ПОРІВНЯННЯ МНОЖИННІ — один з методів вивчення преференцій, побудований шляхом екстраполяції методу парних порівнянь на велику (кілька десятків) групу об'єктів. Ідея методу полягає в тому, що заздалегідь, на попередньому етапі дослідження експериментальним шляхом визначають максимальне число об'єктів к, при якому метод ранжування еквівалентний (дає тотожне упорядкування) методу парних порівнянь. Далі на головному етапі дослідження респондентам пропонується у множині із п об'єктів проводити не традиційне парне упорядкування з двох об'єктів, а упорядковувати к об'єктів.

Можливі два варіанти методу П. м. У першому множину наборів по к об'єктів із множини з п об'єктів числом В визначають так, щоб кожна пара об'єктів потрапила хоча б один раз в один набір. При цьому кожний набір формується за спеціальною схемою (т. зв. блок-схема). У другому варіанті об'єкти, включені до кожного набору, визначаються шляхом реалізації т. зв. випадкових чисел. Кількість наборів має бути такою, щоб з найбільшою ймовірністю після транзитивного замкнення всієї множини порівнянь для кожної пари об'єктів були б визначені преференції респондентів. Тобто якщо в одному наборі маємо об'єкти "а" і "b" і респондент визнав першість "а" по відношенню до "b", а в іншому наборі містяться об'єкти "b" і "с" і респондент визнав першість "b" по відношенню до "с", тоді транзитивне замкнення означає, що дослідник має підстави зробити висновок: респондент визнає першість об'єкта "а" по відношенню до "с". Перший варіант методу трудомісткий (напр., якщо n=31, k=6 потрібен 31 набір), але він не вимагає припущення про транзитивність преференцій респондентів. Другий варіант методу більш економний, але спирається на припущення про транзитивність порівнянь.