ПРИСЛІВНИК

ТВОРЕННЯ ТА ПРАВОПИС ПРИСЛІВНИКІВ

Вправа 255. Прочитайте. Випишіть прислівники, визначте розряд. Поряд запишіть ту частину мови, від якої прислівник утворився. В обох словах виділіть корені, префікси і суфікси. З’ясуйте, чи може прислівник утворитися від службових частин мови?

ТАТО ПРИЇХАВ...

Сьогодні чогось наші ворота були відчинені навстіж. Може, хтось із гостей приїхав? Але ні худоби, ні воза нема ні на подвір’ї, ні в катразі. Я під’їжджаю до стаєньки, пускаю повід, а в цей час хтось позаду дужими руками піднімає мене вгору, а потім притуляє до себе.

І острах, і передчуття радості одразу охопили мене. Од всього цього я примружив очі, а коли розплющив їх, побачив незнайоме і ніби знайоме обличчя і знову примружився.

— Михайлику, не пізнаєш?! — все тісніше притуляє мене до себе високий широкоплечий чоловік з коротко підстриженими вусами.

— Ні, не впізнаю,— кажу я тихцем, і тепло-тепло стає мені на грудях цього дужого селянина. — Ви звідки будете?

— Михайлику, я твій тато, пізнавай скоріше,— радіє, печалиться і цілує мене чоловік.— Ну впізнав?

Я впізнавав і не впізнавав свого тата. Десь, неначе здалека, обзивався мені його голос, десь ніби я бачив ці очі, але де — не знаю. Одначе, як гарно було пригортатися до цього чоловіка, що однією рукою притримував мої босі ноги, а другою — голову (М. Стельмах).

· Поясніть значення виділеного слова, доберіть до нього синонім.

· Поясніть розділові знаки при діалозі.

· Знайдіть у тексті звертання. Як воно виділяється в реченні? Чи залежать розділові знаки від місця звертання в реченні?

Вправа 256. Перепишіть. З’ясуйте способи творення поданих нижче прислівників. Словотворчі засоби виділіть графічно.

Навесні, буйно, гарно, пишно, гаряче, вгору, бігом, нишком, внічию, щороку, надвечір, всемеро, терпляче, навмисне, спросоння, попереду, частенько, тихесенько, ридма, горілиць, втридорога, по-кошачому, по-третє, по-перше, по-вовчи, навприсядки, часом, миттю, насміх, нашвидкоруч, зісподу, навіки, по-юнацьки, вволю, самотужки.

· З виділеними прислівниками складіть речення.

Вправа 257. До поданих прислівників доберіть синоніми. Визначте спосіб творення прислівників.

Зразок: тихо — повільно, поволі, повагом, ледве-ледве.

Квапливо, постійно, лаконічно, згарячу, прожогом, раптом, сяк- так, приязно.

· З виділеними прислівниками складіть речення.

Вправа 258. Перепишіть, поґрупувавши прислівники за способом творення. Поставте наголос.

Досхочу, вряди-годи, казна-коли, абияк, взнаки, високо, лагідно, зрання, навмання, по-французьки, по-нашому, урочисто, по- підвіконню, наголову, всередині, доверху, тишком-нишком, ледве- ледве, плазом, низом, сподом, гарнесенько, далеченько, нізащо, наодинці.

· З виділеними словами складіть речення.

Вправа 259. Прочитайте, перекажіть текст. Прислівники випишіть, графічно покажіть спосіб творення кожного.

НА ВСЕ ЖИТТЯ

Я ніколи не бачив дружніших людей, як мої дідусь та бабуня.

З незвичайної делікатності дідуся дивувались і потроху підсміювались наші вуличани. Де ж це видано, жалувати в селянстві жінку, як жалував він? Коли дідусь пізно повертався з роботи чи заробітків, то шкодував будити свою дружину, а сідав на призьбі коло її вікна й отут, припадаючи росою, засинав до ранку. За це не раз сварила його бабуня. Дід обіцяв, що більше цього не буде, і знову робив по-своєму.

От і сьогодні. Місяць ген-ген перейшов на другу половину неба, коли ми приїхали додому. Дід зсадив мене з воза, оглянувся довкола на зарічанські осокори, на підсинені хати, на сонне подвір’я...

— Як гарно в світі,— говорив сам до себе дід. — Михайлику, а ми, чуєш, не будемо будити ні бабуню, ні матір — наробились, навихались вони за день, то хай спочивають на здоров’я. Ляжемо собі в клуні та й спочинемо на славу. Чи не так я кажу?

Гай-гай, уже й життя минуло їхнє, та й досі мої старі жили, наче молодята: не тільки на людях, а й поміж собою вони увесь вік були делікатні, уважні, привітні.

Уміли шанувати і добрих людей, і мовчазну скотину, і святу працю, і святий хліб... (М. Стельмах).

· Яка тема, основна думка тексту? Чи відповідає заголовок змісту? Знайдіть слова, які вчать стосунків у сім’ї. Що вам сподобалося в тексті?

Вправа 260. Випишіть прислівники з тексту, зробіть їх морфологічний і словотвірний розбір (за схемою).

СПІЛКУВАННЯ В СІМ’Ї

Починається наше спілкування у сім’ї.

Вранці всі поспішають: часу обмаль. Хтось із ваших рідних, може, сьогодні не виспався, а комусь недобре, хтось має вийти з дому раніше, ніж звичайно, і тому нервує, поспішаючи. Мати чи бабуся забарилися зі сніданком, а треба вже йти... Коротко кажучи, ситуацій, щоб зірватися невитриманим словом, може виникнути безліч. Ось тут і здає людина екзамен на істинну, непоказну вихованість: на вміння стримуватись, поступатися. Справді вихована людина, яка поважає і близьких, і самого себе, не зриватиме зла на рідних, не демонструватиме свого поганого настрою в колі сім’ї. Про неї не скажеш, що «встала з лівої ноги», тому й поводиться безконтрольно і нестримано. Саме в сім’ї, серед рідних, де нам легше вибачають, виразніше проглядає, які ми насправді. Отже, звичні «золоті слова» дякую, перепрошую, на добраніч, добрий ранок, які ми так добре пам’ятаємо у спілкуванні зі сторонніми, незамінні для вжитку й у сім’ї (М. Лемберська).

· Складіть словничок слів, що створюють добрий настрій у сімейному колі.

· Якими повинні бути стосунки між членами сім’ї, на вашу думку? Як (і чи) вам удається згладжувати гострі кути у стосунках з членами родини?

Вправа 261. Поясніть правопис одної і двох -н- у прислівниках. Школо моя! Радість моя! Невпізнанно змінили тебе роки, а ти в моїй пам’яті живеш такою, якою побачив уперше. Мені приємно, до сліз радісно заходити в ці суворо холоднуваті стіни, блукати самотньо і схвильовано згадувати, згадувати . А колись вона була мов лялечка — весело сміялася білизною своїх стін, нездоланно вабила до себе, привітно блищала широкими вікнами.

