Українська мова - Морфологія збірник вправ. Частина 2 - 2015

ДІЄПРИСЛІВНИК

ОСОБЛИВОСТІ ВЖИВАННЯ ДІЄСЛІВНИХ ФОРМ У РІЗНИХ СТИЛЯХ МОВЛЕННЯ

Вправа 138. Прочитайте тексти, визначте їхню стилістичну приналежність. З’ясуйте особливості використання інфінітива, способових форм дієприкметника, дієприслівника, форм на -но, -то. У яких стилях ті або інші форми більш поширені? Чи спостерігається взаємозаміна часів і способів дієслова і з якою метою?

Текст 1

В неділю після вінчання йшла з церкви Нимидора у квітах і стрічках, з вишиваним рушником у руці, весела й щаслива. Кругом неї вились дружки й співали весільних пісень. Просто з церкви вона пішла з дружками до батюшки, до попа, а потім до Джері. Як угледіла її Джериха, як побачила її рум’яне лице, високий зріст, то забула навіть на той час про багатирку Варку. Після обіду в Нимидориного дядька на застеленому столі стояло соснове гільце, обквітчане колосками вівса, калиною та барвінком. На столі лежав здоровий коровай, обтиканий голубами, позолочений сухозліткою; кругом короваю лежали шишки (І. Нечуй-Левицький).

Текст 2

Досить поширеною одиницею в реченні є дієприкметникове словосполучення — об’єднані дієприкметником залежні від нього слова. Головним членом у такому словосполученні є дієприкметник... І одиничні дієприкметники, й дієприкметникові словосполучення у реченні можуть бути в препозиції і постпозиції, відокремлені і невідокремлені, безпосередньо біля пояснюваного ними слова і на відстані від нього (Г. Гнатюк).

Вправа 139. Прочитайте. Доведіть думку вченого (текст 1), проаналізувавши поданий уривок (текст 2).

Текст 1

Перший-ліпший уривок з послідовним уживанням дієслів доконаного виду переконує нас у тому, що вони служать нагнітанню ознак, які створюють атмосферу чекання. Так буває перед грозою, коли вся природа напружено прислухається до далекого грому, передчуваючи грозу, і раптом зривається вітер, сипле дощ, небо розколює блискавка — наступає розрядка, і в описі з’являються дієслова недоконаного виду. Знову чекання і знову різкі, виразні мазки: дієслова недоконаного виду замінили на доконаний, і так весь час — від напруження до розрядки (В. Русанівський).

Текст 2

Тихо й нудно, і спека пекельна... Нікуди вже далі — ось-ось має щось трапитись. І десь далеко, за темною смугою лісу, обізвався грім. Легко і радісно зітхнув хуторянський парк із столітніми дубами, тихо забриніли маленькі шибки в низенькій хаті-землянці, що притулилась самотня до панського парку. Пішла хвиля, аж за- свистіла, по ланах засохлого жита.

Щось насувало грізне. Потемніло, завітрило, закрутила курява. Гримнуло ближче, немов звалив хтось на поміст деревину. Загуркотіло і покотилось у небі.

Вітер ущух. Між листом зашелестів густий, рівний дощ. А на небі зчинилась гуркотнява: кидало колоддям, ламало, трощило й луною розкочувався гук над хмарами по широких небесних просторах. А з-під тієї тарахкотні тихо сіявся на прив’яле листя, на присмажені трави і хліба, як із-під каміння у млині борошно на кіш, дрібний, як роса, холодний дощ (С. Васильченко).

Вправа 140. У реченнях з’ясуйте значення часу. Знайдіть приклади вживання форм одного часу замість іншого.

