Соціологія короткий енциклопедичний словник

ІНТЕЛЕКТ СОЦІАЛЬНИЙ (ІНТЕЛЕКТ СПІЛЬНОТИ) — порівняно стійка форма спільної розумової діяльності людей, яка визначає рівень їхньої спільної творчості, прийняття і реалізації рішень, розуміння самих себе, інших людей і спільностей, навколишнього світу.

I. с. — не сума індивідуальних інтелектів, а цілеспрямована відкрита система інф. взаємодії, рівень функціонування і віддачі якої визначається не стільки індивідуальними здібностями людей, скільки інф. зв'язками (інтелектуальними комунікаціями між ними та всієї системи з оточенням). При цьому інф. зв'язки розуміються у змістовному (семантичному) плані — передавання і здобуття знань (які відокремилися від їх першостворювачів і стали повідомленнями).

Хоча загалом проблеми розумності суспільства, духовності соціальних відносин ставились давно, все ж у конструктивному плані проблема I. с. постає у зв'язку із створенням і використанням інф. технологій, що ґрунтуються на штучному (машинному) інтелекті. У суспільства з'являється технол. потреба в підвищенні інтелектуального рівня взаємодії своїх членів, розвитку творчих процесів, забезпеченні розумного функціонування соціальних ін-тів, особливо органів управління, проникненні здорового глузду у всі пори життя, — потреба у формуванні й розвитку I. e., який виникає історично, без чого штучний інтелект, якими б досконалими машинами він не був оснащений, ефективно працювати не буде. Тому інформатизацію суспільства, у всякому разі в її суттєвих аспектах, треба розуміти як його інтелектуалізацію разом з усіма наслідками. Мовиться про досягнення т. зв. синергетичного ефекту (ефекту системної взаємодії), що перевищує суму ефектів індивідуальних інтелектів, які входять до системи I. с.

Для цього необхідна всебічна раціоналізація організаційно-екон. і правових відносин, підвищення освітнього рівня і забезпечення комп'ютерної грамотності, розвиток культури членів суспільства і творча основа в їхній співпраці. Теорет. базою такої раціоналізації, поряд із сусп. науками, є соціальна когнітологія — наука, яка вивчає принципи та механізми соціальної (колективної) творчості, вироблення та використання в сусп. практиці знань, їх перетворення на рушійну силу прогресу. Соціальна когнітологія доповнює когнітологію особистості, що вивчає принципи та механізми індивідуальної творчості. I. e. виступає як зовнішнє оточення, середовище стосовно індивідуального інтелекту і визначає корисну компоненту розумової діяльності кожної особистості, конструктивність її мислення. I. e. (спільний) домінує над індивідуальним (окремим) інтелектом — і в розумінні його вияву (віддачі), і в розумінні його розвитку. Це положення суголосне марксист, тезі про визначальну, провідну роль сусп. умов стосовно особистості. Інф. зв'язки визначально впливають на розумові процеси індивідів Підхід до спільності людей з позицій їх сукупного інтелекту обумовлює перехід на новий рівень розуміння соціокультурної динаміки.

I. с. спирається на певні базові структури, що становлять інтелектуальне оточення особи, яка виступає першоджерелом і кінцевим споживачем соціальної інформації. Істотне значення мають накопичені у суспільстві знання, соціальна пам'ять, рівень духовності, самосвідомості, інф. взаємодії людей та їх груп (яка посилюється на певному істор. етапі за допомогою комп'ютерної та телекомунікаційної техніки).

Формування та розвиток I .e. пов'язані зі створенням елементів структур, механізмів інф. середовища, їх оптимізацією. Першорядного значення в цьому набувають методи соціол. аналізу, інструментарій прикладної соціології (масові обстеження, експертні опитування тощо). Кінцевою метою інтелектуалізації сусп. систем виступає створення механізму переходу особистого (персоніфікованого) знання в інф. ресурс, перетворення знань індивідів у елемент масової свідомості та їх практ. використання (перетворення "у силу"). Досягнення цієї мети безпосередньо залежить від одержання соціол. інформації, евристичної за характером, яка містить у собі образ особистості (творця). Треба підкреслити, що мова йде про створення найкращих соціальних передумов для творчості єдиного колективного суб'єкта, який уміє акумулювати свою інтелектуальну енергію, мобільно переключати розумові зусилля, скеровувати творчі прагнення індивідів, що входять до єдиної системи та озброєні засобами штучного інтелекту. Категорія "I. e." — настільки ж важлива соціол. категорія, як і давно прийняті в соціології поняття соціальної (на відміну від індивідуальної) психології, етики і моралі. Погляди на суспільство і його підсистеми з позицій I. с., звичайно, однобокі — вони становлять "зріз" того чи іншого соціуму під певним кутом зору. Але в умовах сучасної наук. — техн. революції саме такий соціальний зріз стає особливо важливим, оскільки вказує шляхи зростання ефективності комп'ютеризації н. г. та щонайкращого використання нових резервів сусп. прогресу — організованої, цілеспрямованої масової творчості.





Відвідайте наш новий сайт - Матеріали для Нової української школи - планування, розробки уроків, дидактичні та методичні матеріали, підручники та зошити