Над нею вдень і вночі могутньо шуміли повні сил і снаги осокори, а біля них, на світлій сонячній галяві, мов пишно вбрана сестра, молода білокора береза, весела й привітна, безтямно закохана у вітер, який так любив щоденно зрання до вечора розчісувати їй довгі зелені коси... (Ю. Збанацький).

Вправа 262. Від поданих слів утворити прислівники. Пояснити написання -н- та -нн-.

Зоряний, зосереджений, змістовний, серйозний, впевнений, виразний, останній, стриманий, здивований, законний, страшенний, багряний, шалений, незрівнянний, несказанний, невгамовний, нещодавній, даремний.

· Складіть речення з прислівниками, що пишуться з одним -н-.

Вправа 263. Списати прислівники, вставляючи пропущені одну чи дві -н-.

Відда..о, безіме..о, відмі..о, відповідально, безстраш..о, незва..о, навма..я, безви..о, стривоже..о, натхне..о, безумовно, засмуче..о, спросо..я, негада..о, попідвіко..ю, організовано, незбагне..о. - Складіть кілька речень з прислівниками, які пишуться з двома -н-.

Вправа 264. Замініть подані словосполучення прислівниками, складіть з ними речення, поясніть правопис -н- і -нн- у прислівниках.

1. Жити без турбот. 2. Не говорити без ладу. 3. Працювати із захопленням. 4. Говори без перерви. 5. Слухати з увагою. 6. Грати з натхненням. 7. Вчитися з ретельністю. 8. Сперечатися з впевненістю.

Вправа 265. Використовуючи ілюстрацію із зображенням пейзажу, напишіть етюд. Добирайте прислівники зі словничка. Словничок: І. Етюд (фр.) — в образотворчому мистецтві — первісний допоміжний малюнок, виконаний з натури; словесний «малюнок» — враження, начерк. 2.Прислівники: наприкінці, вдень, згори, доверху, передусім, спочатку, згодом, потім, повсюди, навесні, гарно, весело, яскраво, сонячно, по-новому, тихо, нечутно, вгорі, красиво, по-весняному, чарівно, неодмінно, старанно, незрівнянно, незбагненно, гучно, дзвінко, багато.

Вправа 266. Випишіть номери тих речень, у яких не пишеться з прислівниками разом — І варіант; окремо — ІІ варіант.

1. Навколо (не) ясно розхлюпується вечірній гомін села. 2. Стрепенулася коло дупла сова і (не)добре засвітила текучими жовтими очима. 3. (Не) вдовзі млиновим колесом викочується з-за лісів важкий міднолиций місяць. 4. (Не)дуже далеко, за греблею, світиться єдине віконечко у невеличкій школі. 5. Уже (не)печально, а весело задзвеніла пісня на краю села (За М. Стельмахом).

Вправа 267. Прочитайте. Поясніть правопис и та і в кінці прислівників.

БЕЗКОРИСЛИВІСТЬ ДОБРА

Високу моральну цінність добра, яке ми робимо сторонній людині, розуміли ще у сиву давнину. У Вавилоні був такий звичай — недужих виносили на майдан чи дорогу. Кожен, хто йшов пішки або їхав верхи повз нього, мусив підійти по-товариськи чи по-батьківськи розпитати, допомогти або хоч тільки пораду дати. І ніхто мовчки, байдуже не проходив. Такий звичай побутував і в ассірійців, і в єгиптян. Вдень і вночі хвора людина відчувала турботу, піклування про себе. Трохи співчуття — і сил, терпіння стає вдвічі, втричі більше. Звичай чинити добро безкорисливо, по-людськи навіки залишився і Сербії, на Кавказі.

Там високо в горах садять плодові дерева. Випадковий мандрівник, втамувавши голод і спрагу, не може навіть подякувати комусь. Навкруги одні дерева та скелі. Загубились імена, та плодоносять цитрусові, яблуні і радують людей.

Добро повинно бути активним, дійовим (О. Горбовський).

· Розберіть прислівники як частину мови.

Вправа 268. Перепишіть, уставляючи замість крапок и чи і, вмотивуйте свій вибір.

По-молодецьк.., наскільк.., опівноч.., трич.., позаоч.., по-білоруськ.., по-вовч.., навпак.., звідк.., по-ведмеж.., насторож.., по-заяч.., тутечк.., дибк.., наскільк.., безвіст.., пішк.., навшпиньк.., навпомацк.., завширшк.., залюбк.., вдвіч.., навприсядк.., навесн.., восен.., почаст.., по-братськ...

· Складіть речення з виділеними словами.

Вправа 269. Утворіть від поданих слів прислівники, поясніть написання и чи і в них.

По, Україна; по, товариш; на, в, круг; за, в, висота; мовчати; у, три, два; без, вість; на, вік; по, ведмідь; по, дівчина; на, сторож; по, іспанець; по, компанія; по, мисливець; по, хлопець; по, вовк. - Складіть кілька речень з утвореними прислівниками.

Вправа 270. Випишіть прислівники, зробіть їх орфографічний розбір (за схемою).

Одного дня трусили в садку яблука в коші... Трохи вже й притомилася бабуся,— сіла відпочити.

— От уже й літечко красне минулося! — промовила,— сонечко ще світить, та трохи вже гріє.

Цеє кажучи, роздивляється навкруги.

— Устино, голубко, адже от неначе дітвора з-за ліси визирає? — питає мене.

Я глянула, аж справді коло тину купка діток.

— А що, дітки? — питає бабуся. — Чого прийшли, мої соколята? Малі стоять мовчки та тільки оком закидають у коші з яблуками.

— Ходіть лишень ближче, хлоп’ята: я по яблуку вам дам! — каже до них бабуся.

Дітвора так і сипнула в сад. Обступили стару, як горобці горобину, а стара обділя їх, а стара обділя (Марко Вовчок).

Вправа 271. Ознайомтесь з порядком орфографічного розбору. Порядок орфографічного розбору

1. Визначити морфологічне вираження слова (частина мови).

2. Проаналізувати словотвірну будову його.

3. Розпізнати орфограму і визначити її.

4. Обґрунтувати написання орфограми правилом.

Зразок:

Де шовком нив Херсонщина лежить

І колосом шумить, як срібні ріки,—

У тій долині я учивсь любить

Життя і землю батьківську навіки.

Т. Масенко

Усний	Письмовий
У прислівнику навіки, утвореному префіксально-суфіксальним способом від основи вік, є орфограма «И та І в кінці прислівників». У кінці слова пишемо И, бо в кінці прислівників після г, к, х пишеться И	Прислівник навіки пишемо з И, бо після г, к, х ￫ И.

Вправа 272. Замініть фразеологізми синонімічними прислівниками. Складіть з кожною парою по два речення. З’ясуйте: чи є смислова відмінність у реченнях?

