Методи та прийоми емоційного налаштування на урок - Навчально-методичний посібник - Л.В.Коваленко 2014

Розділ І
Метафори

Учитель розпочинає урок з притчі, легенди, розповіді про власні спостереження тощо. Використовуючи притчі й метафори, вчитель може управляти увагою учнів, актуалізувати потрібний змістовний контекст. Н. Пезешкіан виокремив такі функції притч та історій:

✵ функція дзеркала (за допомогою історій людина може порівняти свої думки й переживання з тими, про які розповідається в історії, і сприйняти те, що на цей момент відповідає власним психічним структурам);

✵ функція моделі (як відомо, історії — це моделі, отже, вони допомагають учитися за допомогою моделі: дають можливість людині по-різному інтерпретувати зміст історій, подій, викладених у ній, зіставляти цей зміст із власною ситуацією);

✵ функція опосередкування (історія стає своєрідним захисним буфером, що дозволяє учасникам висловити свої думки через власне розуміння історії);

✵ функція зберігання досвіду (легко запам'ятовуються й, оскільки пов'язані з досвідом, допомагають зберігати його);

✵ функція носія традицій (історії та притчі спрямовують думки за межі індивідуального життєвого обрію й передають далі естафету думок, міркувань, асоціацій);

✵ історія як помічник у поверненні на більш ранні етапи індивідуального розвитку Отже, використання притч допомагає зняти напруженість у класі, атмосфера стає теплішою, крім того, що історії звернені до інтуїції та фантазії). Вашій увазі пропонуються притчі, які вчитель може використати на уроках. Наприклад, розпочати урок можна з притчі «Тут усе роблять ґрунтовно». Вчитель:

Коли сільський суддя хворів, його обов’язки виконував Ходжа Насреддин. Одного разу до суду вбіг чужоземець і закричав: «На мене напали й пограбували! Хтось біля самого села викрав мій одяг і чоботи! Злодій десь тут, у селі!»

Насреддин подивився на чоловіка та сказав: «Я бачу, злодій не вкрав твою спідню сорочку, чи не так?» Чужоземець відповів збентежено: «Ні, не вкрав». Ходжа подумав хвилину, потім сказав: «У такому випадку злодій не з нашого села, тут усе роблять ґрунтовно».

Сьогодні на уроці ми ґрунтовно вивчимо правопис складних слів.

«Зерна кави»

Одного разу до батька прийшла дочка і скаржиться:

- Батьку, я втомилася долати труднощі та розв’язувати проблеми, я весь час пливу проти течії. Я виснажена, у мене більше нема сил. Що мені робити?

Батько ж замість відповіді поставив на вогонь три однакові каструлі з водою. В одну вкинув моркву, в другу поклав яйце, а в третю насипав зерна кави. Через деякий час він вийняв з води моркву, яйце і налив у чашку кави.

- Що змінилося? - запитав він свою дочку.

- Яйце і морква зварилися, а зерна кави розчинилися у воді, - відповіла вона.

- Ні, доню моя, це лише на перший погляд так... Подивися - тверда морква в окропі стала м’якою та вразливою. Рідке яйце стало твердим. Зовні вони не змінилися, вони лише змінили свою структуру під впливом однаково несприятливих умов. Так і люди - сильні зовні можуть розклеїтись і стати слабкими там, де крихкі і ніжні лише тверднуть і міцніють.

- А кава?

- Це найцікавіше. Зерна кави повністю розчинилися в новому ворожому оточенні та змінили його - перетворили окріп в чудовий ароматний напій. Є особливі люди, які не змінюються через обставини - вони змінюють обставини і перетворюють їх на щось нове і прекрасне, отримуючи користь і знання в даній ситуації...

Отже, бажаю Вам, шановні учні, ніколи не підлаштовуватися під обставини, а перетворювати їх на щось нове та прекрасне.

«Усе своє ношу з собою»

Невидиме бачимо ми настільки, наскільки чисте наше серце; воно чисте настільки, наскільки ми його відполірували.

Коли рідне місто Біанта було обложене військами полководця Кіра, жителі стали тікати, хапаючи найкоштовніші речі. Один лише Біант нічого не взяв із собою. На питання здивованих людей, чому він так іде, Біант відповів:

- Усе своє я ношу із собою.

«Пустеля плаче»

У Північній Африці один європеєць побачив, що якийсь бедуїн лягав на землю, прихиляв вухо додолу й щось слухав.

Здивований європеєць запитав його:

- Що ти робиш?

Бедуїн підвівся і відповів:

- Слухаю... як пустеля плаче. Плаче, тому що хотіла би бути садом, парком...

«Брехня»

Завершуючи богослужіння, священик оголосив, що наступної неділі буде говорити з прихожанами на тему брехні. А щоб проповідь було легше зрозуміти, варто перед цим прочитати вдома сімнадцяту главу Євангелія від Марка.

Наступної неділі панотець перед початком проповіді звернувся до парафіян:

- Прошу тих із Вас, хто прочитав сімнадцяту главу, піднести руку.

Майже всі присутні підняли руки.

- От саме з вами я й хочу поговорити про брехню,- сказав священик. - У Марка немає сімнадцятої глави.

