Українська мова - Морфологія збірник вправ. Частина 2 - 2015

СЛУЖБОВІ ЧАСТИНИ МОВИ

СПОЛУЧНИК

Вправа 381. Робота з текстом. Прочитайте текст. Знайдіть сполучники, з’ясуйте, що вони з’єднують, охарактеризуйте їх за походженням, морфологічним складом і способом уживання.

У ГЛИБИНІ ВІКІВ

З-поміж усіх українських міст найбільшим і найславнішим був Київ. Здавна, з незапам’ятних часів, ще коли люди не знали заліза та міді, а робили собі списи й сокири з каменю, жили не в хатах, а по печерах, видко, що тут жило багато людей. Але це тому передусім, що тут сходилися дві великі ріки: Дніпро і Десна. Над рікою легше було прогодуватися чи рибою чи звіриною. Рікою плавали люди, куди треба,— сухих доріг тоді було небагато, і ними їздити не так було легко й безпечно. Тому й за українських часів під Києвом були найбільші оселі, найбільше людей багатих, торгових. Через те, що шлях був більш-менш безпечний, сюди найчастіше приїздили й купці з чужих країв з усяким товаром. Це сприяло збагаченню і процвітанню Києва (М. Грушевський).

· Визначте вид речень за будовою. Поясніть розділові знаки в них.

Вправа 382. Випишіть у дві колонки словосполучення: у першу — з прийменниками, а в другу — зі сполучниками. З’ясуйте, що мають спільне і чим відрізняються ці частини мови.

Жити на Подолі; вулиці і бульвари; церкви й собори; розповісти про місто; екскурсія по Києву; не тільки живопис, а й фрески; вийти на Володимирську; не великий, але красивий; то парки, то сквери; відпочивати в парку; милуватися чи захоплюватися; вибрати з-поміж країн.

· Складіть кілька речень зі словосполученнями другої колонки.

Вправа 383. Розподіліть сполучники на групи за будовою, проведіть взаємоперевірку.

Але, або, зате, що, проте, щоб, і, якби, й, якщо, незважаючи на те що, бо, тому що, чи, а, для того щоб, та, ніби, через те що, задля того щоб, тоді як, ані, хоч, не тільки ... а й, після того як, а також, однак, мов, наче, ніби, нібито, дарма що, завдяки тому що.

· Складіть по два речення зі сполучниками кожної групи.

Вправа 384. Запишіть прислів’я, вставляючи потрібні сполучники. 1. Батьківщина ... свобода — найсвятіше ... найдорожче на землі. 2. Людина без батьківщини, ... птах без пісні. 3. Хліб їдять скрізь, ... на батьківщині він найсмачніший. 4. Всюди добре, ... дома наймиліше. 5. У чужій стороні не так світить ... сонце. 6. Не все те золото, ... блищить.

· Які сполучники за походженням використовуються у прислів’ях?

· Розберіть за будовою виділені слова. Які це частини мови? На який ступінь вияву ознаки вони вказують?

Вправа 385. Проведіть дослідження: з’ясуйте, які речення за складом (прості чи складні), які сполучники в них уживаються, яку роль вони виконують: поєднують, протиставляють, розділяють чи підпорядковують частини складного речення.

1. Дрімає соняшник і пахне ніжно м’ята. І в квітці забарилася бджола. Шепоче липа цвітом пелехата, і напливає вечорова мла (Е. Матюзявічус). 2. Кожна квітка тягнеться угору, а сонце і блакить милують її, цілують (Г. Поліщук). 3. Вітер то нападав на вікові дуби, то мчав у степ на золоте роздолля (Л. Петрук). 4. Літній вечір пахне, як стіжок теплої духмяної отави (Л. Петрук). 5. Нахилився місяця ріжок, щоб вдихнути ніжний запах мальви (Л. Петрук). 6. Все тому оновлюється в світі, що струмує вічне джерело (А. Бортняк).

Вправа 386. Прочитайте. Знайдіть сполучники, з’ясуйте їх вид за синтаксичною роллю в реченні.

ТЮЛЬПАНИ

Немає в степу ні швидкоплинних річок, ні високих гір, ні непрохідних лісів, зате є рівнина і простір до самого горизонту. На перший погляд здається, що тут дуже нудно й нецікаво, але це не так. Якщо побачиш степ навесні, коли цвітуть червоні, жовті й білі тюльпани,— ціле море тюльпанів! — ніколи не скажеш, що він нудний. А як пахнуть тюльпани! Особливо жовті. Так і хочеться забрати додому який-небудь шматочок квітучого степу. Але тюльпани швидко в’януть, коли їх зірвеш. Вже краще милуватися ними живими, такими прекрасними, запашними, що дух захоплює від захвату.

Весна в степу — це диво, казка! Та й пекуче літнє сонце, і снігові заметілі взимку, і навіть осіння негода — все подобається людям, які живуть у степу. Для них немає кращого, тому що це — батьківщина (З кн. «По рідній країні»).

· Поясніть правопис дієслів на -ться.

· Знайдіть прислівники, поясніть їх правопис.

· Поясніть розділові знаки в реченнях останнього абзацу.

· Не може бути часткою, префіксом і частиною кореня. З’ясуйте, чим виступає не у словах у цьому тексті.