1. Суне, як ведмідь. 2. Куди не кинь оком. 3. Як у рот води набрав. 4. За три заходи.

Вправа 273. Вибірковий диктант. Випишіть прислівники, визначте розряд і спосіб творення їх.

Свіжий, з холодком березневий вечір густіше садив на небі зорі... Тихо і славно кругом. З вершечка дуба спросоння зірвалась якась птиця, злякано писнула, залопотіла, чіпляючись крильцями за стовбур, і знов злетіла на вершечок. Збоку по-качиному озвався бурчак: «Вуть-вуть-вуть». Поспішаючи до Бугу, він співав неголосну, але переможну пісню весни і розмивав зорі, прибивав їхній цвіт до своїх берегів (М. Стельмах).

Вправа 274. Прочитайте казку. Проведіть дослідження виділених слів: з’ясуйте, чи можуть вживатися прислівники з не без не, чи можна їх замінити синонімом, чи є в реченні протиставлення. Пригадайте правила правопису не з іншими частинами мови, проведіть аналогію і зробіть висновок про правопис не з прислівниками.

ДОБРЯНИ

Жили-були на одному острові цар Добряк, цариця Добряниця і десяток дитяток Добреняток, а навколо них привітні й гостинні люди.

Аж ось одного дня несподівано прибули до них сусіди — цар Нахаба з чималою сімейкою. Усі острів’яни з великим інтересом розглядали гостей. Неспокійно гудів натовп. Усіх цікавила мета прибулих.

Недбало привітавшись з людьми, цар Нахаба зажадав перекусити після довгої дороги та по скоріше відпочити. Нехитрі вдачею Добряки з розумінням поставилися до цього прохання. Їм і в голову не прийшло, що сусід прибув, щоб захопити їхню країну. А вночі викрав цар Нахаба чарівну паличку в царя Добряка. Ранком не весело, а сумно усміхнулось сонце острів’янам — вони стали безвольними рабами.

Нещодавно Добряки невтомно працювали, з ранку до вечора творячи людям добро. Тепер же вони непорушно сиділи на ґанку, байдуже, недбало ставилися до себе. І тільки один співець нечувано сміливо співав по всій країні: «Правдоньки немає, Кривда процвітає...». Прислухались люди, і ті слова нещадно хлистали їх по обличчю, по серцю, совісті. Скоро острів’яни почали прокидатися від свого невільницького сну. Незабаром піднялися вони на боротьбу за Правду і перемогли царя Нахабу. І знову на острові залунали добре, щире слово і весела пісня, зацвіли добрі діла (І. Немченко).

· Заповніть таблицю правилами і прикладами.

НЕ з прислівниками

Пишеться разом	Пишеться окремо

Вправа 275. Прочитайте. Вмотивовано поясніть правопис не та ні з прислівниками.

1. Вчитися ніколи не пізно. 2. Знання не важко носити. 3. Хто нічого не робить, той ніколи не має часу. 4. Комусь ніяково, а йому однаково. 5. Краще чесно вмерти, як нечесно жити. 6. Працювати не соромно, соромно красти. 7. На дірявому човні пливти небезпечно. 8. Що нелегко дається, те більше ціниться. 9. З працьовитими руками ніде не пропадеш (Нар. творчість).

Вправа 276. Випишіть з орфографічного словника десять прислівників з не і стільки ж з ні. Складіть з ними словосполучення і запишіть. Поясніть правопис.

Вправа 277. Доберіть до прислівників синоніми. Складіть з прислівниками з префіксом не кілька речень.

Недорого, незвично, неважко, нечітко, неправильно, небагато, незабаром, негайно, неквапом, непорушно, несподівано.

Довідка: дешево, легко, дивно, розпливчасто, помилково, мало, скоро, швидко, поволі, тихо, раптово.

Вправа 278. Запишіть речення, розкриваючи дужки, поясніть написання прислівників та інших частин мови з не і ні.

ДОБРОТВОРЕЦЬ

Я (не)одноразово чув цю легенду. Воєнфельдшер Влас Лядовський (ні)коли й (ні)де не проходив медичної науки, а взяв її якось (не)помітно від свого батька, що дивовижно знався на травах. З цими знаннями пройшов (не)сподівано «санітаром» всю першу світову війну. А коли повернувся з фронту з червоним хрестом на санітарній сумці, (не)ждано й (не)гадано для себе став фельдшером на всю округу. І все йшло на гаразд, але (не)довго. Зайшлі якісь гайдамаки занесли в подніпровсько-сулинські поселення висипний тиф. Люди мерли повсюдно, бо не було тоді (ні)яких засобів проти цієї пошесті і (ні)звідкіль було їх узяти. Тоді Влас Вікентійович, одягнувши через плече санітарну сумку пішов од хати до хати, од села до села, цілими днями (не)буваючи вдома. (Не)помітно з’являвся в кожній оселі, (не)багатослівно повчав, що робити, на місці з різних трав і корінців готував ліки, клав квашені буряки у вуха, щоб зняти температуру, напував настойками. І дивись, (не)вдовзі допомагало. У той час, коли люди сахалися одне одного, щоб (не)заразитися, він, так само вразимий, (не)встрашимо заходив до хати і в кожну (не) змінно приносив надію.

Слава про Фельдшера-Добротворця хвилею котилася по всій окрузі (Ф. Роговий).

· За що героя твору названо Добротворцем? Чи зустрічаються такі люди в наш час? Як ви оцінюєте дії фельдшера? Що лежить в основі його вчинків?

· Знайдіть речення з дієприслівниковим зворотом, поясніть розділові знаки.

Вправа 279. Запишіть у дві колонки: в першу — прислівники з не — частиною кореня, в другу — з префіксом не.

(Не)реально, (не)правомірно, (не)істотно), (не)легально, (не)минуче, (не)навмисне, (не)забаром, (не)нависно, (не)влад, (не)йтрально, (не)нароком, (не)обачно, (не)подалік, (не)охайно, (не)певно, (не)само- хіть, (не)хотя, (не)щадно, (не)втомно, (не)підсильно, (не)впізнанно, (не)похитно, (не)осяйно, (не) притомно, (не)розважно, (не)стерпно, (не)втямки.

Вправа 280. Розкрийте значення фразеологізмів. Поясніть правопис прислівників з не та ні. Складіть кілька речень з фразеологізмами.

1. Не складно, та ладно. 2. Не сьогодні — завтра. 3. Не так давно. 4. Не так хутко робиться, як мовиться. 5. Ні вдень, ні вночі. 6. Ніде й курці клюнути.

· У якій ситуації можна використовувати ці фразеологізми?

Вправа 281. Робота з текстом. Поясніть правопис не з різними частинами мови. Побудуйте схему першого речення.

За левадою на пагорбі вже матово димиться місячне сяйво, і під ним оживають переливчастим блиском плями (не)дуже влежаних снігів. До парубка знову мов з (не)видимих шпарин, стікається (не) впокій, але є в ньому і щось інше, (не)збагненне, чого (не)було раніше...

