Українська мова - Морфологія збірник вправ. Частина 2 - 2015

СЛУЖБОВІ ЧАСТИНИ МОВИ

ЧАСТКА

Вправа 414. Пояснювальний диктант. Підкресліть у реченнях відомі частки, з’ясуйте, яку роль вони виконують, як пишуться з іншими словами.

ВЕРЕС

Йду до лісу. Цвітіння вересу вчувається у всьому.: в повітрі, в подиху легкому, в барвах неба. Верес на піщаних ґрунтах, там, де не цвіте ніяка квітка. Там владарює верес. Од його фіолетового цвітіння не сховатися ніде: ні в затінку дерева, на узліссі, ні в гущавині.

Дикі бджоли пораються на віддалених ділянках, а свійські господарюють на околицях, беруть взяток похапцем, поспішають... Незабаром задощить, приб’є цвіт — і тоді вже верес буде бляклий, сірій, нудний. Ні взятку з нього, ні вигляду (За А. Камінчук).

Вправа 415. Прочитайте речення. З’ясуйте, якого відтінку значення надають їм виділені слова. Чи мають ці слова самостійне лексичне значення?

1. «Мамо, чи кожна пташка на зиму у вирій відлітає?» (Леся Українка). 2. Хай слово мовлене інакше, та суть в нім наша зостається (П. Тичина). 3. Можна все на світі вибирати, сину, Вибрати не можна тільки Батьківщину (В. Симоненко). 4. Україно! Ти для мене диво! І нехай пливе за роком рік, Буду, мамо, горда і вродлива, З тебе дивуватися повік... (В. Симоненко).

Вправа 416. Опрацювання таблиці «Частка».

Роль у мовленні

Розряди за значенням і роллю в мовних одиницях

Приклади

Служать для

□ вираження додаткових відтінків значення в реченні;

□ творення слів;

□ для творення граматичних

форм слів.

1. фразові (або модальні):

□ питальні;

□ окличні;

□ власне модальні;

□ стверджувальні;

□ заперечні;

□ вказівні;

□ спонукальні;

□ видільні;

□ кількісні;

□ приєднувальні;

□ означальні

2. Словотворчі

3. Формотворчі

невже, хіба, чи, що, за;

я, який, що, за, що то за;

навряд чи, мовляв;

так, еге, атож, еге ж не, ні, ані це, то, ось, ото, оце, онде;

ну, давай, бодай, годі, на тільки, навіть, лише, бо, хоч, аж;

майже, мало не, трохи не;

також, теж, ще й, до того ж;

власне, справді, саме, як раз;

будь-, небудь-, казна, аби, де, не, ні;

хай, нехай, най-, що-, як-, -ся, -сь, би (б)

Вправа 417. Випишіть частки, розподіливши їх за розрядами.

1. А лампа усе ще в золоті. Годинник ворушить вусами. Як солодко жить, як солодко на дні голубої музики (І. Жиленко). 2. Нехай серця не знають супокою, Хай обганяють мрії часу біг, І наша юність буде хай такою, Щоб їй ніхто не заздрити не міг! (В. Симоненко). 3. Десь гори зелені та море патлате (Т. Осьмачка). 4. Сам Бог велів любити Україну... Любіть її не вірте суєсловам, У лютий час запроданства — любіть, Не завдавайте болю їй ні словом, Ні помислом, що ранить мимохіть (І. Гнатюк). 5. До зустрічі, гори і ріки! Я лиш на хвилинку повіки склеплю в своїм теплім зерні (І. Жиленко). 6. Сніг сміється — аж зірки дзвенять. Бог іде! Просіте в Бога чуда (І. Жиленко). 7. Я хотів би, як ти, прожити, Щоб не тліти, а завжди горіть, Щоб уміти, як ти, любити, Ненавидіть, як ти, уміть (В. Симоненко).

Вправа 418. Проведіть стилістичний експеримент. Уставляючи по черзі подані в дужках частки, з’ясуйте, якого відтінку значення вони надають реченню.

