Хімія - Дидактичні матеріали для 8 класу. Частина 1 - 2016 рік

КРИТЕРІЇ ОЦІНЮВАННЯ НАВЧАЛЬНИХ ДОСЯГНЕНЬ УЧНІВ З ХІМІЇ У 8 КЛАСІ

Т. А. Білецька, старший учитель хімії вищої категорії Конотопської ЗОШ № 5

Згідно мети освітньої галузі «Природознавство» та її хімічного компонента, визначеними в новій редакції Державного стандарту базової і повної загальної середньої освіти, навчання хімії у школі спрямоване на розвиток засобами предмета особистості учнів, формування їхньої загальної культури, світоглядних орієнтирів, екологічного стилю мислення і поведінки, творчих здібностей, дослідницьких навичок і навичок життєзабезпечення.

Шкільний курс хімії побудовано за концентричним принципом. На першому концентрі (в основній школі) вивчають мінімальний за обсягом, але функціонально цілісний базовий курс хімії, достатній для подальшої освіти й самоосвіти учнів. Зміст другого концентру (старша школа) залежить від профілю навчання, обраного учнем.

Програма основної школи реалізує змістові лінії хімічного компонента освітньої галузі «Природознавство»: хімічний елемент, речовина, хімічна реакція, методи наукового пізнання в хімії, хімія в житті суспільства. Зміст програми структуровано з урахуванням вікових особливостей учнів і часу, відведеного на вивчення предмета.

Відповідно до Державного стандарту базової і повної загальної середньої освіти, вивчення хімії продовжується у 8 класі (2 години на тиждень). Разом матеріал розрахований на 70 годин, із них 10 годин — резервний час. Розподіл часу відбувається в такий спосіб:

Повторення основних питань курсу хімії 7 класу — 3 години.

Тема 1. Періодичний закон і періодична система хімічних елементів Д. І. Менделєєва. Будова атома — 14 годин.

Тема 2. Хімічний зв'язок і будова речовини — 9 годин.

Тема 3. Кількість речовини. Розрахунки за хімічними формулами — 9 годин.

Тема 4. Основні класи неорганічних сполук — 25 годин.

У 8 класі змінено логіку викладу навчального матеріалу порівняно з попередньою програмою. На початок винесено теоретичний матеріал про періодичний закон, будову атома, хімічний зв'язок і будову речовин. Вивчення будови атома дає змогу пояснити причину явища періодичності зміни властивостей хімічних елементів і їх сполук, розкрити на вищому теоретичному рівні поняття валентності елементів у хімічних сполуках, з'ясувати електронну природу ковалентного та йонного хімічних зв'язків, розглянути поняття про ступінь окиснення та ознайомити з правилами його визначення у сполуках. Така послідовність має сприяти більш усвідомленому складанню учнями хімічних формул сполук, прогнозуванню їхніх властивостей.

У наступній темі «Кількість речовини. Розрахунки за хімічними формулами» формується поняття про кількість речовини та одиницю її вимірювання — моль. Учні вчаться обчислювати молярну масу, молярний об'єм газів, відносну густину газів. Абстрактні поняття про атоми й молекули набувають реальних кількісних характеристик. Засвоєння знань з теми допоможе учням зрозуміти кількісні відношення між речовинами в хімічних реакціях (добирання коефіцієнтів) і полегшити кількісні розрахунки за хімічними рівняннями.

Далі йде тема «Основні класи неорганічних сполук», яка має переважно фактологічний характер. За такої послідовності тем вивчення неорганічних речовин нині набуває теоретичного підґрунтя, яке становлять періодичний закон, будова речовин, кількісні відношення в хімії. Хімічний склад і властивості речовин логічно пов'язуються з розміщенням хімічних елементів у періодичній системі, а в практичній частині програми є змога поступово перейти від простих до складніших хімічних реакцій і розрахункових задач.

Аналізуючи програмовий матеріал з хімії у 8 класі, слід зазначити, що програма з хімії 7-9 класів побудована так, що для тематичного оцінювання, розв'язування задач, а також для повторення, узагальнення, аналізу та коригування знань учнів передбачено тільки резервні години.

Розподіл годин у програмі орієнтовний. Учитель може аргументовано вносити зміни до розподілу годин, відведених програмою на вивчення окремих тем, змінювати послідовність вивчення питань у межах теми. Резервні години використовуються на розсуд учителя залежно від об'єктивних обставин.