Клапті пісень, мов давні спогади дитинства, (не) вблаганно наздоганяють хлопця і влягаються біля (не)рівних берегів річечки (М. Стельмах).

Вправа 282. Проведіть дослідження. З’ясуйте спосіб творення, твірну основу і засоби творення виділених прислівників, як вони пишуться (разом, через дефіс), від чого залежить їх правопис.

1. Безхмарний день надворі, проміння тихо ллється (О. Підсуха).

2. Небо сьогодні блакитніло по-весняному, свіже й високе, вище, ніж будь-коли (О. Гончар). 3. Летять вгорі веселиків ключі, зрікаючись заморської спокуси. Сідають на озера уночі натомлені в дорозі дикі гуси (Т. Коломієць). 4. Пліч-о-пліч сядем між беріз, віч-на-віч тихо поговорим (П. Камінський). 5. У тиху погоду в лісі ані шелесне: тихо-тихо, тільки коли-не-коли флейтою іволга заграє (Остап Вишня). 6. Я мимоволі заслухався лагідним дзюрчанням струмка (Д. Міщенко).

Вправа 283. Колективна робота з таблицею «Разом пишуться прислівники».

Разом пишуться прислівники, утворені сполученням:
Частини мови	Приклади
1. Прийменника з прикметником	Востаннє, здалека, замолоду, згарячу, знову, нашвидку
2. Прийменника з числівником	Вдвоє, надвоє, вперше, утрьох, заодно, спершу
3. Прийменника із займенником	Втім, потім, передусім, нащо, навіщо
4. Прийменника з прислівником	Забагато, віднині, назавжди, повсюди, позавчора, відтепер
5. Частки що- з іменником або прислівником, коли вона стоїть спереду	Щовечора, щоранку, щодня, щодалі (але: дарма що, тільки що)
6. Часток аби-, де-, сь-, ані-, чи-, як- з прислівником	Абияк, абикуди, дедалі, деколи, аніскільки, колись, чимало, якраз (але: як коли, як слід, як треба)
7. Складанням кількох основ з прийменником чи без нього	Босоніж, ліворуч, мимоволі, стрімголов, сьогодні, нашвидкуруч, запанібрата
8. Кількох (двох і більше) прийменників і будь-якої самостійної частини мови	Напередодні (на + пере + до + дні), спідлоба (с + під + лоба), навздогін (на + в + з + до + гін)

Вправа 284. Складіть речення, у яких би однозвучні слова виступали то прислівниками, то іменниками з прийменниками. Назустріч, напам’ять, укупі, вдень, надворі, уголос, доволі, доверху.

Вправа 285. Перепишіть, розкриваючи дужки. Поясніть правопис прислівників. Відгадайте загадки.

1. Що росте (до)гори коренями? 2. (У)зимку горою, а (в)літку водою. 3. Ноги на полі, середина (на)дворі, голова на столі. 4. Які ноги (за) (в)вишки, такий ніс (за) (в)довжки. 5. Хату на хаті має, всім жабам рахунок знає. 6. (У)ночі гуляє, а (в)день спочиває, має круглі очі, бачить серед ночі. 7. (На)зад вулиця, (с)переду шильце, (з)верху чорне сукенце, (під)сподом — полотенце.

Довідка: бурулька; сніг; корінь, стебло, зерно; лелека; сова; ластівка.

Вправа 286. Робота в парах. Проаналізуйте виділені слова, з’ясуйте, чому вони пишуться по-різному. Зробіть висновки, запишіть їх у вигляді пам’ятки «Як відрізнити прислівники від однозвучних прикметників, числівників, займенників».

1. Олег озирнувся і востаннє прислухався (О. Донченко).

2. Вони вдвох хутенько піднялися на гору (О. Десняк).

3. Він спочатку зовсім погодився, але потім передумав (І. Нікітченко)

1. Невідомий зазирнув в останнє вікно школи (Я. Гримайло).

2. Яблука лежали в двох ящиках (І. Немченко).

3. Іван погоджувався зо всім, що йому казали (І. Нікітченко)

Вправа 287. Спишіть речення, дібравши з дужок потрібний прислівник. Свій вибір умотивуйте. правопис прислівників поясніть.

Вранці була (навдивовижу, напрочуд, надзвичайно) добра погода. Над ставками (дуже швидко, наввипередки, стрімко, невпинно) літали чайки. Сонце (дедалі, щоразу, щодалі) (більше, сильніше) розпікало землю. Луги струмилися випарами, по сухих комишах слалася срібляста паволока, (тихо, нечутно, неголосно, незвучно) надзвонювала, немов кришталь. (Вдалині, вдалечині, неблизько), огорнуті м’якою синявою, виднілися села, (сліпучо, блискучо, яскраво, непогасно) виблискували проти сонця бляшаними дахами. Дерева (непорушно, тихо, безшелесно) стояли голі, але вже бучавіли бруньками, готові вистрелити в голубий світ весни клейкими зеленими листочками.(Тихо, спокійно, глухо, неголосно). Ні вітру, ні подиху. Смажить (нестерпно, нещадно) сонце (Гр. Тютюнник).

Вправа 288. Аргументовано поясніть правопис слів, записаних на дошці. перепишіть у зошит, розкривши дужки.

(Не)ждано; (ні)куди; (ні)туди (ні)сюди; (не)гайно; (не)далеко), а близько; (ні)як; (ні)звідки; (не)щодавно; (на) (в)коло; (на)зустріч; (без)тямно; (в)гору; (до)дому; (що)правда; (на)швидку (руку).

· Щоб бути переконливим, дотримуйте такої структури висловлювання:

1. Позиція: «Я вважаю, що ...»

2. Обґрунтування: «... тому, що.»

3. Приклад: «наприклад, ...» (навести приклад за аналогією).

4. Висновки: «отже, (тому), я вважаю...».

Вправа 289. Синтаксичний бліцконтроль. Побудуйте схему, поясніть розділові знаки.

Під деревами вже глибоко осів сніг, інколи біля відшуканих окоренків проглядали цупкі зелені хрящики барвінку. (М. Стельмах).

Вправа 290. Аналіз таблиці «Через дефіс пишуться прислівники» (колективно).

Через дефіс пишуться

Правила	Приклади
1. Прислівники, утворені повторенням тих самих синонімічних або антонімічних незмінних слів. 2. Прислівники, утворені за допомогою часток: будь-, небудь-, казна-, хтозна-, -то, -от, -но, -таки. 3. Через два дефіси пишуться прислівники, повторювані основи яких розділені іншим словом, але мають однакову форму. 4. Прислівники, утворені за допомогою префікса по- і суфіксів -ому, -єму, -и, -е.	Ледве-ледве, рано-вранці, зроду-віку, врешті-решт, тишком-нишком, більш-менш, видимо-невидимо, сяк-так. Будь-як, будь-коли, де-небудь, куди-небудь, хтозна-як, казна-де, казна-звідки, як-от, тільки-но, так-таки. Пліч-о-пліч, віч-на-віч, коли-не- коли, всього-на-всього, будь-що- будь, хоч-не-хоч. По-вовчи, по-нашому, по-друге, по-українськи, по-своєму

Вправа 291. Проведіть дослідження: з’ясуйте спосіб творення виділених прислівників, зробіть висновки про їх правопис, сформулюйте правила правопису прислівників через дефіс.