1. Семикласники збиралися до етнографічного музею на екскурсію (Чи. Невже. Хіба. Навряд чи).

2. Діти знають дорогу до музею (Саме. Тільки. Лише).

3. Дуже цікава там сьогодні виставка української вишивки (Так. Еге ж. до того ж).

4. Підемо подивлюсь на ту чаруючу красу (Давай. Бодай. Невже. Ось).

Вправа 419. Прочитайте текст. З’ясуйте, яку роль в реченні відіграють виділені частки, до якого розряду вони належать.

СИНУ

Те, що мудро й гарно у природі,—

Те в людині, мій синочку,— страшно.

Не греби під себе землі й води,

не тягни на себе небозводи,

не твої вони, дитя, а наші...

Кажуть: це природно — видирать.

Але ж ти не щур. Не та порода.

Тож природне залиши щурам

і відстоюй честь людського роду.

Не убий, не скривдь, не зрадь, не вкрадь,

поділись, життя віддай за друга.

Сину мій, ще людяність жива...

І. Жиленко

· Чого навчає мати сина? Чого не повинна втратити особа, щоб залишитися людиною?

Вправа 420. Перепишіть текст, розкриваючи дужки. Схарактеризуйте усі відомі вам службові частини мови.

Хто бував в Україні? Хто зна Україну? Хто бував і знає, той нехай згадає, а хто не бував і (не) знає, той (не)хай собі уявить, що там скрізь білі хатки у вишневих садках, і весною ... там дуже гарно.

Усе округи дуже тихо було. Де (сь) (не)далечко хтось потихесеньку дитину люляв — і очі стуляли (ся). І вже почало снить і марить, ... коли під віконечком соловейко у вишнях свиснув, трохи оддалік другий, третій, і вже (не)знаю, скільки їх почало посвистувать, наче вони б перегукували (сь). Перегукували (сь), перегукувались, та потім як усі разом укупі защебетали,— усе поглушили: ні шороху листя, ні леління води, ані колисання. (За Марком Вовчком).

Вправа 421. Назвіть частини мови. Поясніть, за допомогою яких часток вони утворилися. Складіть кілька речень з частинами мови (на вибір).

Абикуди, абиякий, абищо, дехто, декілька, щось, хтось, якийсь, скількись, будь-де, будь-як, будь-хто, що-небудь, де-небудь, як-небудь, казна-який, казна-чий, казна-скільки, ходи-но, іди-бо, все-таки, як-от, ніхто, ніщо, нізвідки, ніскільки, ніяк, ніде.

Вправа 422. Пригадайте або випишіть з фразеологічного словника п’ять фразеологізмів зі словами, що у своєму складі мають частки.

Зразок: Не бачити нічого, крім свого носа.

Вправа 423. За допомогою часток внести в речення відтінки значення, зазначені в дужках.

1) Ластівки прилетіли (Питання, сумнів, радість, ствердження).

2) Весна — прекрасна пора року (Радість, ствердження, виділення).

3) Акації стоять безлисті і похмурі (Виділення, підсилення, обмеження, вказівка).

Вправа 424. Використовуючи формотворчі частки, утворіть наказовий та умовний спосіб від поданих дієслів.

Знати, читати, питати, носити, косити, вчити.

Вправа 425. Опрацювання таблиці «Правопис часток»

Пишуться

разом

окремо

через дефіс

1) частки аби-, ані-, де-, чи-, що-, як-, які виступають префіксами у складі різних частин мови (абияк, анітрохи, деколи, чимало, щоранку, якщо);

2) частки би (б), же, ж, то, що у складі сполучників (якби, атож, нібито, щодо);

3) частка -ся (-сь), яка виступає суфіксом у займенниках і прислівниках та постфіксом у дієсловах (смійтеся, якийсь, десь)

1) частки, які уточнюють зміст цілого речення або беруть участь у творенні дієслів наказового та умовного способу (Хай буде мир! Спитав би, зробила б. Лиш той життя і щастя гідний, хто кожен день іде за них на бій (Й. Гете);

2) частки у складі сполучних слів (тільки що, дарма що, хіба що, що ж до);

3) частка то у видільній функції (що то за, чи то, що то).

