ЗАДАЧІ З ГЕОГРАФІЇ - Лавренчук Г.М. - 2009 рік

ВСТУП

Пізнавши муки спраги,

Я спробував вирити колодязь,

Щоб з нього черпали й інші

Е. Сетон-Томпсон

Географія є єдиним шкільним предметом, який вивчає природу і суспільство у їх взаємодії. Важко назвати інший предмет, який мав би такий широкий, як географія, діапазон міжпредметних зв’язків... Саме географічні знання дають можливість кожній людині протягом усього життя свідомо сприймати інформацію про розвиток і зміни в природі, господарстві, суспільстві, житті населення. Сьогодні школярі мають не лише отримати географічні знання, а й навчитись застосовувати їх в нестандартних життєвих ситуаціях, активно адаптуватись до участі в житті суспільства. Саме вміння розв’язувати географічні задачі забезпечить учням можливість навчитись використовувати набуті знання на практиці.

Посібник містить короткі теоретичні відомості, довідкові дані, необхідні для розв’язування вміщених задач. Структура посібника відповідає програмі курсу “Розв’язування задач з географії”, яка має на меті поглиблення знань з географії і посилення практичної спрямованості вивчення предмета та трансформацію наукових знань у життєвий досвід.

До посібника включено задачі, які учні розв’язують на уроках, факультативних заняттях та олімпіадах.

Задачі, розглянуті в даному посібнику, можна розділити за темами “Всесвіт. Земля як планета”, “Земля на плані і карті”, “Географічна оболонка Землі”, “Населення”, “Господарська діяльність людини”, “Нестандартні і олімпіадні задачі”. Крім класифікації за змістом можна запропонувати наступну:

- розрахункові задачі;

- графічні задачі ( на побудову елементів рельєфу, графіків, діаграм тощо);

- задачі на визначення географічних координат;

- задачі на визначення напрямів на карті;

- нестандартні і олімпіадні задачі.

Щоб успішно оволодіти вмінням розв’язування географічних задач необхідно мати міцні теоретичні знання з географії та знати формули, вміти будувати графіки, діаграми, визначати відсотки і т.д.

Існують такі види задач:

1) за характером об’єктів – практичні (реальні) і теоретичні (математичні);

2) за відношенням до теорії – стандартні і нестандартні;

3) за характером вимог – знаходження невідомого, перетворення і побудова, доведення чи пояснення.

Процес розв’язування задач можна розділити на такі етапи (мал.1):

1 – аналіз задачі;

2 – короткий запис умови задачі;

3 – пошук способу розв’язування задачі;

4 – розв’язування і запис розв’язку задачі;

5 – формулювання відповіді.

Аналіз задачі – це з’ясування характеру задачі, її виду, встановлення умов і вимог (що дано і що знайти). Запис умови здійснюється в довільній формі, але чітко і лаконічно. Проаналізувавши задачу, визначають спосіб і план розв’язування.

Розв’язавши задачу, записують відповідь.

Більшість задач, що пропонуються у посібнику є стандартними, тобто такими, які підлягають чітко визначеним правилам розв’язування, користуючись якими, можна знайти послідовність кроків для розв’язку будь-якої задачі певного типу (мал. 2).

Нестандартні задачі не мають визначеного алгоритму дій. Процес розв’язування нестандартних задач складається з двох послідовних операцій:

1) перетворення (переформулювання) нестандартної задачі на іншу, еквівалентну їй, але вже стандартну;

2) поділ нестандартної задачі на кілька стандартних; залежно від характеру нестандартної задачі ми вибираємо план дій.

Мал.1. Процес розв’язування задач

Мал. 2. Схема пошуку розв’язку нестандартних задач



Відвідайте наш новий сайт - Матеріали для Нової української школи - планування, розробки уроків, дидактичні та методичні матеріали, підручники та зошити