Соціологія короткий енциклопедичний словник

НОВОВВЕДЕННЯ (інновація, новація) — цілеспрямована зміна чогось у суспільстві, його структурах і підструктурах, що розрахована на певний ефект (екон., соціальний, політ, та ін.). Сутністю Н. є інноваційна діяльність, а змістом — комплексний процес створення, розповсюдження та використання новації. Водночас Н. означає спричинення даною новацією змін у тому соціальному, духовному, культурному та предметному середовищі, в яке вона впроваджується. Залежно від предметного змісту інновацій розрізняють техн. (продуктивні, технол.), соціальні, екон., організаційні, культурні, структурні, інтелектуальні та ін. Н., а за ознакою новизни й характеру спричинених новаціями змін - радикальні, помірні, рутинні (традиційні), руйнуючі (деструктивні), конструктивні Н. і Т.д.

Термін "інновація" увійшов у вжиток науки в XIX ст. через антропологію та етнографію, де став застосовуватися як антонім до терміна "традиції" при дослідженні процесів змін у культурі. В цих науках особливу увагу було приділено дифузії культурних новоутворень у відповідному середовищі, включаючи їх перенесення в інші культури. У перш. пол. XX ст. під впливом функціоналізму процеси змін опинились на периферії уваги соціальних наук на Зх., а інновації інтерпретувались як прояви не рівноваги, напруження у системі або ж як відхилення від норми, в яких вбачалося джерело нових напружень. На поч. XX ст. екон. наука послуговувалася поняттям Н. для позначення нових комбінацій з існуючих елементів поведінки суб'єктів г.-п. життя, спрямованої на забезпечення "підприємницького прибутку" і подолання циклічних криз (Й. Шумпетер). Рад. учений М. Д. Кондратьєв у др.., пол. 20-х рр. виявив приблизно 50- річні "великі цикли" ("довгі хвилі") великомасштабних Н. Після кризи 30-х рр. серед менеджерів стає популярним термін "інноваційна політика фірми". Тоді ж розпочались, а в 50 — 70-х рр. набули широкого розмаху емпіричні дослідження техн. та організаційно-управлінських Н., які здійснювались фірмами та ін. діловими організаціями. При цьому почали активно вивчатися власне соціальні фактори Н. в екон. сфері. Соціологи, прагнучи подолати слабкості функціоналізму, у др. пол. XX ст. почали тлумачити Н. як особливу стадію процесу соціальної зміни, виділивши у цій стадії такі основні елементи: новацію, новаторів, агентів дифузії, оцінювачів.

Нині особливої актуальності набуває завдання інтенсифікації інноваційних процесів. Його вирішення потребує широкого розвитку комплексних, зокрема соціол. досліджень Н. Блок — схема параметрів такого дослідження включає: характеристики новизни (тип, зміст, потенціал, соціокультурна та організаційна адаптованість тощо); організації — учасники (інноваційний потенціал, стратегія органів управління, інноваційність внутрішньо-організаційних і міжорганізаційних структур і процесів і т.д.); середовище Н. (характеристики екон. та ін. відносин, організація і стратегія управління Н. у відповідній галузі тощо); динаміка Н, (параметри, які характеризують стадії інноваційного процесу та життєвого циклу Н.); результати Н. (його завершеність та ефективність).

Н. як процес має певну стадійність, яка наз. життєвим циклом. Він охоплює: 1) зародження (усвідомлення потреби і можливості амін); 2) дифузію (тиражування, багаторазово повторення Н.); 3) рутинізацію (Н. реалізується у стабільних елементах відповідних об'єктів).

Сиотоматизація II проводиться на таких найбільш заг. засадах: 1) тип новизни (новації); 2) механізм здійснення; 8) специфіка інноваційного процесу; 4) сфера впровадження. За критерієм (4) Н. поділяються на матеріально чехи (техніка, технологія, промислові матеріали), соціальні, екон., політ., організаційно-управлінські, соціально-управлінські, правові, пед. та ін. За особливостями масштабу та повноти свого здійснення Н. складають такі групи: локильні (одиничні), тобто такі, що реалізуються на одному об'єкті, та дифузні, які впроваджуються на багатьох об'єктах, завершені та незавершені, успішні та неуспішні. Категорія Н. дедалі ширше й частіше використовується в соціології з метою вивчення соціальних інновацій.






Відвідайте наш новий сайт - Матеріали для Нової української школи - планування, розробки уроків, дидактичні та методичні матеріали, підручники та зошити

Віртуальна читальня освітніх матеріалів для студентів, вчителів, учнів та батьків.

Наш сайт не претендує на авторство розміщених матеріалів. Ми тільки конвертуємо у зручний формат матеріали з мережі Інтернет які знаходяться у відкритому доступі та надіслані нашими відвідувачами.

Всі матеріали на сайті доступні за ліцензією Creative Commons Attribution-Sharealike 3.0 Unported CC BY-SA 3.0 та GNU Free Documentation License (GFDL)

Якщо ви являєтесь володарем авторського права на будь-який розміщений у нас матеріал і маєте намір видалити його зверніться для узгодження до адміністратора сайту.

Дозволяється копіювати матеріали з обов'язковим гіпертекстовим посиланням на сайт, будьте вдячними ми приклали багато зусиль щоб привести інформацію у зручний вигляд.

© 2007-2019 Всі права на дизайн сайту належать С.Є.А.