Тематичний матеріал, на нашу думку, доцільно розподілити на п'ять підтем (10-15 годин у підтемі плюс 2 години з резервного часу), а саме:

Підтема 1 «Повторення основних питань курсу хімії 7 класу. Періодичний закон і періодична система хімічних елементів Д. І. Менделєєва» (10 годин).

Підтема 2 «Періодичний закон і періодична система хімічних елементів Д. І. Менделєєва. Будова атома» (10 годин).

Підтема 3 «Хімічний зв'язок і будова речовини» (10 годин).

Підтема 4 «Кількість речовини. Розрахунки за хімічними формулами» (10 годин).

Підтема 5 «Основні класи неорганічних сполук. Оксиди. Кислоти» (15 годин).

Підтема 6 «Основні класи неорганічних сполук. Основи. Солі» (15 годин).

З урахуванням такого розподілу навчального матеріалу нами розроблені:

а) обов'язкові результати навчальних досягнень учнів з тем;

б) критерії оцінювання навчальних досягнень учнів з підтем.

Обов'язкові результати навчальних досягнень учнів з теми «Повторення основних питань курсу хімії 7 класу. Періодичний закон і періодична система хімічних елементів Д. І. Менделєєва. Будова атома»

Базові знання:

• хімічна формула;

• відносна атомна й відносна молекулярна маси;

• масова частка елемента;

• хімічні реакції;

• закон збереження маси;

• фізичні властивості простих речовин металів і неметалів. Обов'язкові результати навчальних досягнень учнів Знати: визначення періодичного закону, періоду, групи елементів, головної та побічної підгруп; фізичний зміст порядкового номера елемента, номера групи; склад атомних ядер; закономірності зміни властивостей елементів та їх сполук у періодах та групах.

Уміти: складати електронні формули будови атомів елементів малих періодів; давати характеристику елементів малих періодів за їхнім місцем у періодичній системі та будовою атома; пояснювати закономірності зміни властивостей елементів та їх сполук від зміни будови атомів цих елементів.

Критерії оцінювання навчальних досягнень учнів з підтеми «повторення основних питань курсу хімії 7 класу. періодичний закон і періодична система хімічних елементів Д. І. Менделєєва»

1. Початковий рівень (1-3 бали)

Учень знає про існування атомів елементів; може назвати елементарні частинки, що входять до складу атома; описує структуру періодичної системи (періоди: великі й малі, групи й підгрупи (А і Б)); розрізняє періоди (великі й малі), головні (А) та побічні (Б) підгрупи періодичної системи; металічні та неметалічні елементи; може знайти в періодичній системі запропонований хімічний елемент, назвати період і групу, у яких він розташований.

2. Середній рівень (4-6 балів)

Учень знає фізичний зміст порядкового номера елемента, періоду, групи; може назвати кількість елементарних частинок, закономірності зміни властивостей елементів у періоді; за допомогою вчителя може порівняти зміну властивостей елементів одного періоду або головної підгрупи однієї групи.

3. Достатній рівень (7-9 балів)

Учень знає загальні хімічні властивості лужних металів, галогенів, інертних елементів; може визначити склад атома й атомного ядра, пояснити наявність ізотопів та їхню поведінку під час радіоактивного розпаду; може пояснити закономірності зміни властивостей елементів та їх сполук від зміни будови атомів цих елементів, підтвердити рівняннями відповідних реакцій.

4. Високий рівень (10-12 балів)

Учень вільно володіє програмовим матеріалом; може пояснити закономірності зміни властивостей елементів великих періодів залежно від зміни будови атомів, використовує інформацію, закладену в періодичній системі, для класифікації елементів та визначення їхньої валентності, класифікації простих речовин, визначення хімічного характеру оксидів, гідратів оксидів, сполук елементів з Гідрогеном.

Критерії оцінювання навчальних досягнень учнів з підтеми

«Періодичний закон і періодична система хімічних елементів

Д. І. Менделєєва. Будова атома»

1. Початковий рівень (1-3 бали)

Учень знає про існування атомів елементів; може назвати елементарні частинки, що входять до складу атому; розрізняє атомне ядро, електрони, протони, нейтрони; може знайти в періодичній системі запропонований хімічний елемент, назвати період і групу, у яких він розташований; за зразком може визначити кількість елементарних часток у атомі елемента; знає деякі параметри електрона; має загальне уявлення про електронні хмари та енергетичні рівні.

