ЗАДАЧІ З ГЕОГРАФІЇ - Лавренчук Г.М. - 2009 рік

ЗЕМЛЯ У КОСМІЧНОМУ ПРОСТОРІ

Визначення прямокутних координат

Щоб визначити прямокутні координати точки А за топографічною картою потрібно за кілометровою сіткою:

а) визначити координату Х за горизонтальною лінією сітки, що утворює нижню сторону квадрату 8803: Х = 5988 км;

б) вертикальна лінія, що утворює ліву сторону цього квадрата, має значення: Y = 2403 км (2 – номер зони, 403 – відстань в кілометрах

від осьового меридіану зони на захід);

в) визначити відстань від нижньої горизонтальної сторони квадрата (5988) до т. А: 1,2 см на карті: 500 х 1,2 см = 600 м ( М – 1 : 50 000), отже повна координата Х = 5988600м – це відстань від екватора ;

г) визначаємо відстань від лівої вертикальної сторони квадрата (2403) до т. А: 1 см на карті. Якщо М – в 1 см 500 м, то 500м х 1 см = 500м. Отже, повна координата Y = 2403500 м.

Визначення напрямів на місцевості і карті

Зорієнтуватись – значить визначити своє положення відносно сторін горизонту. Найточніше це можна зробити за допомогою компасу. Напрям будь-якої лінії на місцевості можна визначити відносно іншого напряму, тобто визначити кут між вихідним напрямом і лінією, напрям якої вимірюємо. За вихідні напрями прийняті: географічний (дійсний), осьовий (середній дійсний меридіан зони), магнітний (напрям магнітної стрілки). Залежно від прийнятого початкового напряму розрізняють азимут географічний (дійсний), азимут магнітний і дирекційний кут (мал.5).

Щоб визначити орієнтувальні кути і взаємозв’язок між ними, необхідно знати величини магнітного схилення та зближення меридіанів.

Точки, де сходяться силові ліній, називаються магнітними полюсами (мал.6). Магнітні полюси не збігаються з географічними, тому у кожній точці поверхні Землі між географічним меридіаном і напрямом магнітної стрілки утворюється горизонтальний кут δ, який є магнітним схиленням стрілки. Схилення може бути східним (додатнім), якщо північний кінець магнітної стрілки відхиляється на схід, і західним (від’ємним), якщо стрілка відхиляється на захід від дійсного меридіана. Схилення δ змінюється із зміною місця і часу. На топографічних картах під південною рамкою зазначають середнє магнітне схилення в даному районі та величину.

 Зближення меридіанів – горизонтальний кут ν у заданій точці між її географічним меридіаном (вертикальною стороною внутрішньої рамки топографічної карти) і лінією, паралельною осі абсцис Х або осьовому меридіану зони. Зближення меридіанів має додатні значення (східне) і від’ємні значення (західне).

 Азимут А – двогранний кут, який визначають у градусах за ходом годинникової стрілки і відмічають від північного напряму площини меридіана точки спостереження до вертикальної площини, що проходить через цю точку і заданий напрям. Азимути мають значення від 0˚ до  360˚ . Якщо початковим є географічний (дійсний) меридіан – азимут називають дійсним або географічним Ад; якщо ж початковим є магнітний меридіан – азимут називають магнітним Ам. Географічний і магнітний азимути пов’язані залежністю:

Горизонтальний кут, який відраховують за ходом годинникової стрілки від північного напряму осьового меридіану або лінії, паралельної йому, до напряму заданої лінії, називається дирекцій ним кутом α, який змінюється від 0º до  360º . Залежність між дійсним азимутом і дирекцій ним кутом:

Щоб перейти від величини Ам до α, слід ввести поправку на δ, та ν, тобто на різницю магнітного схилення і кута зближення меридіанів, що називають поправкою напряму:

Іноді орієнтування ліній зручніше виражати гострими кутами – румбами. Румбом r називають гострий кут, який відлічують від найближчого напряму меридіана (північного або південного) до заданого напряму ліній. Величина румбів - від 0º до  90º . Румби бувають дійсними, магнітними, дирекцій ними (за вихідним меридіаном). Називають румби за назвою чверті, в якій проходить лінія (ПнСх: 35º , ПдСх: 55º , ПнЗх: 24º , ПдЗх: 30º) (мал.7-І).

Табл. 4. Залежність між румбами і азимутами

Номер і назва чверті

Величина азимута,

Румб дорівнює

Азимут дорівнює

І ПнСх

ІІ ПдСх

ІІІ ПдЗх

ІУ ПнЗх

 -  90º

90º  -  180º

180º -  270º

270º -  360 

r 1 = А1

r 2 = 180º - А2

r 3 = 180º - А3

r 4 = 360º - А4

А1 = r 1

А2 = 180º  - r2

А3 = 180º  + r3

А4 = 360º - r4

Мал. 4 Зв’язок між азимутами та румбами

Мал. 5 Схема взаємного розміщення вихідних напрямів





Відвідайте наш новий сайт - Матеріали для Нової української школи - планування, розробки уроків, дидактичні та методичні матеріали, підручники та зошити