Матеріали для Нової української школи 1 клас - планування, розробки уроків, дидактичні та методичні матеріали, підручники та зошити

Соціологія короткий енциклопедичний словник

ЖИТТЯ ПОВСЯКДЕННЕ — поняття, що у найбільш заг. плані означає потік звичайних, буденних дій, переживань, взаємодій людини. Повсякденність трактують як увесь соціокультурний світ, у якому людина існує так само, як і інші люди, взаємодіючи з ними та об'єктами навколишнього світу, впливаючи на них, змінюючи їх, зазнаючи у свою чергу їхніх впливів і змін (А. Шюц). Повсякденність виявляється у переплетінні світу знайомих предметів, емоційного почування, соціокультурної комунікації, щоденних діяльностей і повсякденного знання. Повсякденне — це звичне, природне, близьке; те, що відбувається кожного дня, не викликає здивування, утруднення, не потребує пояснення, є інтуїтивно вірогідним і само собою зрозумілим для людини, закріпленим у її досвіді. Форми, зміст і засоби буденних взаємодій визнаються "своїми", на відміну від зовнішніх, інституціолізованих форм і правил, що не залежать від волі індивіда, сприймаються ним як "інше", "етикетне". Не повсякденне існує як незвичне, несподіване, індивідуальне, далеке; те, що не вписується у звичний світ, перебуває поза межами усталеного порядку, належить до моментів виникнення, перетворення чи руйнування індивідуального і колективного життєвого порядку.

Буденне життя виникає в результаті процесів "оповсякденювання", що мають форми навчання, засвоєння традицій і закріплення норм, зокрема, запам'ятовування висловлювань, правил різноманітних ігор, поводження з побутовими приладами, засвоєння норм етикету, правил орієнтації в місті чи метро, опанування типових для середовища людини зразків життя, способів взаємодії з оточенням, засобів досягнення цілей. Альтернативою оповсякденювання є "подолання повсякденності" — поява незвичного, оригінального в процесах індивідуального і колективного творення й інновації, завдяки відхиленням від стереотипів, традицій і формуванню нових правил, звичок, значень. Зміст і форма незвичного в свою чергу включаються в процес оповсякденювання, у якому вони збагачують і розширюють сферу буденного. Людина існує немовби на межі буденного і небуденного, які зв'язані відношеннями доповнюваності та взаємоперетворювання.

Соціол. аналіз Ж. п. зосереджений насамперед на соціальних значеннях, які конструюють і якими обмінюються члени суспільства під час їхніх буденних взаємодій, і на соціальних діях як на об'єктиваціях цих суб'єктивних значень. За визначенням П. Бергера і Т. Лукмана, повсякденність є реальністю, яка інтерпретується людьми і має для них суб'єктивну значущість. Підґрунтям інтерпретації є повсякденне знання — інтерсуб'єктивне і типол. організоване. Воно складається з сукупності типол. визначень людей, ситуацій, мотивів, дій, об'єктів, ідей, емоцій, за допомогою яких люди впізнають ситуацію і відповідну їй схему поведінки, встановлюють сенс порядку і досягають розуміння. У конкретній ситуації спілкування ми автоматично, не усвідомлюючи цього процесу, типізуємо людину - як чоловіка, егоїста чи керівника; емоційні переживання і прояви — як радість, стурбованість, гнів; ситуацію взаємодії — як дружню чи ворожу, побутову чи офіційну. Кожна з типізації передбачає відповідну типову схему поведінки. Завдяки типізаціям повсякденний світ набуває сенсу, сприймається як нормальний, добре відомий і звичний. Типізації визначають актуальне ставлення більшості членів суспільства до природи, завдань і можливостей свого життя, до праці, родини, справедливості, успіху тощо і становлять соціально схвалені групові стандарти, правила поведінки (норми, звичаї, навички, традиційні форми одягу, організації часу, праці тощо). Вони створюють спільний світогляд, мають конкретно-істор. характер у певному соціально-культурному світі.

У повсякденному житті людина вважає очевидним, що її партнери по взаємодії бачать і розуміють світ подібним чином. А. Шюц наз. це несвідомо вживане припущення "тезою про взаємність перспектив": характеристики світу не змінюються від переміни місць учасників взаємодії; обидві сторони у взаємодії передбачають, що існує постійна відповідність між їхніми значеннями, при цьому усвідомлюється факт індивідуальних відмінностей у сприйнятті світу, який ґрунтується на унікальності біографічного досвіду, особливостях виховання і освіти, специфіці соціального статусу, суб'єктивних цілей і завдань тощо.

Повсякденність визначають як одну із "скінченних смислових сфер" (У. Джеме, А. Шюц, П. Бергер, Т. Лукман), кожній з яких людина може приписувати властивість реальності. Окрім повсякденності, виділяють сфери реліг. віри, сновидінь, наук, мислення, кохання, фантазії, гри та ін. Кожна сфера характеризується певним когнітивним стилем, що складається з низки елементів сприйняття й переживання світу: специфічної напруженості свідомості, особливого еросhе, переважаючої форми активності, специфічних форм особистісної залученості і соціальності, своєрідності переживання часу. Опис характерних рис властивого повсякденності когнітивного стилю становить її заг. визначення у феноменол. соціології: повсякденне життя - це сфера людського досвіду, якій притаманний напружено — активний стан свідомості; відсутність будь-якого сумніву щодо існування природного і соціального світу, провідна форма активності - трудова діяльність, що складається з висування проектів, їх реалізації і зміни в результаті цього навколишнього світу; цілісність особистісної участі у житті; існування спільного, інтерсуб'єктивно структурованого (типізованого) світу соціальної дії і взаємодії (Л. Г. Іонін). Повсякденна реальність — вихідна у життєвому досвіді людини і є основою, на якій формуються всі інші сфери. Її наз. "вищою реальністю".

Повсякденність є предметом багатьох наук, дисциплін: філософії, історії і соціології, психології і психіатрії, лінгвістики та ін. Найрізноманітніші дослідження зосереджені навколо проблем буденного життя, з-поміж яких: істор. праці Ф. Броделя про структури повсякденності, лінгвістичний аналіз буденної мови Л. Вітгенштейна, дослідження народної мовної і сміхової культури М. Бахтіна, міфології буденного життя Р. Варта, психопатології повсякденності З. Фрейда, феноменологія Е. Гуссерля та численні концепції соціології повсякденного життя.









загрузка...

Віртуальна читальня освітніх матеріалів для студентів, вчителів, учнів та батьків.

Наш сайт не претендує на авторство розміщених матеріалів. Ми тільки конвертуємо у зручний формат матеріали з мережі Інтернет які знаходяться у відкритому доступі та надіслані нашими відвідувачами. Якщо ви являєтесь володарем авторського права на будь-який розміщений у нас матеріал і маєте намір видалити його зверніться для узгодження до адміністратора сайту.

Дозволяється копіювати матеріали з обов'язковим гіпертекстовим посилання на сайт, будьте вдячними ми затратили багато зусиль щоб привести інформацію у зручний вигляд.

© 2008-2019 Всі права на дизайн сайту належать С.Є.А.