ОЙ ВЕСНО, ВЕСНО.

Весна — то найперше для мами свято року. А приходить воно значно раніше. У голих верхів’ях дерев тихо-тихо, зовсім непомітно починає ясніти. Засиніє мовби по-весняному, завесніє зовсім поранньому. І вона першою бачить, як небо прозориться, як на світ благословляється.

Закликаючи весну, мати благословляє сіяти. З давніх-давен любила те селянське чарівне дійство. Тільки-но, здається, проводжала зиму, а вже й сіяти час. Де-не-де ще хмари клубочаться і пливуть хтозна-куди, десь далеко-далеко, у безвість.

Пахло талою землею. Будила тривога: по-перше, чи добре прогрілась земля, по-друге, чи дозріло насіння. Так буває завжди напровесні. Вчасно посієш, ніби душею спочинеш (М. Сингаївський).

· Поясніть розділові знаки в тексті.

Вправа 292. Робота з текстом. Прочитайте, розкриваючи дужки. Правопис прислівників умотивуйте.

Зелені ластівки вилітали з кожної бруньки. Тремтливо, тишком (нишком) розсідалися вони на гілля і ще безмовним лепетом заходились до сонця, до світу. Це всюдисуще пробудження опісля тривалого зазим’я (по)особливому бентежило, нетерплячим чеканням сповнювало материну душу.

Невгамовна, мала, як цятка, вівсянка (ледве)ледве задніє починала свою з (діда)прадіда відому, дзвінкотючу мелодію: «Господарю, не барись, кидай сани, бери віз». А пташці у відповідь голосно вторила з (усі)біч чутлива до всього дітлашня: «Ой весна, ой красна, що ти нам принесла? Де зимувала, кого зігрівала? А ми за тобою (як)то насумувались, а ми тебе, весно, навиглядались». Та весна не барилася з теплим словом. Голосом нашої матері (по)доброму повідала дітворі, що зимувала десь (то) в садочку, що пряла горобцю на сорочку. Той голос і досі в серці. (Що)весни чуємо, (по)синівськи думками гріємо. Щасливі ним, як хлібом, як любов’ю матері (М. Сингаївський).

· Придумайте до тексту завдання, спрямовані на повторення орфограм.

Вправа 293. Запишіть прислівники, розкриваючи дужки. Складіть з ними кілька речень.

Пліч (о)пліч, (будь)коли, (як)небудь, (по)літньому, (багато)багато, (довго)предовго, (по)дружньому, (по)лисячи, (по)твоєму, (по) дев’яте, (щиро)щиро, без кінця (краю), десь (то), зроду (віку), як (от), де (таки), (по)справжньому, (казна)де, (хтозна)куди, коли (небудь), (хтозна)коли, як (небудь), (по)дівочому, (по)ведмежи, десь (інде), (на) гора, як (не)як, (по)латині.

Вправа 294. Запишіть словосполучення, розкриваючи дужки. Вмотивовано доведіть, що вони пишуться по-різному. Складіть з усіма словосполученнями речення. Визначте, якими членами речення виступають однозвучні слова.

(По) весняному тепло. (По) весняному парку. Живемо (по)новому. (По) новому мосту. Буде (по)нашому. (По) нашому селу (місту). (По) перше, це цікаво, а (по)друге, корисно. Не (по)перше, а (по) друге квітня.

· Зробіть морфологічний розбір двох прислівників.

Вправа 295. Складіть правила користування книгою, вживаючи прислівники по-перше, по-друге, по-третє... Яку роль у тексті виконують такі прислівники? Чи можуть вони вживатися у тексті- роздумі, міркуванні? З якою метою?

Вправа 296. Утворіть прислівники від поданих слів, поясніть правопис. Складіть з ними кілька речень.

По, третій; по, ваш; по, свій; по, їхній; по, братній; по, інший; по, діловий; коли, не, коли; мало, помалу; по, перший; часто, густо; по, приятельський; більш, менш; любо, дорого; по, козацький; по, парубоцький; давній, давно; як, не, як; сухо, насухо; де, не, де; казна, як; хтозна, де; будь, як; будь, коли; плавно, плавно; рано, вранці; хоч, не, хоч; будь, що, будь.

· Доберіть зі словника десять слів, що відповідають схемі: по -...— и.

Вправа 297. Проведіть дослідження: з’ясуйте, на які питання відповідають виділені словосполучення, до якого слова в реченні відносяться, з яких частин мови складаються, які їх граматичні ознаки. Сформулюйте висновок: чому ці словосполучення називають прислівниковими.

1. У свою глибину Раз у раз придивляйсь І до гласу свого кожен час прислухайсь (В. Самійленко). 2. Другого дня на світанку козаки побачили ліс Лебедин. 3. За якусь годину Ярина стояла серед світлиці, як намальована. Усе було до лиця цій красуні з великими засмученими очима. 4. Уже другий день у будинку Лави була незвичайна метушня: через двір до льохів без упину бігали дівчата, готуючись до весілля (З тв. П. Панча).

· Назвіть орфограми в поданих реченнях.

Вправа 298. Перепишіть речення, розкриваючи дужки. Умотивовано доведіть правильність запису.

1. (На) самоті з гарячими думками, од світлих мрій (ні)як я не засну (В. Сосюра). 2. (На)світанку, сину, буду наслухати, коли в небі синім крила зашумлять (М. Ткач). 3. (Без)упину, (без)утоми, В бурі, в громі, В льодоломі, З-під зимової кори Міцно вирвавсь Дніпр старий! (Гр. Чупринка). 4. Можна вірить другові чи милій, Марить (на) яву чи (уві)сні, Білизну червневих ніжних лілій Заплітать букетами в пісні (В. Симоненко).

· Назвіть усі орфограми у словах поданих речень.

· Утворіть ступені порівняння від прислівника міцно.

Вправа 299. Перепишіть словосполучення в алфавітному порядку. З’ясуйте, з яких частин мови складаються прислівникові словосполучення. На які питання відповідають? Запам’ятайте їх правопис.

Без жалю, на бігу, на вибір, з переляку, до гурту, без ладу, до діла, за кордоном, на відмінно, по змозі, по закону, не з руки, по совісті, з болю, з краю в край, за дня, до ладу, по щирості, у вигляді, по змозі, уві сні, через силу, як треба, в обріз, в позику, до пня, в цілості, на диво, на льоту, по знаку, як слід, у поміч, на мить, на ніщо, у стократ, на ходу, над силу, не з руки, до смаку, в нагороду, без сумніву, в позику, в міру, до пари, на поруки, на сміх, по сусідству, до крихти, по троє, таким чином, в цілому, в основному.