2. Середній рівень (4-6 балів)

Учень знає фізичний зміст порядкового номера елемента, періоду, групи; може назвати кількість елементарних частинок, закономірності зміни властивостей елементів у періоді; за алгоритмом може скласти електронно-графічну схему будови атома, зробити висновок про його металічні або неметалічні властивості та відновні властивості вищих оксидів і гідроксидів.

3. Достатній рівень (7-9 балів)

Учень може визначити склад атома й атомного ядра, пояснити наявність ізотопів та їхню поведінку під час радіоактивного розпаду; записує електронні та графічні електронні формули атомів 20 хімічних елементів; може самостійно дати характеристику елемента за його місцем у періодичній системі (1-3-го періоду); може пояснити закономірності зміни властивостей елементів та їх сполук від зміни будови атомів цих елементів, підтвердити рівняннями відповідних реакцій.

4. Високий рівень (10-12 балів)

Учень вільно володіє програмовим матеріалом; може пояснити особливості будови атомів побічних підгруп, закономірності зміни властивостей елементів великих періодів залежно від зміни будови атомів, прогнозувати властивості (основні, кислотні, амфотерні) деяких металів великих періодів; аналізує інформацію, закладену в періодичній системі, та використовує її для характеристики хімічного елемента; оцінює наукове значення періодичного закону, значення прийому класифікації в науці.

Обов'язкові результати навчальних досягнень учнів з теми «Хімічний зв'язок і будова речовини»

Базові знання:

• будова атома (будова електронних оболонок атомів малих періодів);

• електронегативність елементів, їх зміна в періодах та групах.

Обов'язкові результати навчальних досягнень учнів

Знати: визначення хімічного зв'язку: ковалентного (полярного та неполярного), йонного, металічного; визначення ступеня окиснення, окисника, відновника; особливості будови та властивостей речовин з молекулярною, атомною, йонною кристалічною ґраткою.

Уміти: за складом бінарної речовини визначити речовини з ковалентним полярним та неполярним зв'язком, йонним, металічним; складати електронно-графічні схеми утворення хімічного зв'язку в бінарній сполуці; розраховувати ступінь окиснення елементів за формою бінарної сполуки.

Критерії оцінювання навчальних досягнень учнів з підтеми

«Хімічний зв'язок і будова речовини»

1. Початковий рівень (1-3 бали)

Учень може назвати відомі види хімічного зв'язку, може знайти в підручнику визначення хімічного зв'язку — ковалентного та йонного; називає типи кристалічних решіток; знає основи молекулярної теорії.

2. Середній рівень (4-6 балів)

Учень, користуючись алгоритмом, може назвати вид хімічного зв'язку в запропонованих речовинах; розрізняє валентність і ступінь окиснення елемента; визначає ступінь окиснення елементів у бінарних сполуках; пояснює утворення йонного, ковалентного (полярного й неполярного) зв'язків.

3. Достатній рівень (7-9 балів)

Учень наводить приклади сполук із ковалентним (полярним і неполярним) та йонним хімічним зв'язком, атомними, молекулярними та йонними кристалічними ґратками; може самостійно скласти електронно-графічні схеми утворення хімічного зв'язку в бінарній сполуці; характеризує особливості ковалентного та йонного зв'язків, кристалічної будови речовин з різними видами хімічного зв'язку; встановлює зв'язок між видами хімічного зв'язку, типом кристалічної ґратки та фізичними властивостями конкретної речовини.

4. Високий рівень (10-12 балів)

Учень може скласти електронно-графічні формули утворення хімічного зв'язку в бінарних сполуках; обґрунтовує природу хімічних зв'язків, фізичні властивості речовин залежно від їхньої будови; прогнозує властивості речовин залежно від виду хімічного зв'язку й типу кристалічних ґраток; використовує поняття електронегативності для характеристики хімічних зв'язків молекулярної та йонної будови.

Обов'язкові результати навчальних досягнень учнів з теми «Кількість речовини. Розрахунки за хімічними формулами»

Базові знання:

• хімічна формула;

• відносна атомна й відносна молекулярна маси;

• масова частка елемента;

• хімічні реакції;

• закон збереження маси.