1. І на оновленій землі врага не буде, супостата, а буде син, і буде мати, і будуть люди на землі (Т. Шевченко). 2. Прийшла до вас востаннє... їду на Урал... назавжди. 3. По такій дорозі три дні їхатимеш — і колесо не спаде, і вісь не трісне (Остап Вишня). 4. До мови доторкнешся — м’якше м’яких вона тобі здається (П. Тичина). 5. А я таки влучу було час, подамся знову у місто (С. Васильченко). 6. Вже з тиждень за селом точилися жорстокі бої (Ю. Збанацький). 7. Бувало, як сядем до столу, то тільки чути ложок стук. І раптом — падає додолу шматок хлібця у когось з рук (Д. Луценко). 8. Навесні тут розливалася вода, зеленіли дерева, прилітало птаство... (Є. Гуцало).

Вправа 141. Проведіть стилістичний експеримент. Замініть, де це можливо, інфінітив формою дієслова дійсного чи наказового способу. Прокоментуйте, як змінюється при цьому стилістичне забарвлення висловлювання.

1. Став я в кутку і ну роздавати всім семикласникам і меншеньким — кожному одно чи двоє стебел (О. Десняк). 2. А голод за що нам терпіть? — сказали Утята і ну швидчій летіть (Є. Гребінка). 3. Люди орати, а він спати (Нар. творчість). 4. Виконати завдання негайно!

Вправа 142. Запишіть речення, з’ясуйте особливості вживання форм дієслів теперішнього часу.

1. Отак живе собі село мало не споконвіку, притулившись десь попід горою край тихої затоки, працює, плодиться, кохає, оре, сіє, годує хлібом світ, співає, сміється, плаче, помирає — тихо, немовби в озері (О. Довженко). 2. Там живуть у куренях та наметах, косять, згрібають сіно, вечорами варять кашу, співають пісень біля багаття, розповідають цікаві бувальщини (І. Цюпа).

Вправа 143. Спишіть, вибравши з дужок стилістично вмотивований варіант. Свій вибір поясніть.

1. Бійці йшли (і) втомлено (переставляли, переставляючи) ноги в м’якій глибокій пилюці (Григорій Тютюнник). 2. І радістю життя світилось, (лягало, лягаючи) хлібом на столі (О. Ющенко). 3. Кривавою рікою спалахнули маки і (блякн, блякнучи) згасали (М. Стельмах). 4. Люди скрізь прокиді лись (поспішали, поспішаючи) на роботу (О. Іваненко), 5. Маленьке містечко дрімає на горбі (кидає, кинувши) в ріку кам’яні стіни. (Григір Тютюнник).

Вправа 144. Виділіть дієслова в неозначено-особовому, узагальнено-особовому та безособовому значенні. Поясніть, коли такі форми вживаються.

1. Наказом командування за форсування Дніпра воїна нагороджено медаллю «За відвагу» (З газети). 2. Починало вже дніти.

В лісі посутеніло (М. Коцюбинський). 3. Дрімається. В лісі гуде, свище, блискає (С. Васильченко). 4. Коли лежиш лицем до неба і вслухаєшся в многоголосу тишу полів, то помічаєш, що в ній є щось не земне, а небесне... 5. А згори сипле та й сипле.., витрушує душу з дзвіночків, струже срібні дошки і свердлить крицю, плаче, голосить і сіє регіт на дрібне сито (З тв. М. Коцюбинського). 6. Свято Маковія в народі ще називають Перший Спас або Спас на воді. Кажуть, що цього дня вода у річці цілюща (З календаря). 7. За поведінкою птахів визначали прихід весни, настання тепла (В. Скуратівський). 8. Зиркнеш — і не помітиш цвіту, тільки наче щось припорошило молоде листя золотою курявою (З. Тулуб).

Вправа 145. Спишіть, підкресліть усі форми дієслова. Умотивуйте стилістичне використання їх, проводячи, де можна, заміну однієї форми часу, способу іншою.

Роса по балках така, що коли треба ноги помити чи ранішній сон розігнати, то біжи мерщій, де спориш та лопухи, там вона така краплиста, що в краплині й себе заспаного побачиш. А в степу! Там росичка була вже тепла, там вона виблискує і в чашечках білої березки, і на стебельцях жита, і червоний горошок світиться нею, і різне польове квіття, що радіє кожною клітинкою, розбризкана всюди по межах серед дозріваючих нив (О. Гончар).