1) частки -бо, -но, -то, -от, -таки, коли вони підсилюють значення окремого слова (ходи-но, іди-бо, якось-то, знов-таки, як-от);

2) частки будь-, небудь-, казна-, хтозна-, які виступають префіксами або суфіксами у складі займенників та прислівників (будь-як, де-небудь, казна-хто, хтозна- що)

Вправа 426. Робота з текстом. Визначте частки, поясніть їх правопис

РОДИЧІ

Якби Київ заговорив.., то він би голосно гукнув: — Егей! Де ви є, мої родичі на землі? Не цураймося. Признаваймося. Гей-гей, озовіться ж бо!

І що ж? Чи не загуло б розкотисто, як із-під землі:

— Чую тебе, брате мій. Першим озиваюся, бо, мабуть-таки, я найближчий тобі.

— Це хто ж ти є? — запитав би Київ.

— Як хто? А твій менший брат Києвець на Дунаї.

— На Дунаї? Так це ж не така вже й далечінь. Це ж нібито західний кордон України. А чого ж бо твій голос такий слабий, наче він долітає аж десь-то з-за гір високих, із-за морів глибоких?

— А тому-то, брате, що говорю я з хтозна-якого далекого праминулого. З тих давніх часів, про які оповідається в найстарішому літописові. У «Повісті полум’яних літ...» Не через гори і доли, а крізь віки лине мій голос (З журналу).

· Що ви знаєте про інших «родичів» Києва? Продовжте розповідь.

Вправа 427. Схарактеризуйте в тексті частки за таблицею «Частка».

БАТЬКО

Багато я бачив гарних людей, але такого, як батько, не бачив. Голова в нього була темноволоса, велика і великі розумні сірі очі, тільки в очах чомусь завжди було повно смутку: тяжкі кайдани неписьменності і несвободи. Весь у полоні сумного і весь в той же час з якоюсь внутрішньою високою культурою думок і почуттів.

Скільки він землі виорав, скільки хліба накосив! Як вправно робив, який був дужий і чистий... (О. Довженко).

Вправа 428. Коментоване читання. Прокоментуйте правопис часток.

Дід пішов до хати і виніс щось у новенькім чохлі. Подав Григорієві:

— А глянь-но, синку, це Наталчине, але чи то щось путнє?..

В чохлі був цейсівський семикратний військовий бінокль.

— Добрий бінокль! Лише одна лінза попсована.

— А що таке «лінза»? — питає дід.

— Та оце ж скло. Ось подряпане, бачите?..

— Отож така в нього господиня...

Тут Наталка відібрала бінокля.

— Таке-е... Це ще зовсім добрий бінокль.

— Авжеж. Тим-то ти ним так добре й орудуєш...

— А глянь же та й скажи-бо, що то там понамальовано. Щось біліє, а не розберу,— знов-таки дід.

— Та там роги понамальовано! Оленячі голови! (І. Багряний).

· Як називається такий запис прямої мови? Визначте стиль і тип мовлення. Аргументовано доведіть.

Вправа 429. Словниковий диктант. Поясніть правопис часток. Невже, авжеж, отож, що за, ледве чи, все-таки, стривай-но, скажи- бо, як-от, приніс-таки, колись-то, все ж таки, скажи ж бо, навіть, будь-де, як-небудь, дарма що, щодо, якщо, якби, немовбито, якось-то.

· Складіть речення зі словами, що мають у складі -бо, -но, -то, -таки.

Вправа 430. Утворіть нові слова за допомогою часток і поясніть правопис.

Дієслово + частка: ...

Частка + дієслово: ...

Займенник + частка: ...

Частка + займенник: . прислівник + частка: ..

Частка + прислівник: .

Сполучник + частка: .

