з боку держави. Основними завданнями М. с. з. є: розробка науково обґрунтованих пропозицій щодо стратегії державної політики у сфері соціального захисту пенсіонерів, інвалідів, інших соціально незахищених громадян, а також розробка, координація та контроль за виконанням цільових довго - і короткострокових програм соціального захисту; організація роботи, пов'язаної з призначенням та виплатою пенсій і допомоги відповідно до чинного законодавства; надання роз'яснень при вирішенні питань у галузі соціального захисту; організація матеріально-побутового обслуговування пенсіонерів, інвалідів, інших соціально незахищених громадян; створення і розширення мережі служб і закладів соціального захисту; сприяння створенню соціальних притулків для дітей, центрів соціальної реабілітації підлітків, інших соціальних закладів для дітей; розв'язання проблем соціального захисту пенсіонерів, інвалідів, одиноких громадян похилого віку, населення у надзвичайних ситуаціях і осіб, які потерпіли від Чорнобильської катастрофи та ін. М. с. з. забезпечує соціальний захист населення через управління і відділи соціального захисту населення, що входять до складу місцевих органів виконавчої влади за принципом подвійного підпорядкування (Постанова Кабінету Міністрів України «Питання Міністерства соціального захисту населення України» від 27.1.1993).




Відвідайте наш новий сайт - Матеріали для Нової української школи - планування, розробки уроків, дидактичні та методичні матеріали, підручники та зошити