Вправа 146. Доведіть думку вченого або спростуйте її, написавши невеликий твір з динамічним сюжетом. Орієнтовні теми: «Випадок на ставку», «Моя перша спортивна перемога», «Фантастичний сон».

Коли описуються якісь події, то дієслова доконаного виду чергуються з формами недоконаного: перші характеризують самі події, а другі слугують своєрідним тлом, що доповнює цю характеристику (В. Русанівський).

Вправа 147. Прочитайте текст. Визначте вид, спосіб, час, перехідність/неперехідність дієслів. З’ясуйте їхню стилістичну роль. Один з найздібніших учнів давньогрецького філософа Сократа Алківіад якось зізнався, що боїться говорити перед широким загалом. У ті часи це був серйозний недолік: хто не вмів виступати перед аудиторією, того не допускали до будь-яких державних справ. Сократ запитав Алківіада, чи боїться той говорити з ним.

— Ні,— відповів Алківіад.

— А з кравцем?

— Також ні.

— А з будь-яким іншим ремісником?

— Звичайно ж, ні.

— То чому ж тоді ти боїшся говорити перед загалом, який складається саме з таких людей?

Хвилювання, що виникає в людини перед публічним виступом, і боязкість говорити у вузькому колі властиве людині від народження. Відомо, що і актори, і оратори, незважаючи на багаторічний досвід, хвилюються перед кожним новим виступом.

А як подолати ніяковість, сором’язливість і страх? Існує лише один спосіб: робити те, що зближує з новими людьми, встановлювати нові контакти, говорити з незнайомими, розповідати про пригоди, з тим щоб навчитися спілкуватися, виступати на зборах тощо. Ось кілька порад, як позбутися ніяковості, нерішучості:

1. Перш ніж говорити, подумайте, що ви хочете сказати і як це можна висловити якомога стисліше.

2. Говоріть не поспішаючи, щоб заспокоїтися і бути впевненим у собі.

3. Використовуйте кожну нагоду, щоб потренуватися в мовленні: починайте із заздалегідь підготовленої фрази спочатку в розмові з однією особою або у вузькому колі, а далі, коли посміливішаєте, говоріть і в більшій аудиторії.

4. Стежте за своїми рухами, поставою. Щоб не відволікатися, приберіть з поля зору всі зайві речі, дрібні предмети. Намагайтесь поводитися розкуто, але не розв’язно (З посібника).

Вправа 148. Прочитайте ще раз вислів: «Не досить оволодіти премудрістю, потрібно також уміти користуватися нею» (Цицерон). Поясніть, як ви його зрозуміли. Чи стосується він вас? Доведіть це, виконавши завдання.

Вправа 149. Перебудуйте речення так, щоб у кожному був дієприслівниковий зворот.

Сонячного травневого ранку Максим уперше сам вийшов з хати, зупинився на сінешньому порозі. Спирався на милицю, боявся торкнутися землі поламаною ногою. Пройшов через подвір’я, вмостився на низенькому дощатому перелазі. Зір його побіг униз, уздовж городу, до річки, обійняв широку долину, шугнув угору, за річку... Поміж хатами звивалася, зникала за перелазом бруківка. За сірими дахами хаток чітко вимальовувалась на чистій синяві неба, біліла стіна елеватора. Внизу широкою долиною в’юнилась, сліпучо іскрила в сонячних променях і рябіла на мілких перекатах Чорна Бережанка (В. Козаченко).

· Порівняйте тексти (поданий і створений). В якому з них динамічніше, стрімкіше розвивається дія? Зробіть висновок, з якою метою використовуються в художніх текстах дієприслівники?

Вправа 150. Аргументовано доведіть, чи є синонімічними наведені речення?

