Українська мова (за професійним спрямуванням)
Опорні конспекти

Тема 1. Літературна мова як основа ділового та професійного спілкування. Стилістична диференціація української літературної мови

 

3. Особливості писемного професійного мовлення

 

УСНЕ:

·       Первинне

·       Діалогічне (полілогічне), монологічне.

·       Розрахована на певних слухачів - співрозмовників.

·       Непідготовлена заздалегідь

·       Живе спілкування

·       Інтонація, міміка, жести

·       Імпровізація

·       Чітко індивідуалізоване мовлення

·       Емоційне й експресивне мовлення

·       Повтори, зіставлення, тропи, фразеологізми.

ПИСЕМНЕ:

·       Вторинне

·       Монологічне

·       Графічно оформлене

·       Обдумане

·       Старанний відбір фактів та їх мовне оформлення

·       Відбір мовних засобів, чітке підпорядкування стилю мовлення

·       Повний і ґрунтовний виклад думок

·       Поглиблена робота над словом і текстом

·       Редагування думки

·       Самоаналіз написаного.

Синтаксис усного й писемного ділового мовлення. Готуючи текст для публічного виступу, слід пам'ятати про суттєву різницю між писемним і усним його варіантами. Речення, значні за кількістю слів і ускладнені за будовою багатьма відокремленими обставинами, означеннями, вставними і вставленими конструкціями, цілком можливі в науковій статті, монографії та под., і зовсім не бажані в лекції, доповіді, промові и под. Помічено, що сприймання усного тексту залежить від довжини речення, довжини слова (кількості багатоскладових, довгих слів), кількості особових займенників (які сприймаються на слух легше, ніж безособові).

На відміну від писемного, в усному тексті бажані питальні, окличні й риторичні, а не лише розмовні речення, наприклад: Чи можливий такий результат?! Безперечно, — скажу я вам. За яких умов? — логічно запитаєте ви. Моя доповідь і наведені в ній виклади є відповіддю на це питання.

Не словесні, а смислові повтори необхідні в усному мовленні для наголошування основної думки, підкреслення ключового моменту й посилення враження від сказаного. Досягається це за рахунок багатої синонімії.

Однак слід уникати повторювання нетипових для усного мовлення складних сполучників: завдяки тому що, унаслідок того що, через те що й под. оскільки вони гальмують сприйняття і не сприяють створенню в аудиторії вільної, невимушеної атмосфери.

Окрім повторів, використовують й інші способи привернення чи утримання уваги слухачів, таких як: зміна порядку слів(інверсія), градація (посилення), протиставлення (антитеза), оклична й питальна інтонація, риторичні запитання, пауза та ін.

Речення слід будувати таким чином, щоб ключова фраза була розміщена в його першій астині. Набагато легше сприймається на слух зміст, коли речення починається Н. відмінком, ніж декількома конструкціями в непрямих відмінках із прийменниками, наприклад:

Неправильно: В останньому університетському збірнику, у першому його розділі, розміщено статтю професора Бойчишина, де йдеться...

Правильно: Професор Бойчишин у своїй статті, яка розміщена в останньому університетському збірнику, зазначив...

У письмових текстах його частини закріплені за певним місцем на аркуші й виділені шрифтом чи засобами рубрикації (абзац, параграф, розділ). В усному - можливі відступи, умотивовані повтори й перенесення окремих текстових частин. Якщо писаний текст має форму монологу, то усний не виключає діалогів і полілогів.

Навіть правильно побудованих дієприслівникових зворотів (чи їх замінників), як правило, на початку речення, дозволяє більш образно подати навіть сухий технічний текст:

Неправильно: Не дивлячись на обмежене фінансування...

По закінченні навчання...

При рахуванні треба...

По одержанні коштів...

Правильно: Незважаючи на (попри) обмежене фінансування...

Дарма що нам обмежили фінансування...

Закінчивши навчання

Рахуючи, треба

Одержавши кошти...

Перевагу слід надавати простим реченням, у яких зберігається прямий порядок слів: підмет перед присудком, означення - перед означуваним словом:

Неправильно: Було досягнуто високого рівня якості продукції, запланованого нашим підприємством

Правильно: Наше підприємство досягло запланованого високого рівня якості продукції

Спільним для писемного та усного варіанту текстів є висока частотність у використанні та повторюванні стійких словосполучень (кліше) і водночас відсутність зайвих слів, які ускладнюють сприймання.

Неправильно: Ми, на нашому підприємстві, можемо розраховувати лише на свої сили

Правильно: Підприємству доводиться розраховувати лише на власні сили.

Якщо підмет названий живою особою, то присудок матиме форму активного стану:

Неправильно: У виступі міністра висвітлювалося його бачення шляхів реформи освіти

Правильно: У виступі міністр висвітлив бачення шляхів реформи освіти.

Негативно впливають на мову зайві слова й тавтологія:

Неправильно: звільнити із займаної посади

Потелефонувати телефоном

У 21 вечора

Ми з колегою удвох

Узимку в січні місяці

Прорахувати рахунки

Глухий тупик

Захисний імунітет

Пам’ятний сувенір

Правильно: звільнити з посади

Зателефонувати

О  21 00

Ми з колегою

У січні

Полічити рахунки

Глухий кут (безвихідь)

Імунітет

сувенір

Не можна будувати речення з одночасним підпорядкуванням одного слова 2 стрижневим:

Неправильно:

Школярі навчалися в просторому класі, який переобладнали

Правильно:

Школярі навчалися у просторому, переобладнаному класі





Відвідайте наш новий сайт - Матеріали для Нової української школи - планування, розробки уроків, дидактичні та методичні матеріали, підручники та зошити