Соціологія короткий енциклопедичний словник

ЦІЛЕРАЦІОНАЛЬНА ДІЯ ІНДИВІДА (від нім. zweckrationale цілераціональна) запроваджено в наук, ужиток М. Вебером у процесі створення розуміючої соціології. Поряд з ціннісно-раціональною, афективною та традиційною діями термін Ц. д. і. вживається для означення одного з чотирьох "ідеальних" типів соціальної дії та поведінки. Ц. д. і., за Вебером, дія осмислена, спрямована на досягнення чітко усвідомлюваних самим діючим індивідом цілей, котрий використовує для їх реалізації засоби, визнані адекватними таким цілям. На відміну від ціннісно-раціональної, а тим більше афективної чи традиційної дії, яка обмежена ірраціональними моментами (відповідно цінностями афекту чи традиції) і підпорядкована їм Ц. д. і. суто раціональна. Ц. д. і. логічний конструкт, ідеальний тип і як такий постає зразком через співвіднесення, з яким Вебер виокремлює таку ієрархію інших типів дії, тією чи іншою мірою наближених до Ц. д. і.: 1) більш чи менш наближено досягнутий правильно раціональний тип дії; 2) суб'єктивно цілераціонально орієнтований тип дії; 3) дія, більш чи менш свідомо й однозначно цілераціонально орієнтована; 4) дія, орієнтована не цілераціонально, але зрозуміла за своїм сенсом; 5) дія, за своїм сенсом більш чи менш зрозуміло вмотивована, але порушувана більшою чи меншою мірою вторгненням незрозумілих елементів; 6) дія, в якій зовсім незрозумілі психічні чи фіз, акти, пов'язані з людиною або в людині непомітними переходами.

Розглядаючи Ц. д. і як методол. засади розуміючої соціології, Вебер прагне відмежуватися цим від тих соціол. учень, вихідним пунктом яких е соціальні утворення, такі, як "економіка", "політика", "держава", "суспільство" тощо. Однак його позиція не є й номіналістичною, по-перше, оскільки Ц. д. і. тлумачиться саме як ідеальний тип, по-друге, тому, що Ц. д. і. постає як дія соціальна, котра з самого початку передбачає орієнтацію агента дії на інших людей і, нарешті, по-третє внаслідок того, що М. Вебер виходить при характеристиці Ц. д. і. з індивіда не як біол. особини роду гомо сапієнс, а як представника певного соціального типу, або, як він пише, "функціонера". Таке розуміння Ц. д. і. є в принципі продуктивною спробою збалансування та органічного поєднання методол. орієнтацій соціального функціоналізму, з одного боку, і індивідуалізму з другого.





Відвідайте наш новий сайт - Матеріали для Нової української школи - планування, розробки уроків, дидактичні та методичні матеріали, підручники та зошити