1. Хлопці, одягнувши куртки, вийшли надвір. 2. Хлопці, одягнені в куртки, вийшли надвір.

· Чи збережуться розділові знаки при зміні місця звороту в обох реченнях?

Вправа 151. З наведених речень випишіть словосполучення «дієприслівник + залежний іменник». Доведіть, що дієприслівник має дієслівні ознаки і прислівникові.

· Які художні засоби використав автор для опису вечора?

· Поясніть вивчені пунктограми.

Вправа 152. Складіть речення з наведеними дієприслівниками, поширивши їх залежними словами. проведіть взаємоперевірку, відредагуйте речення.

Тема: «Як працювати з книгою».

Одержавши, ознайомившись, розгорнувши, читаючи, вдумуючись, оцінюючи, перегорнувши.

Вправа 153. прочитайте. Випишіть речення, що відповідають схемам:

1.

,

-

2.

,

,

-

3.

,

-

4.

,

,

-

У печі ледве жевріє. Та ось сонце, опустившись до заходу, заглядає у вікно, зачервонюючи його. Наші бліді обличчя теж зачервонілися у цих морозяних блисках, і ми радісно покліпуємо очима.

Бабуся готувалася пекти хліб, і, просіявши житнє борошно, вносила з комірчини діжу. Впоравшись із борошном, бабуня втомлено сідали на лаву, а Петро, Надя і я зголошувалися навперебій принести дров. пішла Надя. Мені або Петрові така пильна справа не з руки: нам тільки б добути чоботи — з хати й у попівську вулицю...

Тому ми й не перечили, а чемно сиділи й гірко облизувалися, дивлячись, як Надя то виходить з хати, то ввалюється через поріг, несучи й кидаючи під припічок ломаччя. Дрова за ніч трохи підсохнуть. Завтра бабуня пектимуть хліб (Б. Харчук).

· Знайдіть у тексті складні речення, поясніть розділові знаки в них.

· Поясніть орфограму «И у кінці дієприслівників».

Вправа 154. прочитайте прислів’я. Як ви його розумієте?

Ніхто в усьому мудрий не буває (Нар. творчість).

· До чого спонукає це прислів’я? Як ви розумієте значення слів: співпраця, кооперація? Чи мають ці слова відношення до вашої навчальної праці? Утворіть групи (по 3-5 осіб) і виконайте завдання.

Вправа 155. Зробіть морфологічний аналіз дієприкметників, заповнивши таблицю.

Дієприслівник

Вид

Перехідний чи неперехідний

Час

Від якої основи утворений

Яким суфіксом утворений

Яким є членом речення

Нахиливши

Докон.

Перехідн.

Мин.

нахилив

-ши-

Обстав.

· Поясніть розділові знаки.

Вправа 156. Виправте помилки і запишіть правильно. Поясніть причини помилок.

1. Сашко, образившись на товариша, і не захотів з ним розмовляти. 2. Василь, одягнувши рюкзак, і взув кеди. 3. Юля, подружившись з Галею, і дуже її полюбила. 4. Сергійко, згадавши про забутий портфель, і пішов за ним.

· Чи може дієприслівник вживатися в реченні в ролі присудка? Чому?

Вправа 157. Виконайте тестові завдання

1. У якому рядку всі слова дієприслівники?

А Забувши, записаний, забуваючи, зліплений.

Б Бажаючи, спаливши, засинаючи, граючись.

В Йдучи, стрибаючий, подаючи, спитавши.

Г Соромлячись, похнюплений, стомившись, знайомлячи.

2. У якому рядку всі дієприслівники доконаного виду?

А Марнуючи, темніючи, почувши, згадавши.

Б Читаючи, співаючи, пишучи, гортаючи.

В Продавши, склавши, побачивши, добігши.

Г Помилившись, згодившись, присідаючи, водячи.

3. У якому рядку всі дієприслівники недоконаного виду?

