СПІЛЬНОТА СОЦІАЛЬНА — сукупність людей, об'єднаних спільними ознаками (чинниками), напр., поселення, мова, релігія, професія, розмір прибутку, єдність мети та завдань діяльності тощо. М. Шаповал наз. таку спільність "громадою", підкреслюючи наявність у ній "правно-політ. організації". Предметом соціол. досліджень найчастіше є саме соціальна спільнота та її кумулятивні чинники. Відповідно до їх кількості С. с. може бути простою та складною (сільська громада, церква, верства соціальний клас тощо). С. с. — це будь-яке соціальне утворення, що виконує спільні екон., політ., культурні та ін. завдання і має певну сусп. організацію. Від соціальної групи С. с. відмінна тим, що вона є не тільки компонентом соціальної структури суспільства, а й системоутворюючим його чинником, що виявляється в способі його життя. Складні С. с. формуються в процесі істор. розвитку і, г. :, напр., народ або нація, є невід'ємними характеристиками суспільства та його поступу.