Соціологія короткий енциклопедичний словник

ПОЧУТТЯ СОЦІАЛЬНІ — ірраціональна форма усвідомлення соціальними суб'єктами своїх потреб та інтересів; феноменологічно вони являють собою елемент соціальної психіки. Функціонально це складова ціннісно-нормативної системи регуляції соціальної поведінки. Кожна спільнота з необхідністю виробляє систему суб'єктивного ставлення до сусп. ін-тів і характеру відносин, до самої себе та інших суб'єктів соціальної взаємодії. Саме завдяки П. с., що є проекцією потреб та інтересів соціального суб'єкта на рельєф сусп. реалій, конкретні події, ситуації, обставини набувають суб'єктивного сенсу, колективне світосприйняття перетворюється на світорозуміння.

Залежно від специфіки досліди, підходу використовуються кілька визначень П. с. По-перше, П. с. розглядаються як культурно-істор. форми емоційно-оціночного ставлення суб'єкта до значущих для нього явищ і процесів соціальної дійсності (заг. соціол. визначення). По-друге, в соціально-психол. плані П. с. — складні стійкі соціопсихол. утворення, що виражають переживання суб'єктом свого ставлення до себе та інших людей як членів певної соціальної множини, що взаємодіє з іншими соціальними множинами. По-третє, це структурний елемент соціальної психіки, що формується у процесі функціонування соціального суб'єкта і об'єднує членів соціальної спільноти у єдине ціле; генералізована установка, з якою даний соціальний суб'єкт підходить до світу і котра дана йому в образно — символ. формах (структурна дефініція). По-четверте, це обумовлена потребами та інтересами детермінанта, що задає межі і рівень сенситивності сприйняття соціального суб'єкта, напрям (тип орієнтації) і модальність його мотивації (функціональне визначення). На цій основі відбувається чуттєве самовизначення людей за формулою: "ми - вони" і "свої — чужі", що є найбільш заг. і найдавнішою, з огляду на генезис, формою структурування соціальної спільноти.

Носіями П. с. виступають конкретні особистості з властивими їм індивідуальними почуттями, настроями і переживаннями. Однак на відміну від цих перших П. с. мають якісно іншу природу: виникаючи в процесі взаємодії і комунікації між людьми, вони утворюють характерний для даної спільноти певний психічний склад, що підвладний власним законам і має свої форми виявлення. Так, виникнення, розвиток, поширення, закріплення, посилення і згасання П. с. відбувається на основі соціально-психол. законів взаємної психічної індукції, колективного взаємопосилення, зараження і наслідування. Індивідуальні почуття любові, ненависті, дружби, співчуття, владолюбства, страху тощо відіграють роль вихідного матеріалу, з якого будуються соціально-психол. комплекси почуттів даного соціального суб'єкта. (Суб'єктом може виступати і "соціальна людина" як член різних соціальних множин, і самі ці множини, що так чи інакше виробляють суб'єктивне ставлення до інших соціальних груп і суспільства у цілому). "Соціальність" почуттів у даному випадку означає предметну спрямованість і зміст переживань суб'єкта; почуття є соціальними не тому, що вони - почуття людей як соціальних істот, а тому, що це форма (і результат) переживання явищ соціальної дійсності. Предметом П. с. виступають взаємини між людьми, соціальні процеси, в яких реалізуються сусп. відносини, соціальна організація суспільства і її елементи (соціальні ін-ти, групи тощо).

Необхідно підкреслити культурно-істор. природу виникнення П. с.: не може бути почуття нац. гордості без виникнення націй, почуття соціальної справедливості поза відношеннями розподілу та обміну тощо. Тому при класифікації власне П. с. слід виходити із структури актуальних сусп. відносин, виділяючи комплекси екон., політ., моральних, правових, нац., класових, реліг. і естетичних почуттів. Розвиток тієї чи іншої з названих груп почуттів, конкретні форми їх переживання й такі характеристики, як розвиненість, насиченість, інтенсивність і значущість, змінюються у досить широкому діапазоні залежно від конкретно-істор. особливостей епохи, властивостей і стану суб'єктів соціальної взаємодії.

Через свою природу П. с. важко піддаються дослідженню з допомогою прикладних методів соціологи і соціальної психології, бо вони фіксуються не стільки вербально-логічними конструкціями, скільки образами, глибинний сенс яких не може бути зведений до абстрактних понять і суджень. Реконструкція культурно-істор. форм П. с. у гносеол. плані може проводитися за тими референтами, що представлені у сфері мистецтва, соціальних знакових системах (соціальна символіка, обряди, ритуали, звичаї тощо), міфологемах сусп. свідомості.






Відвідайте наш новий сайт - Матеріали для Нової української школи - планування, розробки уроків, дидактичні та методичні матеріали, підручники та зошити

Віртуальна читальня освітніх матеріалів для студентів, вчителів, учнів та батьків.

Наш сайт не претендує на авторство розміщених матеріалів. Ми тільки конвертуємо у зручний формат матеріали з мережі Інтернет які знаходяться у відкритому доступі та надіслані нашими відвідувачами.

Всі матеріали на сайті доступні за ліцензією Creative Commons Attribution-Sharealike 3.0 Unported CC BY-SA 3.0 та GNU Free Documentation License (GFDL)

Якщо ви являєтесь володарем авторського права на будь-який розміщений у нас матеріал і маєте намір видалити його зверніться для узгодження до адміністратора сайту.

Дозволяється копіювати матеріали з обов'язковим гіпертекстовим посиланням на сайт, будьте вдячними ми приклали багато зусиль щоб привести інформацію у зручний вигляд.

© 2007-2019 Всі права на дизайн сайту належать С.Є.А.