А Зеленіючи, зоставшись, повзучи, в’янучи.

Б Беручи, ходячи, приймаючи, танцюючи.

В Накривши, взявши, розтерши, плачучи.

Г Будуючи, відкинувши, зробивши, володіючи.

4. У якому рядку всі слова з не пишуться окремо?

А Не/обстеживши, не/завівши, не/сказавши, не/розкривши.

Б Не/оглядаючись, не/добігши, не/добачаючи, не/забувши.

В Не/спитавши, не/дочуваючи, не/навидячи, не/пускаючи.

Г Не/зрадівши, не/вгаваючи, не/сіючи, не/хтуючи.

Вправа 158. Складіть речення з наведеними дієприслівниками: Заспівавши; освітлюючи; тремтячи; закінчивши.

Вправа 159. Поставте розділові знаки в реченні, дієприслівниковий зворот підкресліть.

1. Пісня здіймалася над селом і летіла у світ сивою горлицею несучи на крилах любов і печаль (А. Пашкевич).

2. Повернувшись з походу греки привезли горіхи на батьківщину (З журналу).

3. Військо отаборившись поблизу лісу почало заготовляти припаси (З журналу).

Вправа 160. Виправте помилки, пов’язані з уживанням дієприслівників.

1. Побувавши на екскурсії, нами було написано звіт. 2. Прослухавши вчителя мені не треба довго вчити правила. 3. Стоячи біля вікна, Наталці чулась далека мелодія вальсу. 4. Проглянувши кінофільм, дідусеві не сподобалися його герої.

Вправа 161. Складіть невеликий твір за малюнком і словником з описом праці бондаря. Вживайте дієприслівники.

Словничок: бочка, діжка, барило, цебро, виготовлений, зробивши, працюючи, забиваючи, клепки, обруч, кривий струг, прорізання пазів.

Вправа 162. Виконайте тестові завдання.

· У якому рядку наявні тільки способові (часові) форми?

А Судячи, привіз би, запалила, світити;

Б малюй, вечоріти, помилився, підклеївши;

В гуляймо, ворогують, збила б, оспіваємо.

· У якому рядку всі дієслова доконаного виду?

А Цвітуть, розвіяла, читала, гойдає;

Б доглянути, подивився, шукав, пробував;

В розбив, зашумів, розвидниться, заколише.

· У якому рядку всі дієслова недоконаного виду?

А Зрозумів, сміється, любив, знає;

Б тішила, вчитиме, цікавиться, хотіла;

В біжить, пробачила, будують, вивчити.

· У якому рядку всі дієслова минулого часу?

А Розклав, захищає, бореться, горів;

Б завантажив, навіяв, відвідати, несуть;

В збудував, замело, зрозуміла, дописали.

· У якому рядку всі дієслова майбутнього часу?

А Читатимеш, заспіваю, кличу, сумують;

Б покличуть, полякає, принесу, буду кричати;

В відвідаєш, буду вірити, принеси, вибери.

· У якому рядку всі дієслова дійсного способу?

А перекажи, сподіваються, допоміг би, плаче;

Б прибіг, вивчатимуть, погрієшся, перевірила;

В привітайся, будемо грати, фарбуємо, закінчу.

· У якому рядку всі дієслова II дієвідміни?

А Ревіти, хотіти, полоти, горіти;

Б мчати, мріяти, їздити, кипіти;

В котити, верещати, летіти, садити.

8. У якому рядку допущено помилку в правописі особових закінчень дієслів?

А Говориш, купаєшся, свистиш, колються;

Б клеють, бажаєш, хочеш, гудуть;

В відкриєш, хилишся, збіжать, стежиш.

· У якому рядку всі дієслова неперехідні?

А Вітати ювіляра, купатися в морі, іти лугом;

Б принести корму, насипати борщу, не написати листа;

В врятуватися від повені, ходити лісом, знесилитися від вітру.

· У якому рядку всі дієслова з не пишуться разом?

