Соціологія короткий енциклопедичний словник

СОЦІОЛОГІЯ СІМ'Ї — галузева соціологія, що вивчає закономірності виникнення, функціонування та розвитку сім'ї як соціального ін-ту і малої соціальної групи. Сім'єю наз. засноване на кровній спорідненості, шлюбі або усиновленні об'єднання людей, скріплене взаємною відповідальністю за виховання дітей, а також спільністю побуту і помешкання. С. с. розвивається у напрямі двох парадигм. Перша: дослідження історії сім'ї, аналіз соціальних закономірностей її походження та еволюції услід. розвитком соціально-екон. життя суспільства. При цьому враховується, що прогресу форм сім'ї властива відносна самостійність. Друга — вивчення стану сучасної сім'ї як соціального ін-ту.

При розгляді сім'ї як соціального ін-ту вивчаються: сусп. свідомість у сфері шлюбно-сімейних стосунків, узаг. характеристики сімейної поведінки окремих груп населення за різноманітних екон. та культурних умов, вплив сусп. потреб на характер відносин та спосіб життя сім'ї, причини та наслідки недостатньо високої ефективності функціонування ін-ту сім'ї за тих чи інших умов; соціальний механізм зміни сімейних норм і цінностей; ефективність реалізації ін-том сім'ї своїх основних функцій у різних політ., соціально-екон. і культурних умовах; співвідношення зразкових сімейних норм і цінностей та реальної поведінки членів сім'ї і т. д.

Дослідження сім'ї як малої соціальної групи орієнтується на вивчення умов формування, структури та етапів розвитку сучасної сім'ї, на розподіл обов'язків у сім'ї, причини та мотиви розлучень і т. д. При вивченні структури сім'ї використовуються не лише такі кількісні показники, як склад сім'ї, кількість її поколінь, а й якісні характеристики: міра згуртованості, характер сімейної взаємодії, розподіл соціальних ролей та верховенства у сім'ї, структура сімейного спілкування та ін.

У становленні С. с. можна виділити такі етапи (за класифікацією амер. соціолога Г. Кристонсена): "перед — дослідницький" етап (до сер. XIX ст.), присвячений опису сімейних норм та традицій, зокрема й у фольклорі, філос. та худ. літ.; "соціального дарвінізму" (кін. XIX ст.), для якого головним напрямом стало вивчення еволюції сім'ї як соціального ін-ту, в результаті чого з'явилися роботи, що містили широкі теорет. узаг. в істор. та соціокультурний перспективі; "спонтанної науки" (перша пол. XX ст.), який характеризується як накопиченням емпіричних даних щодо різноманітних форм шлюбно-сімейних взаємин і окремих стадій шлюбу, так і великою кількістю спекулятивних, не наук. робіт про сім'ю; планомірної побудови теорій (із сер. XX ст. до цього часу), який позначають як "період самосвідомості". Для цього періоду характерна певна сист. знань у царині дослідження шлюбу і сім'ї і окремі спроби аналізу перспектив розвитку сім'ї.

Нині особливої актуальності для подальшого розвитку С. с. набуває створення теорії шлюбно-сімейних процесів.

Сьогодні найчастіше використовуються два теорет. підходи у дослідженні сім'ї — теорія функціоналізму і теорія конфлікту. Перша розглядає сім'ю, виходячи з її функцій або соціальних потреб, які вона задовольняє. Функціоналістська концепція сім'ї панувала у зх. соціології у 50 — 60-х рр. Друга (теорія конфлікту) робить акцент на розподілі влади у сім'ї та пояснює різноманітні типи сімейної структури. На думку прихильників цієї теорії, найкращим є розуміння суті сім'ї, що пов'язане не з аналізом емоційних або родинних стосунків між її членами. Більш точно визначає сім'ю така характеристика, як "характер боротьби", яка ведеться за перерозподіл матеріальних засобів та праці по обслуговуванню сім'ї і вихованню дітей.

Практично при вивченні процесів, що відбуваються у сім'ї, дослідники часто користуються і функціоналістським підходом і теорією конфлікту водночас, тобто уникають перебільшення суперечностей між цими підходами, І це зрозуміло: сім'я виконує багато важливих для суспільства функцій, але при цьому, як правило, її життєдіяльність не є вільною як від внутрішніх конфліктів, так і між сім'єю як соціальним ін-том та більш широким соціумом.

С. с. виокремлює такі функції сім'ї: виховна, господарчо-побутова, духовного спілкування, репродуктивна, матеріального забезпечення, ігрова, організаційна. Для суспільства є особливо важливою ефективна реалізація сім'єю репродуктивної та виховної функцій, позаяк саме в сім'ї відбувається початкове формування особистості.

У даний час сім'я як соціальний ін-т переживає складний етап свого існування. Головними соціальними проблемами тут є: зниження рівня шлюбності; зростання розлучень і кількості подружніх пар, які мешкають окремо; поширення явища позашлюбного співжиття; підвищення рівня позашлюбної народжуваності; зростання кількості неповних сімей (з одним із батьків, як правило - матір'ю); переважання однодітної сім'ї; перенавантаження працюючих жінок домашніми обов'язками; зростання кількості малозабезпечених сімей. Вивчення закономірностей та суперечностей розвитку сім'ї за сучасних умов поки що відстає під потреби практики. Так, недостатньо досліджені сімейні норми; структура родинних зв'язків; наслідки розлучень як для подружжя, що розлучається, так і для їх дітей; взаємовідносини братів і сестер у сім'ї і т.д.



Відвідайте наш новий сайт - Матеріали для Нової української школи - планування, розробки уроків, дидактичні та методичні матеріали, підручники та зошити