Соціологія короткий енциклопедичний словник

АДАПТАЦІЯ пристосування людини або групи людей до нового соціального середовища, а частково і пристосування до них цього середовища з метою співіснування та взаємодії. Спершу поняття "А." виникло в біології; в сусп. науки перенесено представниками органічної школи, які редукували сусп. явища до біол. За своєю сутністю А. тісно пов'язана з процесом соціалізації, інтеріоризації норм та цінностей нового соціального середовища, способів предметної діяльності, а також форм соціальної взаємодії, що склалися в ньому.

Процес А. індивіда за критерієм домінуючої форми адаптивної діяльності можна умовно розподілити на три етапи: орієнтаційний, що спрямований на ознайомлення адаптантів з соціальним середовищем; оціночний, на якому відбувається диференціація соціального досвіду та способу життя на взаємоприйнятний та взаємовідхилений відбір можливих за нових умов форм та способів діяльності згідно з установками та ціннісними орієнтаціями, які раніше склалися у адаптанта; та сумісності, на якому суб'єкт досягає стану адаптованості. Індикатором адаптації (як стадії процесу) вважається соціальний статус індивіда в цьому середовищі, а також його психол. задоволеність цим середовищем в цілому або його важливими елементами. А. як процес і як стадія пристосування може вивчатися на рівні соціальної групи, яка розглядається як єдиний та цілісний суб'єкт А. Незалежно від рівня (особа чи соціальна група) можливості та характер адаптивного процесу детермінуються факторами суб'єктивного порядку (пов'язані з характеристиками адаптанта) та об'єктивними (пов'язаними з характеристиками соціального середовища).

Специфічні риси А. визначаються змістовною наповненістю адаптаційного процесу. Так, на А. мігрантів у новому середовищі (іммігрантів у країні поселення) значною мірою впливають етнічні характеристики нового середовища та адаптанта.

А. в іноетнічному середовищі охоплює соціальну, культурну та психол. сфери взаємодії. Тому виділяють три основні типи А.: 1) соціальна, підставою якої є відмінності в соціальній структурі країни виїзду та країни поселення; 2) культурна, пов'язана з етнокультурними відмінностями; 3) психол., причиною якої є диференціація осіб, соціальних спільностей за інтересами, соціально-психол. установками, ціннісними орієнтаціями і т. ін.

Об'єктивно А. в іноетнічному середовищі детермінується: 1)соціальними, політ., етнокультурними умовами існування іммігрантів у країні поселення; 2) етнокультурними та етнопсихол. особливостями країни виїзду і країни поселення; 3) особливостями етнонац. ситуації та станом міжетнічних відносин у країні поселення; 4) соціальним та професійно-кваліфікаційним складом іммігрантів (об'єктивна характеристика суб'єкта А.), а також 5) політикою уряду стосовно вихідців з інших країн; 6) наявністю та діяльністю громадських (етнічних) організацій (суб'єктивний характер останніх не пов'язаний з діяльністю суб'єкта адаптації). Суб'єктивними детермінантами процесу А. можна вважати: 1) психол. установки іммігрантів на адаптацію; 2) особливості соціального сприйняття в процесі міжетнічної взаємодії; 3) систему стереотипів та автостереотипів, що склалася.

Проблема А. висвітлюється, зокрема, в працях Ж. Піаже, Р. Мертона, А. в іноетнічному середовищі — в роботі У. Томаса та Ф. Знанецького "Польський селянин у Європі та Америці". У вітчизняній наук, літературі вивчення процесу А. має здебільшого вузько-прикладний характер ..





Відвідайте наш новий сайт - Матеріали для Нової української школи - планування, розробки уроків, дидактичні та методичні матеріали, підручники та зошити