Обов'язкові результати навчальних досягнень учнів

Знати: визначення понять кількість речовини, моль, число Авогадро, молярна маса, молярний об'єм газів, відносна густина газів; називати одиниці вимірювання кількості речовини, молярний об'єм газів за нормальних умов, число Авогадро.

Уміти: пояснити сутність фізичної величини кількість речовини; встановлювати взаємозв'язок між фізичними величинами (масою, молярною масою, об'ємом, кількістю речовини), обчислювати число атомів (молекул) у певній кількості речовини, молярну масу, масу й кількість речовини, об'єм газу за нормальних умов, відносну густину газу.

Критерії оцінювання навчальних досягнень учнів з підтеми «Кількість речовини. розрахунки за хімічними формулами»

1. Початковий рівень (1-3 бали)

Учень знає про наявність понять: кількість речовини, молярна маса, маса порції речовини, молярний об'єм, об'ємні відношення газів, стала Авогадро, відносна густина газів; уміє знайти умовні позначення кожної з фізичних величин у запропонованому переліку, формули простих речовин; відрізняє індекс і коефіцієнт; розв'язування задач не передбачено.

2. Середній рівень (4-6 балів)

Учень називає одиниці вимірювання кількості речовини, молярного об'єму газів за нормальних умов, числа Авогадро; уміє вибрати формулу для визначення запропонованої фізичної величини; складає скорочену умову задачі; робить обчислення лише з готовою формулою.

3. Достатній рівень (7-9 балів)

Учень пояснює сутність фізичної величини кількість речовини; наводить потрібні формули речовин і рівняння реакцій; розв'язує задачі, користуючись алгоритмом, з використанням понять кількість речовини, молярна маса, молярний об'єм, стала Авогадро, відносна густина газів за хімічними формулами.

4. Високий рівень (10-12 балів)

Учень встановлює взаємозв'язок між фізичними величинами (масою, молярною масою, об'ємом, кількістю речовини); самостійно й раціонально розв'язує задачі; розв'язує комбіновану задачу з використанням понять масова частка елемента, кількість речовини, молярна маса, стала Авогадро, відносна густина газів, об'ємні відношення газів (зокрема й за рівнянням реакції).

Обов'язкові результати навчальних досягнень учнів з теми «Основні класи неорганічних сполук»

Базові знання:

• визначення складних речовин;

• складання формул за валентністю та визначення валентності за формулою речовини;

• хімічні рівняння;

• реакції розкладу, заміщення, сполучення;

• оксиди металів та неметалів;

• одержання водню, кисню в лабораторії.

Обов'язкові результати навчальних досягнень учнів Знати: визначення понять оксид, кислота, основа, луг, сіль; реакції обміну, перелік хімічних властивостей; правила безпечного поводження з розчинами кислот, лугів.

Уміти: складати формули оксидів, основ, кислот, солей; складати рівняння реакцій, які ілюструють хімічні властивості оксидів (основних та кислотних), основ, лугів, кислот, солей; установлювати генетичний зв'язок між класами неорганічних сполук; розпізнавати луги та кислоти; обчислювати масу, об'єм, кількість речовини однієї з вихідних або одержаних унаслідок перебігу реакції речовини.

Критерії оцінювання навчальних досягнень учнів з підтеми «основні класи неорганічних сполук. Оксиди. Кислоти»

1. Початковий рівень (1-3 бали)

Учень може знайти в підручнику визначення оксидів, кислот; розпізнає формули оксиду, кислоти в запропонованому переліку та може дати назви деяким з них за сучасною номенклатурою; описує поширеність оксидів і кислот; знає назви та призначення індикаторів.

2. Середній рівень (4-6 балів)

Учень наводить приклади основних, кислотних і амфотерних оксидів, оксигеновмісних і безоксигенових, одно-, дво-, трьохосновних кислот; наводить перелік фізичних властивостей оксидів, води, кислот або вибирає їх із запропонованого переліку; уміє визначити в складі кислоти кислотний залишок та його валентність; знає назви деяких оксидів і кислот (3-5) та їх кислотних залишків; уміє дописати рівняння реакцій розкладу, сполучення, обміну та заміщення, у яких бере участь оксид або кислота; знає про зміну кольору основних індикаторів у розчинах кислот.

