Соціологія короткий енциклопедичний словник

ТЕСТИ — метод вимірювання і оцінки різних психол. якостей і станів індивіда. Виникнення тес тол» процедур обумовлено необхідністю зіставлення (порівняння, диференціації, ранжування) індивідів за рівнем розвитку або ступенем виявлення різних психол. якостей (інтелект, здібність, темперамент, персональні особливості тощо). Термін "розумовий тест" уперше застосував у психол. літературі Дж Кеттел (1890).

Початок розвитку сучасної текстології, масове застосування тестів на практиці пов'язано з ім'ям франц. лікаря А. Біне, який разом з Т. Сімоном розробив шкалу розумового розвитку, що відома під назвою "тест Віне-Сімона" (1905).

Т. набули поширення, розвитку і вдосконалення завдяки перевагам, які має метод Т. Вони дають змогу оцінити індивіда відповідно до мети дослідження; забезпечують можливість отримання кількісної оцінки через квантифікацію якісних параметрів особи і зручність матем. обробки; сприяють об'єктивності оцінок, які не залежать від суб'єктивних установок особи, що проводить дослідження; забезпечують можливість порівнювати інформацію, отриману різними дослідниками на різних контингентах обстежуваних. Т. вимагають дотримання; суворої формалізації всіх етапів процедури тестування; стандартизації завдань і умов їх виконання; кваліфікації отриманих результатів і їх структурування відповідно до заданої програми; інтерпретації результатів згідно з попередньо отриманим розподілом значень за ознакою, що вивчається .

Кожен Т. який відповідає головним критеріям надійності (валідності і стабільності), окрім набору знань, містить такі компоненти: стандартна інструкція для дослідника щодо мети і правил виконання завдань; ключ шкалування співвідношення пунктів завдань зі шкалами якостей, що вимірюються, який вказує на пункт завдань з погляду того, якої характеристики особи (шкали) він стосується; кодувальний ключ, що дає змогу підрахувати, скільки балів вносить до шкали той чи інший варіант відповіді; ключ інтерпретації отриманого індексу дані норми, з якими співвідноситься отриманим результат.

Традиційною нормою в текстології були середньо-статист. дані, отримані в результаті попереднього тестування на певній групі осіб. Інтерпретація результату тестування через порівнювання з отриманою таким чином нормою - найвразливіше місце психометричних Т. Тут слід враховувати, що переносити інтерпретацію отриманих результатів можна тільки на ті групи досліджуваних, які за своїми головними соціокультурними і демогр. ознаками аналогічні базовій. Для подолання основного недоліку більшості Т. застосовуються різні підходи: 1) збільшення базової вибірки для підвищення її репрезентативності відповідно до числа параметрів; 2)введення поправних коефіцієнтів з урахуванням соціально-демогр. характеристик (стать, вік, освіта тощо); 3) використання у практиці тестування невербального способу представлення матеріалу тощо.

Останнім часом дедалі більшого поширення набувають критеріально-орієнтовані Т., які дають змогу оцінити досліджуваного не в розрізі середньо-статист. даних популяції, а згідно з наперед заданою метою. Критерій оцінки в таких Т. міра приблизності результату тестування індивіда стосовно т. зв. ідеальної норми.

Існують різні способи кваліфікації Т. У заг. вигляді залежно від призначення, процедури і способу інтерпретації даних їх поділяють на прямі та проективні. Прямі Т., як правило, містять низку питань і тверджень, на які треба однозначно відповісти за принципом самооцінки "так" чи "ні", "згоден" чи "не згоден"; або завдань, при виконанні яких у протоколі зазначається: "правильно" або "неправильно". За допомогою ключа отримані бали сумуються в індекс. Проективні Т. (термін введено Л. Франком у 1939 р.) спрямовані на визначення властивостей і якостей, які індивід не усвідомлює. Опитуваний не знає про справжню мету тестування, не здогадується про спосіб інтерпретації відповідей. При виконанні завдань проективних Т. не існує "правильних" відповідей. Попри обов'язкову наявність схеми аналізу і ключі індексації, розгалужені якісні відповіді обстежуваного може аналізувати тільки фахівець, якість діагностики якого пропорційна його практ. досвіду.

Якщо на перших етапах розвитку психометрії створювані Т., як правило, були спрямовані на вимірювання порівняно стабільних якостей особи, то зараз зростає попит на методики, які діагностують стан (стривоженість, самопочуття, настрій тощо). Тому від них не вимагається стабільності. Навпаки, чим чутливіший Т. до змін результату стосовно контрольованих факторів, тим він діагностично-цінніший,

Застосування Т. у соціологи доцільно, якщо за об'єкти дослідження або гіпотетичні фактори беруться певні якості особи, Деякі прямі Т, з відповідною інструкцією можуть безпосередньо включатися до анкети, Проективним методикам складно знайти своє місце в соціол. опитуваннях. Проте паралельне обстеження психологом тих же респондентів, безперечно, збагатить будь-яке соціол, дослідження, тим більше що отримані індекси легко опрацьовуються сучасними методами статист, аналізу.






Відвідайте наш новий сайт - Матеріали для Нової української школи 1 клас - планування, розробки уроків, дидактичні та методичні матеріали, підручники та зошити

Віртуальна читальня освітніх матеріалів для студентів, вчителів, учнів та батьків.

Наш сайт не претендує на авторство розміщених матеріалів. Ми тільки конвертуємо у зручний формат матеріали з мережі Інтернет які знаходяться у відкритому доступі та надіслані нашими відвідувачами. Якщо ви являєтесь володарем авторського права на будь-який розміщений у нас матеріал і маєте намір видалити його зверніться для узгодження до адміністратора сайту.

Дозволяється копіювати матеріали з обов'язковим гіпертекстовим посилання на сайт, будьте вдячними ми затратили багато зусиль щоб привести інформацію у зручний вигляд.

© 2008-2019 Всі права на дизайн сайту належать С.Є.А.