Матеріали для Нової української школи 1 клас - планування, розробки уроків, дидактичні та методичні матеріали, підручники та зошити

Соціологія короткий енциклопедичний словник

ФРЕЙДОМАРКСИЗМ течія у фрейдизмі, представники якої прагнуть поєднати ідеї психоаналізу і марксизму. Як і сам З. Фрейд, фрейдомарксисти визнають наявність глибинного конфлікту між первісними людськими інстинктами і вимогами сусп. життя, однак слідом за К. Марксом наголошують на принциповій відмінності між типами суспільств, у результаті чого конфлікт пов'язується з недосконалими формами сусп. організації, тоді як перебудова суспільства відкриває перспективу зняття цього конфлікту. Представники фрейдомарксизму — Герберт Маркузе, Вільгельм Райх, Альфред Лоренцер, Клаус Хорн, Оскар Негт та ін. Близький до цієї течії у своїх окремих працях Еріх Фромм.

Праці фрейдомарксистів охоплюють широке коло питань соціології культури і цивілізації, соціалізації особистості, естетики і педагогіки. Типовою щодо цього є книга Г. Маркузе "Ерос і цивілізація" (1940), де доводиться, що конфлікт між інстинктами і цивілізацією не є нерозв'язним. Репресивність цивілізації пов'язана лише з певним істор. її різновидом, який ґрунтується на відчуженні. Принцип задоволення суперечить не цивілізації як такій, а тій її істор. формі, у якій реалізується у ній принцип реальності, коли матеріальні й духовні блага розподіляються несправедливим чином і частина людей зазнає «додаткових репресій. Загалом для індустріально капітал. цивілізації властива гіпертрофія принципу продуктивності, що спричиняє деформацію структури особистісних мотивацій і призводить до зростання кількості неврозів, психічних відхилень. Вихід із цієї ситуації Маркузе вбачав у розвитку "нової чуттєвості" і переорієнтації на ін. цінності ("Нарис про звільнення", 1969).

Значне місце у роботах представників фрейдомарксизму відводиться питанню про соціально-психічні передумови виникнення фашизму. Вільгельм Райх вказує на те, що фашизм коріниться у масовій дрібнобурж. психології. Фашизоїдні риси психіки породжуються вадами виховання у сім'ї, кризою особистісної ідентичності ("Масова психологія фашизму", 1933). Альфред Лоренцер досліджував значення мовного спілкування як чинника соціалізації особистості, прагнучи примирити об'єктивізм марксист, підходу із суб'єктивністю психоаналізу. У працях Клауса Хорна зроблено спробу психоаналіт. тлумачення природи і евол. демокр. ін-тів, а також феномена бюрократизації. Ліворадикальні фрейдомарксисти (М. Шнайдер, М. Гватарі, Ж. Делез) прагнуть перенести у політ, площину проблему профілактики і лікування психічних захворювань. Починаючи з 60 70-х рр., деякі ідеї фрейдомарксизму набувають подальшого розвитку у працях постструктура-лістів, насамперед Мішеля Фуко.









загрузка...

Віртуальна читальня освітніх матеріалів для студентів, вчителів, учнів та батьків.

Наш сайт не претендує на авторство розміщених матеріалів. Ми тільки конвертуємо у зручний формат матеріали з мережі Інтернет які знаходяться у відкритому доступі та надіслані нашими відвідувачами. Якщо ви являєтесь володарем авторського права на будь-який розміщений у нас матеріал і маєте намір видалити його зверніться для узгодження до адміністратора сайту.

Дозволяється копіювати матеріали з обов'язковим гіпертекстовим посилання на сайт, будьте вдячними ми затратили багато зусиль щоб привести інформацію у зручний вигляд.

© 2008-2019 Всі права на дизайн сайту належать С.Є.А.