Тема 5. Українська морфологія. Роль морфологічних засобів у ділових паперах

 

2. Вживання закінчень -а (-я), -у (-ю) у родовому відмінку однини іменників чоловічого роду

 

-а / -я

Назви осіб, власні імена та прізвища: студента, Андрія, Франка.

• Назви конкретних предметів (що підлягають лічбі): портфеля, стола, гвинта.

• Назви населених пунктів (міст): Воронежа, Житомира, Лондона.

• Географічні назви з наголосом у родовому відмінку на кінцевому складі, а також із суфіксами присвійності: -ов, -ев (-св), -ин (-ін): Дінця, Дністра, Пслава, Тетерева.

• Більшість термінів: префікса, косинуса.

• Будівель, їх частин: парника

• Як виняток нечітко окреслені предмети частково під наголосом та з суфіксом _к_: хліба, садка.

• Назви мір довжини, ваги, часу, площі, об’єму: грама, місяця, процента.

• Терміни іншомовного походження, які означають      елементи будови чогось, конкретні предмети, геометричні фігури та їх частини: атома, сегмента.

 

-у / -ю

• Збірні поняття: капіталу, люду, кодексу, тексту.

• Назва речовини маси, матеріали: меду, азоту, асфальту, льоду, сиру.

• Назви населених пунктів, другою частиною яких є іменник, що має в родовому відмінку закінчення - у: Кривого Рогу, Красного Лиману.

• Назви річок, озер, гір, островів, півостровів, країн, областей (крім вищезазначених) на -а, -я: Амуру, Єнісею, Рейну, Кавказу.

• Назви будівель, споруд, приміщень та їх частин:       вокзалу, метрополітену, поверху.

• Назви установ, закладів, організацій: інституту, комітету.

• Назви явищ природи: граду, снігу.

• Нечітко окреслених предметів (не видно кінця-краю), простір: степу, майдану.

• Назви держав і територій: Китаю.

• Сукупність ігор, танців: хору, оркестру.

•  Психічні, фізичні стани: болю, жаху.

• Сукупності людей, які мають співвідношення однини й множини: колективу, народу.

• Більшість складних безсуфіксних слів: газопроводу.

• Дії, процеси: відльоту;

• Абстрактні поняття, наукові течії: розуму, миру.