«Лев у брилі»

Різьбяр із допомогою долота й молотка обтесував величезний шмат мармуру.

Хлопчик, що проходив поряд, затримався біля відчинених дверей майстерні. Малюк завмер, захоплений дощем білого пилу й уламками скали, що розлітались навсебіч від знарядь майстра. Не міг збагнути, що власне там відбувається. Людина, що, мов фурія, воювала з мармуровою скалою, здавалася йому трохи дивною.

Проминуло декілька тижнів, хлопець знову опинився біля майстерні, і яким же було його здивування, коли саме в тому місці, де попередньо височіла мармурова брила, - побачив великого страшного лева.

Захоплене хлоп'я підбігло до скульптора:

- Пане, скажіть, будь ласка, звідки ви знали, що в тій брилі був захований лев?

«Страх»

Зустрілись одного разу на дорозі паломник і Чума.

—Куди йдеш? — спитала чума.

—У Мекку, вклонитися святим місцям. А ти?

—У Багдад, забрати п’ять тисяч чоловік, — відповіла Чума.

Розійшлись вони, а через рік на тій самій дорозі зустрілися знову.

—Ти збрехала мені, — сказав Чумі паломник. — Ти казала, що забереш у Багдаді п’ять тисяч чоловік, а сама взяла п’ятдесят п’ять тисяч!

—Ні, — відповіла Чума, — я сказала правду. Я була в Багдаді і забрала свої п’ять тисяч. Всі інші померли від страху.

«Мавпа і риба»

(Притча від Д. Адамса)

Трапилася одного разу велика повінь, і застала вона мавпу і рибу. Мавпа, створіння моторне і досвідчене, ухитрилася видертися на дерево і вислизнула від бушуючих вод. Подивившись зі свого безпечного місця вниз, вона побачила, як відчайдушно нещасна риба бореться зі стрімким потоком. З найдобрітттими намірами мавпа нахилилася і вийняла рибу з води.

«Секрет успіху»

- Сер, у чому секрет вашого успіху? - запитав журналіст успішного підприємця. - Я розумію, що це довга розмова, але якщо коротко?

- Можна і коротко ... Я можу відповісти двома словами.

- Всього два слова? І які?

- Правильні рішення.

- А як же ви приймаєте правильні рішення?

- Тут вистачить одного слова.

- Так? І що це за слово?

- Досвід!

- А ... як ви отримуєте цей самий досвід?

Розсміявшись, підприємець сказав:

- Всього два слова.

- І які ж?

- Неправильні рішення ...

«Час»

Уявіть, що кожного дня ви в банку отримуєте 86 400 доларів. І витратити ці гроші можна тільки цього дня, переносити покупки ні в якому разі не можна. Що ви будете робити? Звичайно, витрачати гроші!

У кожного з вас є такий банк і він називається ЧАС. Щоранку ви отримуєте 86 400 секунд. Пізно вночі ви підраховуєте підсумки, не дивлячись ні на що!

Якщо ви хочете дізнатися скільки коштує рік, запитайте про це студента, який не склав вступні іспити до інституту.

Якщо ви хочете дізнатися скільки коштує місяць, запитайте про це жінку, котра чекає дитину.

Якщо ви хочете дізнатися скільки коштує тиждень, запитайте про це редактора щотижневої газети.

Якщо ви хочете дізнатися скільки коштує година, запитайте про це закоханих, які чекають на побачення.

Якщо ви хочете дізнатися скільки коштує хвилина, запитайте про це людину, яка запізнилась на потяг.

Якщо ви хочете дізнатися скільки коштує секунда, запитайте про це людину, яка дивом врятувалася від аварії.

Якщо ви хочете дізнатися скільки коштує мілісекунда, запитайте про це спортсмена, який отримав срібну медаль на Олімпійських іграх замість золотої.

Кожного дня ви отримуєте 86 400 секунд, і кожного вечора вони зникають. Даремно чи ні - все залежить тільки від вас.

І мені хочеться, щоб 2 700 секунд, які ми проведемо разом, минули недаремно й торкнулися ваших сердець. Успіхів вам!

«Гобелен»

Одного монаха послали до монастиря ткати разом з іншими великий гобелен. Якось він спустився зі своєї драбини дуже обурений.

- Досить! Я більше не можу працювати! Вказівки, які дають мені, беззмістовні! Я працював золотою ниткою, а тут мені кажуть зав'язати її і відтяти...

- Сину, - сказав спокійно старий монах, - ти не бачиш цього гобелена так, як треба його бачити. Ти працюєш з виворітнього боку і тільки з одним фрагментом.

І повів його показати роботу з лицевого боку. Молодий монах остовпів. Він працював над дуже красивим гобеленом «Поклоніння трьох царів», а його нитка творила частину німба навколо голови Божого Дитятка.

Чи часто ми, вчителі, бачимо весь гобелен, що нам доручено ткати?

Під час емоційного налаштування на урок можна скористатися іграми кокології.





Відвідайте наш новий сайт - Матеріали для Нової української школи - планування, розробки уроків, дидактичні та методичні матеріали, підручники та зошити