Соціологія короткий енциклопедичний словник

БУРДЬЄ (BOURDIER) П'єр (1930)франц. соціальний філософ, соціолог, автор оригінальних концепцій у площині постмарксизму, постструктуралізму і постмодернізму, ідей "конструктивіст, структуралізму" ("структураліст, конструктивізму"). Закінчив Вищу пед. школу, де його вчителями були Л. Альтюссер і М.Фуко, викладав у Алжирі, де побачили світ його перші соціол. праці, потім у Парижі. В 1975 р. заснував Центр європейської соціології, став дійсним членом Франц. академії (1981), згодом очолив каф. соціології в Колеж де Франс. Його дослідження охоплювали соціологію культури, освіти, мистецтва, соціолінгвістику, проблеми соціального незнання і т.д. Розвивав теорет. підходи К.Маркса і М.Вебера, поєднуючи їх з сучасними концептуальними новаціями в галузі соціол. знань. Автор 26 книг, серед яких: "Пед. взаємини і спілкування" (1965), "Фах соціолога" (1968), "Начерк теорії практики" (1977), "Розрізнення: соціальна критика суджень смаку" (1979), "Відповіді" (1992) та ін. численних публікацій, що мали широкий резонанс у міжнар. наук, колах.

У теорет. побудовах Б. суспільство постає складовою сукупністю взаємозв'язку "полів" — об'єктивованих структур і соціальних позицій індивідів, які мають специфічні типи влади і не редукуються один до одного, та "габітусів" — певних моделей соціальних взаємин, схем інтерпретації, сприйняття різних полів, систем довготривалих групових установок, які діють як матриці сприйняття, вирішення завдань і дій індивідів. Саме габітус визначає мислення і поведінку людей, репродукує соціокультурні правила, способи життя різних соціальних верств. Невід'ємною рисою суспільства є також "символ, насильство" — необхідний атрибут влади, спрямований на прищеплення визнання її легітимності через нав'язування певної ієрархії цінностей, системи знань тощо.

У публіцистиці, філос. роздумах, теорет. студіях Б. пропонує розв'язання актуальних дилем соціол. науки, нові перспективи розвитку соціального теоретизування. Його пошуки є яскравим зразком розвитку європейської культурної, соціофілос традиції, творчого вирішення теорет. — методол. проблем, які постали в соціальному знанні.

Цікаві його висновки, що виводяться з досліджень систем освіти і сучасних культурних процесів щодо соціальної обумовленості суджень смаку, про класовий характер явищ мистецтва, культурних продуктів і про "стилі життя", що є формами пристосування певних верств до свого становища у соціальній структурі та боротьби за владу, про "культурний капітал" кожного класу, який прагне згуртувати поле влади для проведення своїх інтересів, та багато інших концепцій та ідей, що вплітаються у заг. інтелектуальний рух постмодерніст. мислення.





Відвідайте наш новий сайт - Матеріали для Нової української школи - планування, розробки уроків, дидактичні та методичні матеріали, підручники та зошити