Соціологія короткий енциклопедичний словник - 2020


РОЛЬ СОЦІАЛЬНА

РОЛЬ СОЦІАЛЬНА — нормативний різновид поведінки індивіда, який займає певну соціальну позицію (в суспільстві, групі, організації) і виконує відповідні їй функції.

Як член суспільства, різноманітних груп і організацій, обіймаючи в них певне місце чи позицію, виконуючи притаманні цим позиціям функції, індивід тим самим здійснює відповідні P. c.: батька, вченого, підприємця, депутата тощо.

З категорією «P. c.» тісно пов'язані поняття «статус соціальний», «позиція», «рольові очікування (експектації)». Значення P. c. як регулятора соціальної поведінки полягає у тому, що, приступаючи до виконання певних соціальних функцій, індивід, як правило, знає права й обов'язки, що відповідають його становищу, і санкції, які можуть бути застосовані у разі їх порушення. Вимоги, сподівання, які висуваються P. c., формуються в сусп. свідомості під впливом загальнокультурних норм, цінностей і традицій, певної сусп. системи, соціальної групи.

P. c., таким чином, — це завжди очікувана поведінка, пов'язана з реалізацією певних прав і обов'язків. У цьому плані вона характеризується як нормативними вимогами до поведінки індивіда, так і очікуваннями інших людей стосовно її виконавця. Одні вимоги й очікування за своїм характером формальні (закони, кодекси, інструкції), інші — неформальні (неписані правила поведінки, діяльності та спілкування). Якщо поведінка індивіда відповідає рольовим вимогам і очікуванням, то вона соціально заохочується (похвала, почесті, матеріальна винагорода), у разі відхилення поведінки від рольових вимог і очікувань вона, як правило, негативно санкціонується (осуд, покарання).

Оскільки один і той самий індивід виконує багато P. c., то між ними можливі відносини як гармонії, так і дисгармонії. В останньому випадку виявляються т.зв. внутрішні, або міжрольові конфлікти, що виникають переважно на ґрунті суперечностей між різноманітними рольовими вимогами і очікуваннями (добрий сім'янин — поганий спеціаліст, здібний інженер — невдалий підприємець, компетентний директор — малокомпетентний член уряду та ін.). У сучасному суспільстві інтенсивні міжрольові конфлікти особливо характерні для P. c. жінки (жінка-дружина, мати, робітниця, керівник тощо).

Поняття «P. c.» уведено в наук, ужиток амер. соціологами Р. Лінтоном і Дж. Мідом. Нині воно є центральною категорією теорій структурно-функціонального аналізу (Т. Парсонс, Р. Мертон та ін.).

Рольова інтерпретація поведінки, діяльності та спілкування людини — досить надійний інструмент вивчення її соціальних характеристик. Разом з тим соціальна сутність людини не зводиться тільки до сукупності P. c. та виявлення рольових вимог та очікувань. Опанування P.c., вирішення внутрішніх і міжрольових конфліктів завжди більш успішно здійснюють індивіди, набір якостей, здібностей, можливостей індивіда, яких дає змогу їм певною мірою протистояти традиційним, у тому числі і девіантним рольовим впливам. Про це свідчать не лише різноманітні типи поведінки, яка відхиляється, але передусім інноваційна активність людини, здатної творити нові соціальні цінності, норми та ролі.






Personalised Essay Writing Service for You

Відвідайте наш новий сайт - Матеріали для Нової української школи - планування, розробки уроків, дидактичні та методичні матеріали, підручники та зошити