· Складіть п’ять речень з прислівниковими словосполученнями (на вибір).

· Проведіть взаємоперевірку: хто більше запам’ятав словосполучень із вправи.

Вправа 300. Складіть речення з прислівниковими словосполученнями.

1. Рік у рік. 2. З боку на бік. 3. З краю в край. 4. З дня на день. 5. Один в один. 6. Час від часу.

Вправа 301. Знайдіть і виправте помилки. Аргументовано доведіть, які з однозвучних слів прислівники, а які словосполучення. Чому так важливо їх розрізняти?

1. Нащастя, літак ішов по курсу. 2. А тимчасом Кармелеві вороги не сплять. 3. Ми посуд гарний робим, тож людям довподоби. 4. Христина прочитала вірш напам’ять. 5. поет подарував їй свою книжку напам’ять.

Вправа 302. «Зі скарбнички мудрих думок». До поданих фразеологізмів доберіть синоніми-прислівники чи прислівникові словосполучення.

На живу нитку; за царя гороха; не в дусі; на скору руку. т Складіть речення з фразеологізмами. За яких умов спілкування їх уживають?

Довідка: на скору руку, давно, не в гуморі (його манері, стилі), нашвидку, нашвидкуруч.

Вправа 303. Запишіть прислівники, вставляючи на місці крапок -н- або -нн-.

Організовано, гума..о, безпереста..о, захоплено, безви..о, стара..о, враже..о, невблага..о, зра..я, попідвіко..ю, безупи..о, невпевне..о, неприхова..о, навма..я, щоде..о, самовідда..о, безпричи..о, повсякдео, тума..о, стурбова..о, невгамов..о, шале..о, невпи..о, стривоже..о, бездога..о, спросо..я, схвильова..о, нежда..о, віртуоз..о.

Вправа 304. Доберіть до кожного фразеологізма прислівник-синонім. Складіть з трьома парами синонімів речення. Поясніть написання прислівників.

Рукою подати; як сніг на голову; час від часу; ні світ ні зоря; хоч в око стрель; п’яте через десяте; як з гуся вода; як піску морського; у чорта на рогах; ні за цапову душу; яблуку ніде впасти; коло самого носа; море по коліна; де Макар телят не пас; як кіт наплакав; і оком не моргнеш.

Вправа 305. За 7 хвилин запишіть слова, опустивши риску. Від/давна, на/гора, по/моєму, по/іншому, за/одно, віч/на/віч, рік/у/рік, будь/що/будь, рано/вранці, ані/трохи, зроду/віку, якось/ то, всього/на/всього, куди/таки, будь/як, хтозна/куди, як/от, по/ п’яте, мало/помалу, ні/звідки, з/діда/прадіда, як/не/як, до/тепер, по/дружньому, де/коли, кінець/кінцем, де/таки, по/українському, у/трьох, по/за/вчора, до/не/давна, в/низ, до/дому.

Вправа 306. Спишіть, розкривши дужки. Поясніть написання прислівників.

Рось, мов розлютована звірина, б’ється об острови, скаче по камінню, проривається вузькими щілинами поміж скелями і мчить далі, у темні вири. Тут завжди, (у)день і (в)ночі, (у)літку і (в)зим- ку, стоїть безугавний шум, а в сонячні години у дрібних водяних краплях бризкає, грає барвиста веселка. (У)низ по течії острів (по) волі знижується, поступово переходячи в широку родючу рівнину, засіяну різними злаками. Тут і розкинулось селище Тура, прозване Кам’яним Островом (В. Малик). т Визначте відміни і групи (якщо є) усіх іменників у тексті.

Вправа 307. Прочитайте. Зробіть повний морфологічний розбір прислівників за схемою: 1) прислівник для розбору; 2) розряд за значенням; 3) ступінь порівняння; 4) від якої частини мови утворено; 5) спосіб творення; 6) правопис; 7) синтаксична роль. 1. Весною працювалося легше, радісніше (Ю. Збанацький).

2. Сизо-синьо-вечірньо в садах дозрівають сливи, заснули в колисках діти, мов лебедята малі. Я на добраніч кажу їм: «Люди, будьте щасливі!» Часто ми забуваєм, що не вічні на цій землі (М. Сингаївський). 3. Чим довше дивився у зоряне небо, тим глибше і неосяжніше відкривалося воно (І. Драч). 4. Невдовзі вийшли на набережну. Перед нами хлюпалась по-осінньому безбарвна затока. 5. Високі небеса, і кам’яний гостинець гостинно мерехтить у сонячній імлі. 6. В краю мого дитинства вікам наперекір у полі край дороги ріс явір-осокір (З тв. Б. Стельмаха). 7. Елегійно, свіжо, камер, тонно дзеленчать листочки верховіть (О. Лупій). 8. Штурмові групи безборонно покинули свої нашвидкуруч вириті окопи. Відійшли ми зовсім небагато (Д. Міщенко). 9. Тричі крига замерзала, тричі розтавала, тричі наймичку у Київ Катря проводжала... (Т. Шевченко). 10. А згодом над ними по-дитячи нахиляють голівки зволожені туманом ягоди (М. Стельмах).

Вправа 308. Складіть діалог на тему «Птахи нашого краю».

Вправа 309. Напишіть твір на основі неповного тексту. Домисліть зачин і кінцівку оповідання. Уживайте прислівники різних способів творення.

ЛЕБІДЬ

...До нього приходили люди, приносили їсти, хто зерна, а хто крихти хліба. Він уже брав допомогу прямо з рук. Але тільки з дитячих рук. Видно, птах пам’ятав, хто його скривдив.

Коли вода почала замерзати, на березі ставка появилась невеличка дерев’яна хатка. Хто ця добра людина, що подбала про птаха, ніхто точно не знав. Лебідь швидко зрозумів, кому має належати хатка. Обійшовши її навколо, заглянув досередини, а потім сміливо зайшов.

Так минали дні за днями.

Вправа 310. Прочитайте, аргументовано визначте стиль уривків. Проаналізуйте роль і значення прислівників у текстах. Прислівники яких розрядів переважають у різних стилях?

Текст 1

Збирались ми на косовицю завжди довго. І ось одчиняються ворота... Я лежу на возі... Навколо мене дід і батько з косарями. Я бачу навколо себе вгорі їх велетенські спини, а над спинами і косами, які вони тримають у руках, як воїни зброю, у високому темному небі світять мені зорі й молодик. Чумацький віз тихо рипить піді мною, а в синім небі Чумацький Шлях показує дорогу. Дивлюсь я на моє небо, повертаю з возом і косарями праворуч і ліворуч, і зоряний всесвіт повертає разом з нами, і я непомітно лину в щасливий сон.

