Тема 2. Особливості української орфографії у професійному мовленні та її значення для правильного оформлення ділових паперів

 

4. Спрощення в групах приголосних

 

Зумовлюється характером звукосполучень приголосних,темпом мовлення та іншими факторами. Одна з особливостей спрощення в українській мові полягає в тому, що, на відміну від російської мови, спрощений в усному мовленні приголосний не передається і на письмі.

До першої групи спрощень, що закріплюються правописом, у сучасній українській літературній мові належать:

[жн] - [ждн]: кожний (із кождьний),тижня;

[зн] - [здн]: пізно (із поздьно),виїзний;

[сн] - [слн]: масний(із масльний),ремісник,навмисне;

[сн] - [скн]: тиснути (із тискнути);

[сц] - [стц]: місце (із мьсьтце);

[нц] - [лнц]: сонце(із сьльнце);

[рц] - [рдц]: серце (із сьрьдце);

[нч] - [рнч]: гончар (із гьрньчарь);

[скл] - [сткл]: скло(із стькло).

(сл.)- (стл): улесливий

(ск) - (стск): міський від мьстьский

Але т зберігається:

а) у вимові й написанні слів кістлявий, пестливий, хвастливий,зап'ястний, хворостняк(без звута т спотворилося б значення цих слів);

б) у прикметниках, утворених від іншомовних слів на ст: контраст - контрастний, баласт - баластний, компост - компостний, форпост - форпостний;

в) у числівниках шістнадцять, шістдесят, шістсот, у яких пишеться т, хоч і не вимовляється.

У вимові звук т випадає , але на письмі позначається:

а) у групах приголосних стськ, нтськ, нтств ( в іменниках та прикметниках, утворених від іншомовних слів на - ст, -нт ): турист - туристський(турис!кий), центрист - центристський, модерніст - модерністський, реформіст - реформістський, студент - студентський, гігант - гігантський, кореспондент - кореспондентський, агент - агентство, дилетант - дилетантство; але місто - міський;

б) у групах приголосних стц, стч: невістка - невістці - невістчин, артистка - артистці, пустка - у пустці, хустка - у хустці.

У кількох словах у звукосполученнях дн, дл випадав звук д: холод - холонути, гудуть-гули.