Матеріали для Нової української школи 1 клас - планування, розробки уроків, дидактичні та методичні матеріали, підручники та зошити

Соціологія короткий енциклопедичний словник

ГРОМАДЯНСЬКЕ СУСПІЛЬСТВО — асоціація вільних громадян, що взаємодіють між собою виключно на ґрунті власних інтересів, правових норм та спільно погоджених чи вироблених регуляторів (компроміс тощо). Поняття Г. с. характеризує цілісність сусп. життя стосовно політ, структур, передусім держави. Г. с. поєднує екон., соціальні, культурні, духовні, родинно-побутові відносини та ін-ти, а також передбачає певні свободи, права та обов'язки особистості як необхідні умови її ствердження та самореалізації в громадському житті. Поняття держави та Г. с. теорет. розчленовують цілісний соціальний організм на дві взаємопов'язані та взаємообумовлені сторони — політ, і соціальну сфери суспільства.

Зріле Г. с. характеризується високим рівнем самоврядування, в ньому концентрується творчий потенціал соціальності. Сусп. зв'язки, інтереси та цінності виявляються тут у різноманітних сусп. рухах, об'єднаннях, асоціаціях, творчих спілках. У них висуваються сусп. ініціативи, нові ідеї, проекти, плани, які проходять перевірку колективним розумом і випробування дією, отримують урешті-решт ясний і виразний вигляд і можуть стати в подальшому керівними принципами держави. Порівняна незалежність Г. с. від держави в управлінні окремими соціальними процесами характеризує пластичність сусп. життя, його здатність до саморегулювання, відкриває простір творчим зусиллям громадян.

Відносини Г. с. і держави завжди були в центрі уваги соціальних мислителів. Концепція Г.с. розроблялася соціальною філософією у XVII — XVIII ст. у зв'язку з критикою сусп. відносин і політ, структур феодалізму.

Мислителі цієї доби вважали, що людство в процесі свого розвитку переходить від природного до громадянського стану, в якому долаються невпорядковані відносини і сваволя шляхом встановлення законів, що регулюють поведінку людей. Тільки за умови панування законів у суспільстві можлива особиста свобода. Заг. інтерес і заг, воля концентруються в державі, що виникає на основі "сусп. договору". Ідея сусп. договору була спрямована проти теол. витлумачення сусп. життя та феодальних політ, теорій законності абсолютної монархії. Вона стверджувала, що закони громадського життя мають ґрунтуватися на незаперечних правах людини, що випливають із її природи.

У філос. — істор. концепції Г. Гегеля Г. с., як і родина, розглядається як базис держави, що є втіленням божественної ідеї в істор. світі. Г. Гегель віддавав безумовну перевагу державі, котру вважав іманентною метою сім'ї та Г. с. і яка виражає заг. інтерес, тоді як сім'я та Г. с. — сфера приватних і особливих інтересів. Місія держави полягає в охороні сім'ї та управлінні Г. с. Уряд своєю політикою покликаний упорядкувати екон. та соціальне життя, зняти суперечності між сім'ями та соціальними станами, між індивідом і суспільством. Структура Г. с., за Г. Гегелем, складається із трьох станів: землеробів (природний стан), ремісників, торгівців та підприємців (рефлектуючий стан) і чиновників та військових (всезагальний стан). Останній стан уособлює заг. інтерес, здійснюваний державою.

Проголошена в ході Великої франц. революції Декларація прав людини і громадянина (1789) заперечує становий поділ людей і справжнім суб'єктом Г. с. стверджує самостійну, автономну особистість — людину, якій держава має гарантувати її "незаперечні та невід'ємні" права, в першу чергу — свободу, рівність, безпеку і власність Г. с. тим самим розуміють як соціальний простір діяльності незалежних, наділених рівними правами і, отже, певною мірою рівними можливостями індивідів. Вимога забезпечення з боку держави прав людини як політ, гарантій її існування в Г. с. спрямована проти втручання держави у приватне життя, проти сваволі і жорсткої регламентації поведінки індивіда. Ця вимога увійшла до заг. людських цінностей і не втратила свого значення до наших днів.

Аналізуючи концепцію "прав людини", проголошену Великою франц. революцією, К.Маркс вказує на обмежений і декларативний характер окреслених прав, вони не виходять за межі "егоїстичної" людини, замкненої у своєму приватному інтересі і відокремленої від сусп. цілого. Т. з. К.Маркса полягає в необхідності подолання екон. та соціального відчуження людини, заг. егоїзму та в створенні вільних асоціацій виробників, у яких би вільний розвиток кожного був умовою вільного розвитку всіх. Проте К.Маркс, як і Г. Гегель, віддавав перевагу державі у сфері управління сусп, справами, щоправда , на відміну від Г. Гегеля, підпорядкованій і підконтрольній народові (ідея народовладдя, відмираючої держави),

Політ. досвід історії XX ст. свідчить, що взаємовідносини держави і Г. с. можуть набувати деформованого характеру, якщо виникають політ, структури тоталітарного типу, коли держава контролюється не народом, а бюрократичною олігархією. Тоталітарні режими прагнуть до одержавлення суспільства, всеосяжного контролю за усіма сторонами сусп. життя, вдаються до порушення демокр. свобод і прав людини, мають тенденцію до дедалі зростаючої бюрократизації. Держава прагне підпорядкувати собі все суспільство, а це призводить до стагнації сусп. життя в цілому.

На сучасному етапі розбудови незалежної укр. державності актуальним є створення Г. с. і правової держави, в якій забезпечується верховенство закону в усіх сферах сусп. життя, пов'язаність законом самої держави та її органів, суворе дотримання свободи особистості, захист її прав, інтересів, честі й гідності. Правова держава передбачає широку демократизацію усіх сторін життя суспільства, зміщення акценту в бік розвитку громадянських начал. Цей процес спрямований на вивільнення соціальних сил суспільства, активності та ініціативи людей.

Категорія Г. с., позначаючи особливий соціальний тип суспільства, виконує в соціології передовсім теорет. — методол. функцію. Вона забезпечує можливість системного, цілісного підходу до його вивчення.









загрузка...

Віртуальна читальня освітніх матеріалів для студентів, вчителів, учнів та батьків.

Наш сайт не претендує на авторство розміщених матеріалів. Ми тільки конвертуємо у зручний формат матеріали з мережі Інтернет які знаходяться у відкритому доступі та надіслані нашими відвідувачами. Якщо ви являєтесь володарем авторського права на будь-який розміщений у нас матеріал і маєте намір видалити його зверніться для узгодження до адміністратора сайту.

Дозволяється копіювати матеріали з обов'язковим гіпертекстовим посилання на сайт, будьте вдячними ми затратили багато зусиль щоб привести інформацію у зручний вигляд.

© 2008-2019 Всі права на дизайн сайту належать С.Є.А.