Прокидаюсь на березі Десни. Сонце високо, косарі далеко, коси дзвенять, коні пасуться. А на Десні краса! (За О. Довженком).

Текст 2

Уявіть собі життя без болю. Ви порізали палець, але ніяких неприємних відчуттів. Потім палець нарвав, треба різати. Це вже боляче, дуже боляче. Проте не для вас! Так не буває? Ні, виходить, буває! В історії медицини відомо не менш як сто таких випадків. І, звичайно, вони привертають до себе увагу, особливо вчених.

Ще змалку батьки маленької Кристини (США) не раз помічали, що дівчинка «терпить» надзвичайно гострий біль. Вона не плакала навіть, коли поламала ногу. Згодом відкрились і зовсім дивовижні речі. Кристина могла взяти з плити сильно нагріту сковорідку і спокійно тримати її в руках. Багато разів вона чула, що буває боляче, але як? Дівчинка просто не знала, що таке біль...

Причини цього рідкісного явища ще не з’ясовані. Висловлюються лише гіпотези. Одною з них є припущення про відсутність в організмі людини речовини «Р». Якщо організм не виробляє її достатньо, больове відчуття не виникає (За В. Мезенцевим).

Текст 2

Маркетинг — комплексна система заходів з організації управління виробничо-збутовою діяльністю, що ґрунтується на вивченні ринку з метою максимально можливого задоволення потреб покупців.

Торговельні маклери — посередники, які періодично налагоджують ділові контакти; вони не пов’язані договірними відносинами з певними партнерами, пропонують свої послуги конкретним учасникам тієї чи іншої угоди (З кн. «Ділові папери»).

Вправа 311. І. Розкрийте дужки, утворивши прислівники вищого ступеня порівняння. Визначте зі стилістичної приналежності речень, для якого стилю мовлення вони характерні.

1. (Не пізно) понеділка. 2. Сьогодні набагато (тепло). 3. На цьому ринку продукти (дешево). 4. (Рано) крамниця зачинялася о двадцять другій годині. 5. Підніміться цією вулицею (високо). 6. Такі книги треба читати (уважно). 7. Розмовляйте (голосно), бо не чую. 8. Усе (рідко) світить сонце. 9. Я піду (далеко). 10. У цьому творі тема розкрита (повно).

Вправа 312. Підготуйте усне повідомлення на тему «Творення вищого і найвищого ступенів порівняння прислівників».

Вправа 313. Поміркуйте, чи є відмінність у вживанні прислівників далі, дальше. Складіть речення на підтвердження власної думки.

Вправа 314. Спишіть, розкриваючи дужки, утворіть від прислівників форми вищого ступеня порівняння. Яка мета вживання їх у реченнях? До якого стилю мовлення вони належать?

1. Сонце пригрівало (сильно), земля дихала (вільготно) (Григір Тютюнник). 2. (Швидко) і (швидко) котилися хвилі, заливали все, розливались (широко) і помалу заспокоювались (Леся Українка). 3. Нечутно ступаючи, Василь спустився ще (низько), пірнув у темряву, як у густу чорну хмару (Д. Ткач). 4. Орел змахнув ще (сильно) широкими крилами і підлетів ще (високо). 5. З кожним кроком іти все (важко) і (важко). 6. Вітер дув (сердито), дощ лив (часто) (З тв. О. Іваненко).

Вправа 315. Спишіть, виділені прислівники замініть синонімами. Уставте пропущені букви.

1. На нашому півде..ому морі дуже мало островів. 2. Їх набереться щонайбільше д..сятків зо два вздовж півде..о-західного узбере..я. 3. Есмінець проходив зовсім близ.ко. 4. Н..в..личкий війс. ковий корабель промчав швидко, залишаючи за собою розбурханий спіне..ий слід. 5. Гаряче припікало сонце, але море пом’якшувало спеку. 6. Люда і Ігарко с..діли на палубі і дружньо розмовляли. 7. Він радо пр..вітався. 8. Слухачі ще тісніше обступили його (3 тв. М. Трублаїні).

Вправа 316. Прочитайте учнівський твір. Відредагуйте його, замінивши повторювані слова синонімами. Уставте пропущені букви і знаки, поясніть їх вживання.

Протягом дня ми спілкуємося з різними людьми. Спілкуємося близько і постійно з рідними в сім’ї. Спілкуємося епізодично з малознайомими і незнайомими людьми. А починаємо наше спілкува..я у сім’ї. Зранку всі поспішають у всіх членів сім’ї різний настрій. Тут і стає перед людиною екзамен на вмі..я спілкуватися. Справді вихована людина яка поважає близьких не демонструватиме свого невдоволе..я поганого настрою. У сім’ї добре видно які ми насправді. Тому не слід забувати про «чарівні слова» яких нас учать у сім’ї з дитинства. У сім’ї в постійному спілкува.. з близькими дістаємо ми перші уроки правильної пов..дінки. Саме у сім’ї серед рідних треба бути душевно тоншим і добрішим. Цього можна і треба навчатися.

Вправа 317. Прочитайте уривок з мисливської усмішки Остапа Вишні. Яка стилістична роль прислівників у тексті? Яка особливість вживаних прислівників? Якого відтінку надають художньому мовленню прислівники із зменшувально-пестливими суфіксами? Поясніть стилістичну функцію повторюваних прислівників.

...Раненько вдосвіта ви берете рушницю, весло, кошик, де покахкує крякуха, і йдете на Кирмасове озеро. Тепло. Кукурікають півні. Ви минули останню на селі хату. Спереду вдалині темніє ліс «Ріжок». Праворуч блищить Оскіл, потихеньку шумлять очерети. Ви пильно вдивляєтесь ліворуч, де мають бути стіжки сіна. Човгаєте багнищем у ворота! Ось і човен! Над очеретом стрілою метнулося чиря. Високо-високо проплив над озером табун крижнів. Не приземлився на крякушин заклик, помчав далі. Не всі обов’язково сідають.., але часто-густо все-таки сідають.

Обережненько, тихесенько колупаючись у рясці, лиска пливе до крякухи...

Ось летить зграя чирят. їх дванадцятеро. Ви сидите в човні, вкритім кугою, і анішелесть! Тоді вони падають на озеро, ніби їх хтось із підситка висипав.

Але падають далеченько від крякухи, врозбрід, не купою. Впали і хвилинку сидять, мов опудала, нерухомі... А потім уже поволеньки починають одне до одного підпливати...

Ви не ворушитесь, чекаєте, коли вони спливуться докупи, щоб одним пострілом звалити, ну, як не всі дванадцять, то принаймні хоч трохи менше. Але трохи.

Вправа 318. Прочитайте. Усно перекажіть текст, вживаючи прислівники. Правильно наголошуйте їх. Перевірте себе за словником наголосів.

