Юридичний словник-довідник

Права дитини — комплекс прав і свобод, який характеризує правовий статус дитини з урахуванням особливостей розвитку людини до повноліття. П. д.— складова частина загального комплексу прав людини, який становить правовий статус будь-якої фізичної особи. П. д. існують у міжнародному праві у вигляді загальновизнаних стандартів, які містяться у міжнародних угодах і рекомендаціях міжнародних організацій, зокрема в Декларації прав дитини (1959) і Конвенції про права дитини (1989). Україна є учасником цієї Конвенції. Головна вимога забезпечення П. д.— дотримання принципу, за яким в усіх діях щодо дітей, незалежно від того, здійснюються вони державними чи приватними установами, що відають питаннями соціального забезпечення, судами, адміністративними чи законодавчими органами, першочергова увага приділяється якнайкращому забезпеченню інтересів дитини. До П. д. належать: рівноправність усіх дітей незалежно від будь- яких обставин; право на життя, ім'я і набуття громадянства; на вільне висловлювання своїх думок; на загальну й однакову відповідальність батьків за виховання і розвиток дитини; на користування найдосконалішими послугами системи охорони здоров'я; на рівень життя, необхідний для фізичного, розумового, духовного, морального і соціального розвитку; на освіту; на захист від усіх форм сексуальної експлуатації і сексуальних розбещень; на застосування міжнародних норм гуманітарного права у період збройних конфліктів.





Відвідайте наш новий сайт - Матеріали для Нової української школи - планування, розробки уроків, дидактичні та методичні матеріали, підручники та зошити