А Не/вгавати, не/зчутися, не/минати, не/знати;

Б не/злюбити, не/славити, не/зрозуміти, не/доїдати;

В не/навидіти, не/волити, не/добачати, не/вгавати.

10. У якому рядку правильно почато визначення дієприкметника?

А Це частина мови,..;

Б це особова форма дієслова,..;

В це особлива форма дієслова,...

12. У якому рядку всі дієприкметники пишуться з не окремо?

А Не/переглянутий нами фільм, не/розв’язана учнем задача, не/ зіграна артистом роль;

Б не/зламане вітром дерево, не/сказані слова, не/куплені квіти;

В не/дописаний твір, не/розглянуте питання, ніким не/розгадана таємниця.

13. У якому рядку всі дієприкметники пасивного стану?

А Зів’ялий, розквітлий, працюючий, квітуючий;

Б невстигаючий, позеленілий, пройдений, сягаючий;

В збентежений, зроблений, перечитаний, зшитий.

14. У якому рядку всі дієприкметники недоконаного виду?

А Куплений, посинілий, невтихаючий, просіяний;

Б тремтячий, вируючий, ходячий, лежачий;

В тертий, шитий, позолочений, висвітлений.

15. У якому рядку названо граматичні ознаки дієприкметника?

А Вид, час, перехідність, рід, спосіб, стан;

Б вид, рід, число, час, відмінок, залежність від іменника, означення, стан;

В відмінок, час, особа, перехідність, залежність від іменника.

16. У якому рядку правильно почато визначення дієприслівника?

А Це частина мови,..;

Б це незмінювана частина мови,..;

В це особлива незмінювана форма дієслова,..;

Г це початкова форма дієслова,...

17. У якому рядку всі форми — дієприслівники?

А Ніяковіючий, лежачи, бажаючи, керуючий;

Б стихаючи, надаючи, заснувши, граючись;

В стрибаючи, соромлячись, стомився, звеселілий.

18. У якому рядку всі дієприслівники доконаного виду?

А Відпливши, почувши, марнуючи, темніючи;

Б намалювавши, згадавши, добігши, посіявши;

В спочивши, оцінюючи, ведучи, не гаючи.

19. У якому рядку всі дієприслівники з не пишуться окремо?

А Не/присідаючи, не/хвилюючись, не/хтуючи, не/волячи;

Б не/чекаючи, не/віддячивши, не/склавши, не/зупиняючись;

В не/наводячи, не/доглянувши, не/добігши, не/злізаючи.

Вправа 163. Зробіть повний морфологічний розбір усіх дієслівних форм, ужитих у тексті.

ЧИ ЗНАЄТЕ ВИ, ЩО...

Батько видатного дослідника і мандрівника Миколи Миклухо-Маклая — Микола Ілліч народився і виріс у козацькій родині на Черкащині. Закінчивши Ніжинську гімназію, вступив до Петербурзького університету інженерів шляхів сполучення. Живучи в Росії, він мріяв, дослужившись до пенсії, знову повернутися в Україну. На жаль, не судилося цьому збутися... Його задум здійснила дружина Катерина Семенівна, придбавши маєток у Малині біля Києва. Сюди і приїздив з далеких мандрів її знаменитий син. У 1886 році Микола Миклухо-Маклай перебував на Півдні України, зацікавившись фауною Чорного моря. Він проводив наукові досліди. Працюючи над матеріалами експедицій у будинку матері в Малині, Микола Миколайович активно вивчав побут, традиції українців, захоплювався їхньою культурою. Виїжджаючи в далекі мандрівки, постійно листувався з рідними, знайомими і навіть незнайомими людьми з Малина. На жаль, він рано помер (у 42 роки), як і батько його, не здійснив своєї мрії пожити на старості в Україні (З журналу).





Відвідайте наш новий сайт - Матеріали для Нової української школи - планування, розробки уроків, дидактичні та методичні матеріали, підручники та зошити