Соціологія короткий енциклопедичний словник - 2020


КУЛІШ Пантелеймон Олександрович

КУЛІШ Пантелеймон Олександрович (08.08.1819, містечко Вороніж, нині смт. Шосткінського району Сумської обл. — 14.02.1897, хутір Мотронівка, поблизу м. Борзни, нині Чернігівської обл.) — укр. письменник, історик, фольклорист, етнограф, перекладач. У 1837 - 1839 рр. навчався у Київському ун-ті як вільний слухач. З 1840 р. учителював у Луцьку, Києві, Рійному, викладав у Петербурзькому ун-ті. У 1847 р. заарештований за участь у Кирило-Мефодіївському т-ві і засланий до Вологди (замінено службою у Тулі). Покаявшись, дістав дозвіл (1850) переїхати до Петербурга. У 60-х рр. перебував на держ. службі у Варшаві.

Світогляд, літ. і наук, діяльність К. надзвичайно суперечливі. Соціол. змісту сповнені передусім його роздуми на теми міста і села, Європи й хуторянства. їх основою є принципи подвійності двох природ людини, двоякого єства душі. «Серце» людини і «зовнішнє» у ній — завжди по взувають у конфлікті, в боротьбі між собою. З цих позицій К. проповідував свою соціальну теорію хуторянства. Прагнення до життя на хуторі — це прагнення до життя серця. «Природна простота дає людині чисте серце... Ніяка наука такого правдивого серця не дасть. Наукою ми тільки розум собі прибільшуємо».

Отже, антитеза «хутір — місто» випливає з антитези «серце — голова». Саме село, хутір дає змогу відчути «просте чуття буття, дорогоцінніший подарунок Провиду, джерело усіх радощів, усіх поетичних рухів серця». «Хуторянське» життя - це життя природне, і лише воно дає змогу відкинути все зайве і непотрібне. Крім того, міське життя не може виконати «великий заповіт святої волі», не дає можливості пізнати істину, виступає проти народності («вони якусь неподобну мову в городах повисиджували»). А тому К. закликає втікати від міського життя і хоч іноді повертатися «до первобутної дикості і суворості душі».

З цих же позицій мислитель вирішує й антитезу «Європа й хуторянство». В Європі К. вражає міщанство. «В них людина по-перше за усе — міщанин». «Історія минулого їх життя дуже цікава, сучасність нікчемна до відвороту», «Шлях по Європі — безмежна вулиця». «Місто дуже вподобається егоїзмові, це логово, в якім багатий безпечний від братських претензій бідних на його маєток». «Мало ладу в європейській цивілізації».

З цього К. робить висновок: «Треба містам розсипатися на села, на хутори і з'їздитися лише до контор на засідання на короткий час, ніяк не засиджуючись у велетенських скоповищах многолюдства, не утворюючи дорожнечі, не наживаючи рівнодушності до незаможніх, не розриваючи сусідських зв'язків із селянами - лише тоді бідність як-небудь урівнялася б з багатством». К. пропонує «оселянити» великоміську Європу. Європі він проповідує хуторянську Україну. Не урбанізацію повинен мати на оці соціальний реформатор, а дезурбанізацію, «селянизацію» чи фермеризацію. В укр. хуторянстві К. вбачає ключ до розв'язання соціальних проблем.

✵ Тв.: Листи з хутора //Основа. 1861. № 1 — 4, 11 — 12; Хутірська філософія і віддалена від світу поезія // Хроніка -2000. 1992. №2-6.






Personalised Essay Writing Service for You

Відвідайте наш новий сайт - Матеріали для Нової української школи - планування, розробки уроків, дидактичні та методичні матеріали, підручники та зошити