Дивовижний поет Богдан-Ігор Антонич! На зоряному небі української літератури немає схожого на нього, не пригасає світло його таланту і не поменшується з плином часу. Щоправда, не так минуло багато часу відтоді, як спалахнула зоря його душі-таланту, і попри те, що атмосфера подеколи не сприяла її природному сяянню, вона не зблякла. А ти ж дивився вчора, дивився сьогодні на те високе небо мистецтва нашого. До творчості численних поетів моє ставлення з віком — з дитинства аж дотепер! — мінялося, з віком прагнення осягнути їх глибше не справджувалося, бо не було там чи сподіваної, чи справжньої глибини. Мінялося, звісно, й ставлення до творчості Богдана-Ігоря Антонича, але він для мене належить до числа тих небагатьох, хто не розчарував, а ще більше зачарував цією сподіваною і справжньою глибиною.

...Мало сказати про вплив народного мистецтва на поезію Богдана-Ігоря Антонича. Безумовно, це була б правда, але не вся. Загадку такого поета треба розгадувати не одному, не двом поколінням, та й чи з плином часу впораються з цією розгадкою. (За Є. Гуцалом).

Вправа 319. Із хрестоматії «Українське слово» доберіть уривки з поезій Б.-І. Антонича. Напишіть переказ тексту, поширивши його додатковим матеріалом.

Вправа 320. Виконайте тестові завдання 1. У якому рядку правильно названо морфологічні ознаки прислівника?

А Рід, число, відмінок.

Б Час, вид, особа, рід.

В Незмінність, час, вид.

Г Незмінність.

2. У якому рядку всі слова — прислівники?

А Рано, нове, увечері, прагнучи.

Б Багато, веселе, вечір, сяючи.

В Додому, вдруге, назустріч, по-моєму.

Г Мало, по-нашому, вгору, на диво.

3. У якому рядку від усіх прислівників можна утворити ступені порівняння.

А Рішуче, щойно, тихо, вдруге.

Б Гарно, красиво, далеко, близько.

В лукаво, мало, щодня, спересердя.

Г Глибоко, вголос, часто, по-перше.

4. У якому рядку всі прислівники пишуться з двома -н-?

А Гума..о, актив..о, со..о, шале..о.

Б Відмі..о, стара..о, несказа..о, щоде..о.

В Негада..о, дореч..о, відда..о, невпи..о.

Г Впевне..о, нездола..о, радіс..о, багря..о.

5. У якому рядку всі прислівники пишуться через дефіс?

А по/своєму, по/перше, на/весні, на/жаль.

Б Будь/де, давно/давно, на/бік, у/перше.

В по/братерськи, хтозна/де, будь/як, часто/густо.

Г по/білоруськи, ні/коли, аби/де, де/сь.

6. У якому рядку всі прислівники пишуться разом?

А В/п’яте, спід/лоба, з/верху, до/смаку.

Б На/завжди, до/купи, у/слід, в/одно/час.

В На/пам’ять, з/малку, за/любки, що/року.

Г В/низ, на/зло, врешті/решт, у/брід.

Вправа 321. Складіть по два речення з кожним словом так, щоб в одному воно було прислівником, а в другому — іменником. Ранком, миттю.

Вправа 322. Поставте прислівники в реченні у формі вищого (1) і найвищого (2) ступенів порівняння.

1. Музики вдарять (голосно), (дрібно), Марина, як метіль, полетить (швидко) й (легко) (І. Нечуй-Левицький). 2. Узимку одягайся (тепло), щоб не застудитися.

Вправа 323. Виконайте тестові завдання 1. Продовжте речення: Прислівник — це самостійна незмінювана частина мови, яка...

А вказує на дію або стан;

Б вказує на ознаку предмета;

В виражає ознаку дії або стану та ознаку іншої ознаки.

2. Назвіть прислівники:

А тихеньке;

Б тихе;

В тихенько;

Г двоє;

Ґ двійко;

Д вдвоє.

3. У якому рядку правильно названо морфологічні ознаки прислівника?

А Рід, число, відмінок;

Б незмінюваність, час;

В незмінюваність.

4. Які прислівники означають ознаку іншої ознаки?

А Злегка пританцьовує;

Б удвічі довший;

В надзвичайно корисний.

5. Які прислівники означають мету дії?

А Упав навзнак;

Б зробив на шкоду;

В побачилися востаннє.

6. Назвіть прислівники, які мають ступені порівняння:

А ніжно;

Б насухо;

В навіщо;

Г корисно;

Ґ вголос;

Д напевно.

7. Назвіть прислівники, утворені суфіксально-префіксальним способом:

А заново;

Б по-українськи;

В згарячу;

Г нашвидкуруч;

Ґ допізна;

Д по-сусідськи.

8. Які прислівники пишуться без подвоєння н?

А Уклі..о;

Б нескінче..о;

В схвильовано;

Г незако..о;

Д зосереджено;

Е со..о.

9. У яких прислівниках пишеться -нн?

А Натхне..о;

Б зляка..о;

В невпевне..о;

Г попідти..ю;

Г стара..о;

Д стурбовано.

· Які прислівники пишуться з не разом?

А Було ще (не) холодно;

Б тут (не) глибоко, а мілко;

В (не) втямки йому.

· Які прислівники пишуться з ні разом?

А (ні) чогісінько;

Б (ні) туди (ні) сюди;

В (ні) звідки не принесуть.

· У якому рядку всі прислівники пишуться через дефіс?

А (на) вічно, (не) багато, (часто) густо, як (небудь);

Б коли (не)коли, без (кінця) краю, так (як), (що)дня;

В (по)моєму, де (таки), зроду (віку), (будь)коли.

· У якому рядку наявні прислівники, від яких можна утворити ступені порівняння?

А Свіжо, шалено, криваво, зверху;

Б синьо, м’яко, прекрасно, віднині;

В міцно, дбайливо, яскраво, скоро.

· У якому рядку наявні прислівники, у яких при творенні ступенів порівняння відбуваються зміни приголосних?

А Тепло, глибоко, лагідно, кисло;

Б важко, дорого, вузько, високо;

В довго, коротко, солодко, спокійно.

· У якому рядку всі прислівники вжито у формі найвищого ступеня порівняння?

А Найвеселіше, тепліше, значно краще, більше;

Б найлегше, якнайгірше, найтісніше, щонайвище;

В наймілкіше, якнайтяжче, влучніше, ще вище.

· У якому рядку допущено помилки в написанні прислівників? А Пліч-о-пліч, так-таки, по-третє, вдома;

Б куди-небудь хоч-не-хоч, як-от, будь-що;

В раз-у-раз, нізащо, ніколи, будь що будь.

Вправа 324. Напишіть гумореску «Як козаки у футбол грали», використовуючи прислівники колоритного розмовного забарвлення та прислівники з суфіксами суб’єктивної оцінки.

Вправа 325. Складіть діалог на тему «Українська мова в моєму житті». Уживайте прислівники, різні за способом творення.

Вправа 326. Напишіть невеликий твір за малюнком, уживаючи прислівники.

Весела прогулянка