Соціологія короткий енциклопедичний словник

ІНТЕРПРЕТАЦІЯ ГОЛОВНИХ ПОНЯТЬ — один з основних етапів розробки програми соціол. дослідження. Суть цієї процедури полягає у виявленні логічної структури головних понять (до них належать поняття, якими користуються при визначенні проблеми, об'єкта, предмета, мети та гіпотез дослідження), обґрунтуванні методів та інструментарію дослідження, тобто у переході від теорет. тез програми до обґрунтування процедур збирання емпіричної інформації з метою перевірки висунутих гіпотез.

Виокремлюють три етапи І. г. п.: теорет., емпіричний та операціональний (його наз. ще процедурою операціоналізації).

Теорет. інтерпретація — це уточнення змісту аналізованих понять Труднощі, з якими стикається соціолог на цьому етапі, пов'язані з тим, що у соціол . дослідженнях користуються поняттями різних сусп. наук, оціночно-нормативними поняттями, а також поняттями з повсякденного життя. Багато з них є звичними, тому виникає своєрідна ілюзія, що чим уживанішим є поняття, тим зрозуміліший його зміст. Але, як правило, більшість понять не має достатньо чіткого визначення, у різних джерелах припускається їх різне тлумачення. Тому одним з головних правил процедури уточнення є заборона використання з цією метою тлумачних словників. Це логічний аналіз, співвіднесення аналізованого поняття, з одного боку, з категоріями та поняттями філософії, соціології" та тих наук, які займаються вивченням цієї предметної царини, а з другого — конкретизація змісту аналізованого поняття через поняття меншої загальності, які належать до досліджуваної царини дійсності.

Наступна вимога — вимога об'єктивності. Об'єктивність розгляду як вихідний принцип пізнавальної діяльності полягає у розгляді об'єкта аналізу таким, яким він є насправді, без суб'єктивних домішок. Це досягається тільки за умови всебічного аналізу об'єкта у взаємозв'язку з іншими об'єктами Звичайно, відтворити всю багатоманітність властивостей, зв'язків, відносин, якості об'єкта неможливо, тому необхідно виокремити ті, які становлять його сутність і включені до предмета дослідження. Об'єктивність і всебічність розгляду головних понять дають можливість здійснити адекватну теорет. інтерпретацію, перевести у ранг показників не випадкові ознаки, а істотні властивості об'єкта.

Завершується теорет. інтерпретація визначенням логічного взаємозв'язку головних понять, перевіркою їх на повноту та здатність відобразити зміст предмета дослідження й побудовою схеми опорних понять.

Подальший етап роботи з поняттями — їх емпірична інтерпретація. Її мета полягає у знаходженні емпіричних індикаторів аналізованих понять, тобто у зіставленні понять з емпіричними фактами дійсності. Необхідно враховувати, що ми не можемо здійснити повну редукцію поняття до його емпіричних ознак, тому треба інтерпретувати, по-перше, те, що виражає зміст предмета дослідження та його гіпотез, по-друге, те, що можна піддати безпосередньому вимірюванню наявними у нашому розпорядженні техн. засобами.

Остання фаза І. г. п. — їх операціональна інтерпретація, або процедура операціоналізації. Це пошук емпіричних показників, розробка індексів і шкал. На цьому етапі розробляються процедури дослідження, інструменти реєстрації та вимірювання, визначаються методи збирання первинної інформації, припустимі процедури перетворення та аналізу ознак та інтерпретації даних у ході перевірки гіпотез.

Користуючись проінтерпретованими поняттями, соціолог переходить до системного аналізу предмета дослідження, побудови його концептуальної моделі.





Відвідайте наш новий сайт - Матеріали для Нової української школи - планування, розробки уроків, дидактичні та методичні матеріали, підручники та зошити