Вправа 387. Працюючи у групах, розв’яжіть ситуативне завдання. Доберіть вагомі докази. Дотримуйте схеми: позиція → обґрунтування → приклади → висновки.

Увечері Юрко зі своїм другом лагодили магнітофон і тихо розмовляли. Мама прислухалася і, почувши, що мова йде про виїзд за кордон, висловила й свою думку: «Скрізь добре, де нас немає. Батьківщина — то найкраща земля, бо тут і стіни допомагають». Хлопці засміялися: «Батьківщину, мамо, сентиментальні люди видумали. Жити там добре, де всім забезпечений...» (Т. Куриленко)

· Які сполучники вжиті в тексті? Схарактеризуйте їх за вже відомими вам ознаками.

Вправа 388. Запишіть текст. Сполучники підрядності підкресліть одною рискою, а сполучники сурядності — двома.

МАЛЬВИ

Палахкотять біля вікон животрепетним вогнем розвихрені мальви. Ніхто не знає, коли й хто посадив їх на сонячному причілку. Мати кажуть, що посадила їх прабабуся.

Щороку ранньою весною з-під землі з’являлося зелене пагіння, за кілька ночей воно виростало вище призьби, привітно заглядало у вікна. На високих стеблах в’язалися десятки бутонів, які в кінці весни зацвітали червоними, світло-рожевими і темно-пурпуровими квітами. І тоді стара хата ставала незвичайною, бо стояла вся в прекрасному живому вінку, в центрі пелюсткового багаття. І ніякі казкові кришталеві палаци не могли зрівнятися з чарівним видовищем простої селянської оселі серед буйноти барвистих мальв (За І. Цюпою).

· Поясніть правопис складних слів.

· Які розділові знаки стоять перед сполучниками підрядності? Чому?

Вправа 389. Запишіть речення, вставляючи сполучники підрядності. Умотивуйте вжиті розділові знаки.

НАРОДНИЙ ПРОГНОСТИК

1. На Явдохи (14 березня) ... ранок ясний — сій ранню пшеницю, в обід ясно — середній посів защедрить, а ... під вечір випогодиться — розраховуй на пізній посів. 2. ... місяць ріжками вниз — буде тепло й добрий урожай. 3. Грім на початку березня — на шкоду житу й ячменю, ... буде рання весна. 4. ... з’явилися підсніжники — час висівати в хаті на розсаду овочі та квіти. 5. До Вербної неділі не ховай кожуха, ... мороз може ще вернутися. 6. Квітневий сніг такий, ... жіночий плач. 7. Цвітень-переплітень, ... переплітає трохи зими, а трохи літа. 8. ... у травні дощ і грім — буде радість людям всім. 8. Дощ уранці, . бабині танці.

Довідка: якщо, коли, як, бо, як тільки, оскільки, що.

Вправа 390. Доповніть речення. Обґрунтуйте вибір сполучника. Визначте, що вони поєднують: однорідні члени речення чи частини складного речення.

1. Дзвенять гаї, мов арфи, а ... 2. У червні на полі густо, а ... 3. Дощ хліба прибиває, а ... 4. У червні перша ягідка в роток, а ... 5. Люди раді літу, як ... 6. Коса любить брусок і ... 7. Вродять гриби, якщо ... 8. Бджоли і в шапку меду наносять, аби ....

· Чи можна сполучник а замінити синонімічними та, але? Відповідь обґрунтуйте.

Вправа 391. Замініть подані вирази фразеологізмами з парними сполучниками ні...ні, ані ... ані.

Зразок: Нічого не знати, не тямити, не розуміти — Ні бе ні ме ні кукуріку.

1. Ні на що не здатний, не годен. 2. Не мати спокою протягом доби. 3. Нічого не мати (з когось, чогось). 4. Сказати недоречно. 5. Дуже рано. 6. Не мати рідні. 7. Трапитися раптово, несподівано. 8. Пропасти безвісти.

· Уведіть кілька фразеологізмів у складені речення.

Довідка: ні Богові свічка ні чортові кочерга; ані до ради ані до звади; ні вдень ні вночі; ні пір’я ні луски; ані пришити ані прилатати; ні світ ні зоря; ні роду ні племені; ні сіло ні впало; ні слуху ні духу.

Вправа 392. Прочитайте порівняльну таблицю. Проведіть дослідження: з’ясуйте, чому в одних реченнях зате, проте, щоб пишеться разом, а в других — окремо; які це частини мови? Чи є вони членами речення? Поставте в них наголос. Чи можна між виділеними словами другої колонки вставити інше слово?

1. Сосни та ялини доживають до чотирьохсот років, проте для дубів і це не межа (А. Кондратюк).

2. Зазнав великих втрат наш ліс старий, зате тепер буяє молодий (І. Немченко).

3. Ой вишеньки-черешеньки ...Якби зросли низесенько, чи то ж би доспіли? (Леся Українка).

4. Щоб тих щасливих днів не загубити, потрібно працювати цілий вік (Д. Павличко).

1. Про те кожний знає: істинне завжди прекрасне (Н. Литвиненко).

2. Так от як ти мені віддячив за те, що жив в теплі, в добрі (А. Крат).

3. Як би гарно було тоді у нашому дворі (А. Крат).

4. Що б вам заграть? (Т. Шевченко).





Відвідайте наш новий сайт - Матеріали для Нової української школи - планування, розробки уроків, дидактичні та методичні матеріали, підручники та зошити