Соціологія короткий енциклопедичний словник

ХАЙСК (HAEUK) Фрідріх фон (1899 1992) австр. економіст і соціальний філософ. Закінчив Віденський ун-т, працював дир. Австр. центру екон. досліджень. З 1931 р. працює в Англії, з 1949 у США, у 70-х рр. повертається до Австрії. Учень Візера і Бем-Баверка, послідовний прихильник ідей екон. лібералізму і цінностей зх. демократії. Лауреат Нобелівської премії у галузі економіки.

Основною цінністю зх. цивілізації є, на думку X., ідея свободи індивіда. Саме завдяки вивільненню від щільної мережі зовнішніх обмежень Захід зміг досягти високих темпів екон. зростання, забезпечити добробут і соціальний захист переважної більшості населення. Проте починаючи з XIX ст. у масовій свідомості досягнення прогресу щодалі менше починають асоціюватися з ліберальними цінностями, посилюється вплив прихильників колективістського принципу, екон. аналогом якого виступає ідея держ. регулювання економіки аж до усуспільнення засобів в-ва і контролю над розподілом і споживанням ("Шлях до рабства", 1944). Своє клас, втілення колективістський принцип як антипод лібералізму здобуває в соціаліст, та фашистській ідеологіях, які, на думку X., дуже споріднені між собою. Соціальною базою фашизму виступає "новий середній клас" дрібна буржуазія, в середовищі якої домінує прагнення уникнути ризику і невизначеності і мати порівняно невеликі, але стабільні соціальні гарантії. Колективістський принцип декларує ліквідацію екон. нерівності і досягнення соціальної справедливості, проте, як переконаний X., він, по суті, є аморальним, позаяк індивідуальна відповідальність підмінюється тут "колективними інтересами", якими, як правило, маскують свої егоїстичні цілі окремі лідери або привілейовані групи ("Фатальна помилка", 1981).

Навіть країни з високорозвинутою ринковою економікою і демокр. політ, устроєм, вважав X., не можна розглядати як втілення ліберального принципу, оскільки ще у добу клас, лібералізму держава X. полемізує в даному випадку з поглядами Кейнса продовжувала регулювати грошову емісію, податки, митні збори тощо. З другого боку, існуюча система парламентаризму, представницької демократії недосконала. Завдяки їй лобістські угруповання, "коаліції організованих інтересів" на позір демокр. шляхом нав'язують свою волю більшості населення. "Організовані групи" домагаються впливу у ринковій сфері, експлуатуючи тих, чиї інтереси неможливо чітко організувати - платників податків, споживачів, пенсіонерів і т. п., що породжує контроверзу: "або вільний парламент або вільний народ" ("Закон, законодавство і свобода", 1973 - 1979). Не індивідуальний егоїзм, а організовані групові інтереси є, на думку X., основною загрозою свободи і демократії.





Відвідайте наш новий сайт - Матеріали для Нової української школи - планування, розробки уроків, дидактичні та методичні матеріали, підручники та зошити