Соціологія короткий енциклопедичний словник

СПОСТЕРЕЖЕННЯ — заг. наук, метод емпіричного дослідження. В соціології застосовується переважно для збору та найпростішого узаг. первинної інформації. Одиницями інформації тут є зафіксовані акти вербальної або невербальної (реальної) поведінки. На відміну від природничих наук, де спостереження вважається першим і нескладним методом, у соціології наук, спостереження є одним із найскладніших і трудомістких методів дослідження. Складність його обумовлена специфікою відношення суб'єкта та об'єкта спостереження, в якому і суб'єктом, і об'єктом виступає людина. Це відношення є фактично суб'єкт-суб'єктним соціальним відношенням, що зумовлює неминучість їх взаємовпливу в процесі спостереження, а значить — можливість суб'єктивної "деформації" інформації, фіксації артефактів. Основою цього явища є притаманне кожній людині оціночне ставлення до дійсності, отож неможливість "чистого" не аналіт. бачення. Саме тому застосування цього методу завжди пов'язане з розробкою складних техн. прийомів, що забезпечують надійність даних спостереження.

Надійність та валідність спостереження забезпечується насамперед адекватністю його умов певному типу взаємодії суб'єкта і об'єкта, рівнем досягнутої формалізації процедури, репрезентативністю інформації. Для будь-якого соціол. спостереження залежно від того, чи знають спостережувані про це чи ні, характерні такі типи взаємодії суб'єкта та об'єкта:

1.                    Включене (за участю) С., коли спостережувані знають про присутність дослідника (спостерігача) в групі. Суб'єкт у силу самого факту включення відчуває вплив об'єкта, певною мірою сам стає об'єктом. Об'єкт реагує на присутність суб'єкта. У цьому випадку потрібно зробити складну корекцію даних спостереження, які отримують деформацію через "збурюючий" їх взаємний вплив суб'єкта і об'єкта.

2.                   Включене С., коли спостережувані не знають про це. Суб'єкт також відчуває вплив об'єкта, проте об'єкт не реагує на присутність суб'єкта. Надійність інформації в даному випадку підвищується, однак виникають проблеми реєстрації та повноти інформації. Неабияке значення має етичний бік такого спостереження.

3.                   Невключене С., коли спостережувані знають про нього. Об'єкт істотно не впливає на суб'єкта, але сам реагує на його присутність. Ця реакція (зміна поведінки) є основною причиною деформації первинних даних і має бути врахована суб'єктом дослідження.

4.                    Невключене С., коли спостережувані не знають про нього. У взаємодіях суб'єкта та об'єкта фактично не виникає "збурюючого" впливу. Проте збільшується можливість деформації та втрати інформації за рахунок більш обмеженого при цьому поля спостереження. У даному випадку, як і в попередньому (3), виникає велика ймовірність організаційно-техн. помилок.

У розглянутих типах взаємодії суб'єкта і об'єкта С. проблема усунення "збурюючих" чинників вирішується як проблема врахування конкретних умов, наук, організації ти проведення дослідження, а також достатнього контролю динних на обґрунтованість, стабільність і точність. Для забезпечення цього об'єкт С. повинен насамперед бути чітко визначеним у конкретній емпіричній ситуації. Залежно від того, чи вона є природною чи створена штучно, обирають і тип взаємодій суб'єкта і об'єкта. Далі емпірична ситуація повинна бути кодифікована в поняттях програми дослідження. Відповідно до них розробляються рубрики індикаторів С. Єдина система індикації емпіричних ситуацій дає змогу уніфікувати одержувані в дослідженні дані, здійснити їх зіставлення та кількісну обробку й аналіз. Зрештою, соціол. С., попри поширений скептицизм щодо їх надійності, при якісній підготовці спостерігачів ти інструментарію, дають змогу одержувати дані, коефіцієнт кореляції яких сягає 0,75 — 0,95.

Основною перевагою Є. є те, що цей метод дає змогу безпосередньо вивчати взаємодії, зв'язки та відносини між людьми і робити обґрунтовані емпіричні узаг.

Разом з тим на основі таких узаг. важче встановити закономірності явищ, виявляти їх чинники, розрізняти випадковість та необхідність у соціальних процесах. Тому соціол. Є. має застосовуватись у поєднанні з іншими методами дослідження, забезпечувати можливість комплексного розгляду об'єкта.





Відвідайте наш новий сайт - Матеріали для Нової української школи - планування, розробки уроків, дидактичні та методичні матеріали, підручники та зошити