Фізична географія - Збірник задач і вправ 6-8 класи

Топографічні карти

Топографічні карти належать до загальногеографічних. Вони відзначаються найбільшою точністю зображення і тому найбільш придатні для детального вивчення місцевості За допомогою цих карт можна не тільки встановити точне місцезнаходження об'єктів, а й визначити їх розміри, дати якісну характеристику

Щоб визначити за топографічною картою положення даного об'єкта, треба встановити його довготу і широту в системі географічних координат і прямокутні координати.

Географічні координати визначаються, як відомо, за паралелями і меридіанами. На топокарті таких немає, але їх можна провести. Меридіани проводяться паралельно до вертикального боку рамки карти, а паралелі — до горизонтального; на мінутній рамці карти є значення географічної широти і довготи.

Щоб визначити показники географічних координат пункту, треба з нього опустити перпендикуляри на мінутну рамку карти (на вертикальній буде географічна широта, а на горизонтальній — довгота).

Топокарта перетинається під прямим кутом лініями кілометрової сітки, на внутрішньому боці карти підписані значення прямокутних координат (вгору — х, по горизонталі — у). Координатна сітка на топокарті має такий вигляд (рис. 5):

Рис. 5. Координатна сітка

Горизонтальні кілометрові лінії проведені паралельно до екватора (підпис показує, на якій відстані). На картах масштабу 1:200 000 (топокарти областей України) підписів кілометрових ліній немає, але, знаючи, що вони проведені через кожні 4 км, можна визначити відстані між пунктами.

Між географічними меридіанами і вертикальними лініями утворюється кут, який називається зближенням меридіанів (±γ) (див. рис. 6).

Рис. 6. Зближення меридіанів і магнітне схилення

Для визначення на карті дійсного азимута, необхідно через пункт провести географічний меридіан (паралельно до рамки карти) і транспортиром поміряти азимут заданого напряму. Якщо ж нам треба знати магнітний азимут, то необхідно вводити поправку на магнітне схилення (±σ). Магнітне схилення — це кут між дійсним (географічним) меридіаном і магнітним меридіаном (рис. 6), воно може бути західне (-γ) і східне (+σ). Отже, для визначення магнітного азимута треба додати (або відняти) до дійсного магнітне схилення:

де А — азимут магнітний, Ад — азимут дійсний, σ—магнітне схилення.

Для визначення напрямів, крім азимутів, використовуються і дирекційні кути. їх простіше визначати на карті, бо це кути між вертикальними кілометровими лініями і заданим напрямом. їх вимірюють транспортиром. Знаючи дирекційні кути, можна визначити азимути:

де Дк — дирекційний кут, Ад — азимут дійсний, Ам — азимут магнітний, у — зближення меридіанів.

Залежність між азимутами і дирекційними кутами подана на рис. 7.

Рис. 8. Румби

На топокарті можна визначати також румби — кути, які вимірюються від найближчого кінця (північного чи південного) меридіана, їх значення може бути однаковим для різних напрямів, тому перед ними вказують напрям (рис. 8).

На топокартах можна точно визначити відстані між об 'єктами (за допомогою лінійки, нитки або курвіметра і масштабу), площі об 'єктів. Площі об'єктів визначаються за допомогою палетки (сітка квадратів) або шляхом розподілу площі об'єкта на правильні геометричні фігури. Палетку накладають на об'єкт і рахують кількість квадратиків палетки. Допустимо, що таких квадратиків 25. Площа об'єкта на карті становитиме: 25-0,25 см2 = 6,25 см2 ≈ 6,3 см2.

Для того, щоб визначити площу об'єкта на місцевості, треба використати масштаб. Отже, М 1:200 000, або в 1 см — 2 км:

в 1 см2 — 4 км2;

в 6 см2 — х;

Для вимірювання площі об'єкта способом розподілу його на геометричні фігури вибираємо найраціональніший (рис. 9).

Рис. 9

Наприклад, фігуру розбиваємо на трапецію ABCD із сторонами 9 і 15 мм, висотою 12 мм і трикутник ODN з основою 5 мм і висотою 8 мм. Площі цих фігур становитимуть на карті:

Знаходимо площу фігури на місцевості (М 1:200000):

в 1 см — 2 км; в 1 мм — 200 м; в 1 мм2 — 40 000 м2;

S = 164-40 000 = 6560 000 м2 = 656 га

На топокартах можна визначати висоти місцевості. Абсолютні висоти тут позначаються горизонталями або відмітками висот. Якщо пункт співпадає з ними, то ми лише знімаємо відмітки висоти. Якщо ж пункт лежить між горизонталями, то висота визначається способом інтерполяції (рис. 10).

