ПРИСЛІВНИК

СТУПЕНІ ПОРІВНЯННЯ ПРИСЛІВНИКІВ

Вправа 246. «Зі скарбнички мудрих думок». Прочитайте прислів’я. Знайдіть прислівники, визначте й обґрунтовано доведіть ступінь порівняння.

1. Пущене поміж люди слово проростає швидше, ніж будь-яке насіння. 2. Добро робити легше, як казати правду. 3. Правдою важче жити, як брехнею. 4. Краще сказати коротку правду, ніж довгу брехню. 5. Краще раніше, як пізніше. 6. Глибше кинеш якір — човен міцніше стоятиме. 7. Хто прямо йде, той скоріше прийде. - Як ви розумієте зміст прислів’їв? За якої ситуації їх можна вживати?

Вправа 247. Утворіть від поданих прислівників форми вищого і найвищого ступеня. Позначте засоби творення графічно. Підкресліть приголосні, що чергуються.

Завзято, яскраво, вузько, близько, дорого, глибоко, важко, цікаво, твердо, щедро, м’яко, бадьоро, ясно, охайно. т Складіть кілька речень з прислівниками у формі найвищого ступеня.

Вправа 248. Перепишіть, розкриваючи дужки й утворюючи від слів форму вищого ступеня порівняння прислівників та прикметників. Підкресліть їх відповідно до синтаксичної ролі в реченні.

1. Де (глибока) вода, там (багато) риби. 2. Чим (високе) дерево, тим (важко) йому падати. 3. Чим (тепло) літо, тим (холодно) взимку. 4. Чим (багато) собака гавкає, тим (мало) його слухають. 5. (Добре) багато їсти, ніж багато говорити. 6. Чим (старе) колесо, тим воно (погано) скрипить.

· Як відрізнити прикметник у формі вищого ступеня порівняння від прислівника?

Вправа 249. Від поданих прислівників утворіть форму найвищого ступеня порівняння. Складіть з ними кілька речень.

Чисто, свіжо, гаряче, міцно, серйозно, голосно, повільно, пізно, тихо.

Вправа 250. Хто швидше закінчить прислів’я і підкреслить прислівники. Які з них мають чи можуть мати ступені порівняння? 1. Далі в ліс ... 2. Краще погано їхати ... 3. Менше говори ... 4. Дешево купиш ... 5. Хто хутко йде ... 6. Краще сто друзів ... 7. Розумом можна зробити багато більше ... 8. Тихе озеро ...

· За сьомим прислів’ям напишіть невеликий твір-роздум. Довідка: більше дров; ніж добре йти; більше слухай; дорожче обійдеться; той далеко не зайде; ніж один ворог; ніж силою; завжди глибше.

Вправа 251. Випишіть в одну колонку прислівники у формі вищого, а в другу — найвищого ступеня порівняння. Відгадайте загадки.

1. Нижче трави, а вище гори. 2. Хто найраніше встає? 3. Чим більше з неї береш, тим більшою вона стає. 4. У якому місяці найменше хліба їдять? 5. Залізла Варвара вище амбара і дивиться на небо. 6. На чому найм’якше спиться? 7. Встане — вище коня, ляже — нижче курки.

Довідка: доріжка, півень, яма, в лютому, дим, на кулаці, дуга.

Вправа 252. Визначте серед наведених якісно-означальні прислівники. Випишіть їх і утворіть від них форми вищого і найвищого ступенів порівняння.

Дорого, вузько, ясно, потроху, дотепер, торік, учора, іноді, погано, вголос, зозла, глибоко, зранку, ненароком, згарячу, надовго, низько, мало, насамперед, трохи, відразу, знизу, цікаво, близько, завжди, мимоволі, добре, важко, тепло, мовчки, широко, колись, напоготові, по-вашому, пошепки, наперекір, дуже.

· Перевірте за орфографічним словником, як наголошуються виділені слова.

Вправа 253. Спишіть. Підкресліть прислівники вищого і найвищого ступеня, поряд у дужках покажіть, як вони творяться.

1. Найкраще і найприємніше йому було з мамою. 2. Читай багато, читай по змозі якнайскоріше, аби встигнути «пройти» коли не всі, то принаймні щонайбільше отих шаф і розкрити для себе якнайбільше їхніх захоплюючих таємниць (З тв. В. Козаченка). 3. А над морем підводиться все вище і вище’, повільно, ніби важко йому підводиться, велике золотаве сонце (О. Іваненко). 4. Температура повітря змінюється протягом доби. Найхолодніше перед заходом сонця. Зранку буває досить холодно. До полудня поверхня землі, а від неї і повітря нагрівається сильніше. Надвечір стає прохолодніше. 5. Музики вдарять голосніше, дрібніше, Марина, як метіль, полетить швидше і легше! (І. Нечуй-Левицький). 6. Коні, мабуть, відчули запах річки, затупотіли прудкіше (М. Смоленчук).

Вправа 254. Спишіть, уставляючи пропущені букви. Поясніть, які зміни приголосних відбуваються при творенні вищого ступеня порівняння прислівників.

1. А сонце підбивається все ви..є і ви..є, пече все ду..е та ду..е (Панас Мирний). 2. Учителі керували роботою, посилали туди, де було найва..е (О. Донченко). 3. Урок він вивчив старанно, принаймні кра..е за інших (В. Козаченко). 4. Тупотять прудкії коні, гомін бли..е все лунає (Леся Українка). 5. Бджоли в солоній утомі ни..е і ни..е гудуть (Є. Маланюк). 6. Хімобробіток обійшовся Аристархові доро..е, ніж він сподівався (В. Логвиненко).