Українська мова (за професійним спрямуванням)
Опорні конспекти

Тема 6. Синтаксичні особливості професійного мовлення

 

3. Синтаксис усного й писемного ділового мовлення

 

Готуючи текст для публічного виступу, слід пам'ятати про суттєву різницю між писемним і усним його варіантами. Речення, значні за кількістю слів i ускладнені за будовою багатьма відокремленими обставинами, означеннями, вставними і вставленими конструкціями, цілком можливі в науковій статті, монографії та под., і зовсім не бажані в лекції, доповіді, промові и под. Помічено, що сприймання усного тексту залежить від довжини речення, довжини слова (кількості багатоскладових, довгих слів), кількості особових займенників (які сприймаються на слух легше, ніж безособові).

На відміну від писемного, в усному тексті бажані питальні, окличні й риторичні, а не лише розмовні речення, наприклад: Чи можливий такий результат?! Безперечно, - скажу я вам. За яких умов? - логічно запитаєте ви. Моя доповідь і наведені в ній виклади є відповіддю на це питання.

Не словесні, а смислові повтори необхідні в усному мовленні для наголошування основної думки, підкреслення ключового моменту й посилення враження від сказаного. Досягається це за рахунок багатої синонімії.

Однак слід уникати повторювання нетипових для усного мовлення складних сполучників: завдяки тому що, унаслідок того що, через те що й под. оскільки вони гальмують сприйняття і не сприяють створенню в аудиторії вільної, невимушеної атмосфери.

Окрім повторів, використовують й інші способи привернення чи утримання уваги слухачів, таких як: зміна порядку слів(інверсія), градація (посилення), протиставлення (антитеза), оклична й питальна інтонація, риторичні запитання, пауза та ін.

Речення слід будувати таким чином, щоб ключова фраза була розміщена в його першій частині. Набагато легше сприймається на слух зміст, коли речення починається Н. відмінком, ніж декількома конструкціями в непрямих відмінках із прийменниками, наприклад:

Неправильно: В останньому університетському збірнику, у першому його розділі, розміщено статтю професора Бойчишина, де йдеться.

Правильно: Професор Бойчишин у своїй статті, яка розміщена в останньому університетському збірнику, зазначив.

У письмових текстах його частини закріплені за певним місцем на аркуші й виділені шрифтом чи засобами рубрикації (абзац, параграф, розділ). В усному - можливі відступи, умотивовані повтори й перенесення окремих текстових частин. Якщо писаний текст має форму монологу, то усний не виключає діалогів і полілогів.

Навіть правильно побудованих дієприслівникових зворотів (чи їх замінників), як правило, на початку речення, дозволяє більш образно подати навіть сухий технічний текст:

Неправильно: Не дивлячись на обмежене фінансування...

По закінченні навчання...

При рахуванні треба...

По одержанні коштів...

Правильно: Незважаючи на (попри) обмежене фінансування...

Дарма що нам обмежили фінансування...

Закінчивши навчання

Рахуючи, треба...

Одержавши кошти...

Перевагу слід надавати простим реченням, у яких зберігається прямий порядок слів: підмет перед присудком, означення - перед означуваним словом:

Неправильно: Було досягнуто високого рівня якості продукції, запланованого нашим підприємством

Правильно: Наше підприємство досягло запланованого високого рівня якості продукції

Спільним для писемного та усного варіанту текстів є висока частотність у використанні та повторюванні стійких словосполучень (кліше) і водночас відсутність зайвих слів, які ускладнюють сприймання.

Неправильно: Ми, на нашому підприємстві, можемо розраховувати лише на свої сили

Правильно: Підприємству доводиться розраховувати лише на власні сили.

Якщо підмет названий живою особою, то присудок матиме форму активного стану:

Неправильно: У виступі міністра висвітлювалося його бачення шляхів реформи освіти

Правильно: У виступі міністр висвітлив бачення шляхів реформи освіти.

Негативно впливають на мову зайві слова й тавтологія:

Неправильно: звільнити із займаної посади

Потелефонувати телефоном

У 21 вечора

Ми з колегою удвох

Узимку в січні місяці

Прорахувати рахунки

Глухий тупик

Захисний імунітет

Пам’ятний сувенір

Правильно: звільнити з посади

Зателефонувати

О  21 00

Ми з колегою

У січні

Полічити рахунки

Глухий кут (безвихідь)

Імунітет

сувенір

Не можна будувати речення з одночасним підпорядкуванням одного слова 2 стрижневим:

Неправильно: Школярі навчалися в просторому класі, який переобладнали

Правильно: Школярі навчалися у просторому, переобладнаному класі Узгодження підмета з присудком

1. Підмет, до складу якого входить числівник 1 (41, 931), потребує присудка в формі однини, бажано в описовій конструкції:

Неправильно: Фірма оплатила нові часописи в кількості двадцяти одного примірника

Правильно: На адресу фірми надійшло 21 примірник нових часописів

2. Присудок у реченні має стояти у множині, якщо до складу підмета входять числівники 2, обидва, 3, 4: Обидва пристрої вийшли з ладу. Три автомобілі потребували ремонту.

Але якщо вжито безособову конструкцію з дієприкметником на –но -то, присудок має стояти в однині: Було розглянуто 3 перших варіанти.

3. Якщо до підмета входять числівники 5 і більше, присудок може стояти як в однині, так і в множині, залежно від контекстового значення підмета.

Коли підмет називає пасивні особи, предмети, що подаються у вигляді цілісної, нерозчленованої групи, присудок, як правило, ставиться в однині: Шість суттєвих доповнень увійшло до резолюції зборів.

Але якщо підмет називає групу осіб, предметів, кожний із яких діє самостійно й активно, присудок переважно ставиться у формі множини: Шість аспірантів склали іспит достроково.

4. Коли треба зазначити приблизну кількість осіб, істот, явищ, предметів, уживають слова багато, більшість, декілька, меншість, решта, частина й под., які узгоджуються з іменником у формі Р. відмінка множини: Багато теплих слів почули сьогодні наші ветерани.

Частина контейнерів були в непридатному для транспортування стані

Більшість виборців віддали свої голоси за молодого кандидата.

5. Якщо до складу підмета входить питальний, заперечний чи інший займенник без ознаки числа, то узгоджуваний із ним присудок ставиться лише в однині: Ніхто з учасників конкурсу не встиг вчасно виконати поставлене завдання. Дехто із присутніх почав голосно вимагати додаткової перерви.

6. Якщо підмет, виражений займенником ви позначає однину (у формі звертання К. відмінка), то узгодження з присудком здійснюється за ознакою числа:

Ви складали річний кошторис? Сьогодні ви внесли доречну пропозицію.

Але коли в реченні наявний складений іменний присудок із прикметниковою іменною частиною, він може вживатися як у формі множини, так і у формі однини: Ви призначені (-ний) на цю посаду.

Офіційно-ділові стосунки вимагають вживання присудка лише в множині: На мій подив, ви не до кінця зрозуміли переваги даного варіанту.

Не є нормативною й форма "вони" та присудок у множині, коли йдеться про третю особу, тим паче в її присутності:

Неправильно: Знайомтесь. Це наш кращий програміст. Вони допоможуть вирішити.

Правильно: Знайомтесь. Це наш кращий програміст Гліб Якович. Гліб Якович допоможе вирішити.

PS

Згідно з (чим), але відповідно до (чого)

Ім’я Леся, але звуть Лесею.





Відвідайте наш новий сайт - Матеріали для Нової української школи - планування, розробки уроків, дидактичні та методичні матеріали, підручники та зошити