Рис. 10.

Відносна висота визначається як різниця абсолютних висот пунктів: hвідн = h1 - h2 У даному випадку h = 124 -121 = 3 (м).

Виконуємо завдання на топографічній карті області (1:200 000).

1. Визначіть за допомогою лінійного масштабу відстані за дорогами від вашого населеного пункту до: а) обласного центру; б) районного центру; в) найближчого села.

2. За допомогою лінійки виміряйте відстані за автомобільними дорогами: а) між обласним центром і всіма районними центрами області; б) між центром адміністративного району, в якому проживаєте, і сусідніми райцентрами.

3. За допомогою циркуля-вимірювача, або курвіметра, визначіть довжину рік, що протікають: а) по території області; б) адміністративного району, в якому ви проживаєте; в) через ваш населений пункт або поблизу нього.

4. За лініями кілометрової сітки встановіть відстані: а) між східною і західною, північною і південною рамками карти; б) між крайніми північним і південним, західним і східним пунктами області.

5*. Виміряйте транспортиром дирекційні кути напрямів: а) населений пункт, в якому проживаєте, — обласний центр; б) обласний центр — всі районні центри.

6*. Виміряйте транспортиром дійсні азимути напрямів завдання 5 і встановіть величину зближення меридіанів для даної карти

(γ= АЛ - ДК).

7*. Побудуйте на карті від свого населеного пункту напрями за такими дирекційними кутами: а) 90°; б) 45°; в) 135°; г)187°; д) 200°.

Знаючи величину зближення меридіанів наданій карті, обчисліть азимути даних напрямів.

8. На топографічній карті свого населеного пункту побудуйте напрями за такими дійсними азимутами: а) 35°; б) 40°; в) 175°; г) 190°; д) 350°; е) 210°; є) 60°; ж) 120°. Обчисліть дирекційні кути цих напрямів.

9*. Встановіть румби таких напрямів: а) обласний центр — районні центри; б) районний центр — населений пункт, в якому проживаєте; в) ваш населений пункт—найближче село; г) обласний центр— крайні пункти області. Знаючи їх, обчисліть азимути, користуючись рис. 11.

Рис. 11. Румби і азимути.

10. Побудуйте на карті із свого населеного пункту такі румби: а) Пн.Сх. 30°; б) Пд,3х. 50°; в) Пн.Зх. 70°; г) Пд.Сх. 10°.

11*. Визначіть за допомогою палетки і способом розподілу на геометричні фігури площі таких об'єктів: а) обласного центру; б) адміністративного району, в якому проживаєте; в) лісу, що знаходиться поблизу вашого населеного пункту; г) найближчого водоймища в області. Порівняйте результати, отримані різними способами.

12*. Визначіть площу лісу в гектарах, якщо він натопокарті масштабу 1:5000 має форму трапеції із сторонами 15 і 25 мм, висотою 18 мм.

13*. Який буде масштаб топокарти, якщо ліс площею 15,6 га зображений на ній у вигляді трапеції з основами 25 і 11 мм і висотою 14 мм?

14, Визначіть площу ставу, який має вигляд прямокутника із сторонами 15 і 10 мм на карті масштабу 1:25 000.

15. Яка площа об'єкта на місцевості, якщо на карті масштабу 1:10 000 його площа — 52 см2?

16. Визначіть площу лісу на місцевості, якщо на карті масштабу 1:25 000 його площа — 62 мм2.

17. Знайдіть абсолютні висоти: а) найвищого пункту поблизу вашого поселення; б) найнижчого пункту в області; в) найвищого пункту в області.

18. Обчисліть відносну висоту між: а) найвищим і найнижчим пунктами в області; б) найвищим і найнижчим пунктами адміністративного району, в якому ви проживаєте.

19. Обчисліть відносну висоту двох пунктів (на власний вибір), абсолютні висоти яких позначені на карті.





Відвідайте наш новий сайт - Матеріали для Нової української школи - планування, розробки уроків, дидактичні та методичні матеріали, підручники та зошити