Соціологія короткий енциклопедичний словник

МАНІПУЛЯЦІЯ СОЦІАЛЬНА — спосіб соціального управління, який полягає у прихованих (найчастіше через формування ілюзорних уявлень) впливах на масову свідомість і поведінку людей з метою примусити їх діяти (або бездіяти) в інтересах певних соціальних сил, отже, і проти власних інтересів. У поєднанні із силовими та екон. методами М. с. забезпечує маніпуляторові (суб'єктові управління) можливості спрямовувати діяльність і поведінку мас, соціальних груп, індивідів у потрібному напрямі, володіти соціальною ситуацією За характером здійснення і масштабом охоплення свого об'єкта М. с. може бути локальною, обмеженою, вузькою, сфокусованою або глобальною, всеохоплюючою. До неї можуть вдаватися різні соціальні суб'єкти (індивіди, груп.:, уряди, парламенти, видавці газет, редакції теле і радіомовлення, політ, партії і т.д.).

Заг. технологія глобальної (нерідко заг. держ.) М. с., як правило, ґрунтується на використанні потужних засобів впливу на масову свідомість (ЗМІ, ідеологія, демагогія, популізм, дезінформація тощо), а також на укорінення, імплантацію в масову свідомість соціальних міфів, ілюзорних ідей, які стверджують певні цінності та норми і сприймаються переважно на віру, без раціонального, крит. осмислення. До речі, міфи становлять фундамент усієї ілюзорної картини світу, створюваної маніпуляторами. У США, на думку Г. Шиллера, головними ідеями, що стверджують панування правлячої еліти, є 5 соціальних міфів про індивідуальну свободу і власний вибір поведінки громадян: нейтралітет найважливіших політ, ін-тів (конгресу, суду та президентської адміністрації, а також ЗМІ); незмінну егоїстичну природу людини, її агресивність, нахил до накопичення і споживання; відсутність у суспільстві соціальних конфліктів, експлуатації та пригноблення; плюралізм ЗМІ, які насправді, попри їх величезний масив, контролюються впливовими рекламодавцями та урядом і становлять єдину індустрію ілюзорної свідомості.

Для вкорінення і підтримання функціонування соціальних міфів технологія маніпуляції передбачає використання найрізноманітнішого матеріалу конкретних методів впливу на свідомість людей. До них належать пряме підтасування фактів, замовчування правдивої інформації, поширення брехні й наклепів, а також більш витончені, рафіновані прийоми: напівправда (коли, аби забезпечити довіру аудиторії, об'єктивно і конкретно висвітлюють малозначущі деталі і замовчують більш важливі факти або ж подають надто заг. характеристику подій), навішування ярликів (коли з метою компрометації осіб або ідей їм без доведення дається неприваблива характеристика чи визначення).

Є багато прийомів лінгвістичної, мовної маніпуляції, що передбачають використання евфемізмів, багатозначних термінів, словосполучень, які містять у собі суперечливі чи багатозначні оцінки.

Будь-який інф. жанр, канал поряд із заг. прийомами маніпуляції має спеціальні. Телебачення, напр., для формування у глядачів апатії, негативного ставлення до тих чи інших політиків застосовує непривабливі ракурси їх показу або відповідно монтує зняті кадри.

Сучасні маніпулятори вміло використовують закономірності масової психології. Найчастіше вони вдаються до такого, зокрема, маніпуляційного прийому, як "спіраль замовчування", який полягає в тому, що за допомогою посилань на сфабриковані опитування громадської думки прагнуть запевнити громадян у підтримці більшістю суспільства потрібної маніпуляторам сусп. позиції. Це може примушувати людей, які дотримуються інших поглядів, через побоювання опинитися в соціально-психол. ізоляції або зазнати певних санкцій, приховувати свою думку, чи то й змінити її. На тлі замовчування про позиції опонентів голос дійсної або удаваної більшості стає ще голоснішим, ще сильніше тисне на невдоволених або невпевнених, хто не приймає "заг прийнятої" думки, ті ще глибше приховують свої переконання. Як наслідок — "спіраль замовчування" закручується ще крутіше, забезпечуючи перемогу маніпуляторам.

Можливості маніпуляційного використання засобів масової комунікації великі, але не безмежні. Межі маніпуляції сусп. думкою визначаються насамперед уже сформованою масовою свідомістю, стереотипами й поглядами людей. Щоб бути ефективною, М. с. повинна спиратись на менталітет і побутові уявлення населення. Хоча під впливом пропаганди ці уявлення поволі можуть змінюватись. Істотними перепонами для М. с. є власний досвід людей, а також неконтрольовані владою системи комунікації: сім'я, родичі, знайомі і друзі, інтеракційні групи, що складаються у процесі виробничої, дозвільної або іншої діяльності. Особливим технол. прийомом М. с. виступає дезінформація (див. Дезінформація).





Відвідайте наш новий сайт - Матеріали для Нової української школи - планування, розробки уроків, дидактичні та методичні матеріали, підручники та зошити