3. Достатній рівень (7-9 балів)

Учень знає назви й формули оксидів і кислот (10-12) та відповідних кислотних залишків; уміє класифікувати оксиди та кислоти за різними ознаками, може навести перелік найбільш сильних і слабких кислот; складає формули солей за валентністю металів та кислотного залишку, використовуючи алгоритм, самостійно наводить рівняння реакцій, які ілюструють хімічні властивості вивчених речовин (оксиди та кислоти); уміє експериментально розпізнати кислоту серед інших речовин за допомогою індикаторів.

4. Високий рівень (10-12 балів)

Учень має системні знання про оксиди й кислоти; може порівняти поведінку сильних і слабких кислот у хімічних процесах, вибрати хімічні процеси з участі кислот та оксидів, які можуть практично відбутися, та пояснити свій вибір; самостійно скласти схеми запропонованих перетворень вивчених речовин (води, оксидів, деяких кислот), обґрунтовує залежність між складом, властивостями та застосуванням неорганічних речовин; може підтвердити свої міркування рівняннями відповідних реакцій; обчислює за рівняннями хімічних реакцій масу, кількість речовини та об'єм газу (н. у.) за відомою масою, кількістю речовини, об'єму одного з реагентів чи продуктів реакції.

Критерії оцінювання навчальних досягнень учнів з підтеми

«Основні класи неорганічних сполук. Основи. Солі»

1. Початковий рівень (1-3 бали)

Учень розпізнає формули основ, солей; знаходить у підручнику визначення цих класів сполук, може із запропонованого переліку вибрати деякі оксиди, основи, кислоти, солі та назвати деякі з них за сучасною номенклатурою; знає назви та призначення індикаторів; уміє в таблиці розчинності визначити луги та нерозчинні основи.

2. Середній рівень (4-6 балів)

Учень знає й відтворює визначення більшості понять: основи, основний, кислотний оксид, кислота, сіль; може навести деякі приклади сполук перелічених класів, які є в підручнику; використовуючи алгоритм чи довідкові таблиці, учень уміє складати формули оксидів, основ, кислот, солей за валентністю складових частин; дає назви речовинам означених класів; знає перелік більшості фізичних властивостей основ і солей; використовуючи алгоритм чи зразок може до оксиду скласти (підібрати) формули відповідного гідроксиду, дописати праву частину рівняння реакції нейтралізації, розкладання нерозчинних основ, взаємодії лугів з кислотним оксидом, реакції обміну, заміщення, які характерні для основ і солей; знає про зміну кольору фенолфталеїну та метилоранжу в розчині лугу.

3. Достатній рівень (7-9 балів)

Учень самостійно класифікує оксиди та гідроксиди, визначає склад оксиду, який відповідає складу запропонованої основи чи кислоти, і навпаки: складає рівняння реакцій обміну, розкладання, взаємодії з кислотними оксидами, у яких беруть участь нерозчинні основи й луги; складає рівняння реакцій амфотерних оксидів і гідроксидів з лугами та кислотами; складає рівняння реакцій обміну та заміщення, у яких беруть участь солі, уміє користуватися таблицею розчинності; складає рівняння реакцій до запропонованих схем перетворень (властивості води, кислот, основ, солей); уміє за алгоритмом експериментально розпізнати розчин лугу серед інших речовин за допомогою індикаторів.

4. Високий рівень (10-12 балів)

Учень має системні знання про основні класи неорганічних сполук, може із запропонованого переліку вибрати хімічні процеси за участі основ (амфотерних, нерозчинних, лугів), солей і пояснити свій вибір; самостійно складає схеми запропонованих перетворень кислот, основ, солей та відповідні рівняння реакцій; встановлює генетичні зв'язки між простими і складними речовинами, основними класами неорганічних сполук; прогнозує перебіг хімічних реакцій солей і кислот з металами, використовуючи ряд активності; розв'язує експериментальні задачі; висловлює судження про значення хімічного експерименту як джерела знань, про вплив речовин на навколишнє середовище і здоров'я людини.

ЛІТЕРАТУРА

1. Державний стандарт (постанова КМУ від 23 листопада 2011 р. № 1392).

2. Програма для загальноосвітніх навчальних закладів: Хімія. 7-9 клас (наказ МОН № 585 від 29.05.2015).

3. Оцінювання навчальних досягнень учнів (наказ МОН від 21 серпня 2013 р. № 1222, лист № 1/9-305 від 26.06.2015).





Відвідайте наш новий сайт - Матеріали для Нової української школи - планування, розробки уроків, дидактичні та методичні матеріали, підручники та зошити