Юридичний словник-довідник

Порука — один із цивільно-правових способів забезпечення виконання зобов'язань, який ґрунтується на договорі. За договором П. одна особа (поручитель) бере на себе відповідальність перед кредитором іншої особи (боржника) за виконання останнім свого зобов'язання в повному обсязі або в частині. Відносини щодо поруки регулюються Цивільним Кодексом України. П. набула поширення в умовах переходу до ринкової економіки. Договір П. укладається обов'язково в письмовій формі, недотримання цієї умови тягне за собою недійсність такої угоди. Сторонами договору П. можуть бути юридичні та фізичні особи. В разі невиконання зобов'язання боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники (якщо інше не встановлено договором). Поручитель, який виконав перед кредитором свій обов'язок, відповідно сам набуває прав кредитора щодо боржника. Різновидом П. є вексельна порука (аваль). Особа, яка видала вексельне доручення (аваліст), бере на себе відповідальність за виконання зобов'язання іншою зобов'язаною за векселем особою (акцептантом, векселедавцем, індосантом).




Відвідайте наш новий сайт - Матеріали для Нової української школи - планування, розробки уроків, дидактичні та методичні матеріали, підручники та зошити