Вправа 431. Назвіть головні ознаки частки як частини мови.

Вправа 432. Продовжте ланцюжок слів, об’єднаних однаковим правописом.

1. Абияк ... 2. Як-небудь ... 3. Хіба що ...

Вправа 433. Керуючись правилом правопису, виключіть зайве слово в кожному рядку.

1. Якби, нібито, немовбито, щодо, будь-як, якийсь.

2. Будь-як, казна-коли, хтозна-що, хтозна в кого, як-небудь.

3. Тільки що, дарма що, щодо, що ж до, що то за.

Вправа 434. Відгадайте загадки. поясніть правопис часток не, ні з різними частинами мови.

1. І в огні (не)горить, і в воді (не) тоне. 2. (Не) кінь, а біжить, (не) ліс, а шумить. 3. Десь у гаю родилася, у хаті опинилася; була німа і (не)жива,— тепер говорить і співа. 4. (Не) ходжу я, а скакаю, бо (не) рівні ноги маю. Через поле навмання перегнав би я коня.

Довідка: лід, річка, скрипка, заєць.

Вправа 435. Опрацювання таблиці «Не і ні з різними частинами мови» (у підручнику).

Вправа 436. За аналогією до поданого алгоритму «Не з прикметниками» складіть алгоритм «Не з різними частинами мови».

Вправа 437. Прочитайте прислів’я. Поясніть правопис не з різними частинами мови, аргументуючи правилами.

1. Гурту і вовк не страшний. 2. Одною рукою в долоні не заплещеш. 3. Згода дім будує, а незгода руйнує. 4. Вчення — світ, а невчення — тьма. 5. Писати — не язиком чесати. 6. Вчитися ніколи не пізно. 7. Мудрий не все каже, що знає, а дурень не все знає, що каже. 8. Не розбивши яйця, не спечеш яєчні. 9. Не нагріте залізо не зігнеш. 10. У чужому домі будь привітливий, а не примітливий.

Вправа 438. Спишіть, розкриваючи дужки. Поясніть правопис не і ні з різними частинами мови.

1. (Не) спиться весні, бо така молода, В косі золотий молодик — гребінець (П. Воронько). 2. Чого ж так серце сяє? Іще весни (не) має, ще (не) ма, але весна в мені уже співає (В. Сосюра). 3. Прямує сонце тихою ходою До роздоріжжя вечорів смутних, (Не) довгий час спиняється у них, Поломеніє пізньою красою (П. Филипович). 4. І хочеться, хлопчині конче від весняних воріт ключа. З трави (не)ждано скочить сонце, (не)мов сполохане лоша (Б-І. Антонович). 5. (Ні) від кого (не) залежна в небі хмарка пропливає І (ні) в кого (не) питає, сіє, сіє, поливає (А. Крат).

Вправа 439. Стилістичний експеримент. Проведіть дослідження: ставлячи частку не спочатку перед першим дієсловом, потім перед двома одразу, а потім перед кожним членом речення по черзі, з’ясуйте, у якому випадку речення набуває стверджувального характеру.

1. Я можу захоплюватися красою весняного степу.

2. Мамин рушник буде вертати тебе завжди до рідного дому.

3. Ми хочемо поїхати в подорож по Криму.

Вправа 440. Поясніть значення фразеологізмів, уведіть їх у складені вами речення; доберіть до них фразеологічні антоніми.

Ні в день ні в ночі. Ні те ні се. Ні в тин ні в ворота. Ні так ні сяк. Ні риба ні м’ясо. Ні живий ні мертвий. Ні кінця ні краю.

Вправа 441. Розкрийте дужки і запишіть речення у три колонки: 1) не — частина кореня; 2) не — префікс; 3) не — частка. Не/спокійні серця, не/земна краса, не/очікуване запитання, не/ запряжені коні, не/мічна людина, не/написаний учнем твір, не/ зібраний фермером урожай, не/хтуючи безпекою, ні/коли (не) зрадить, не/нависний ворог, не/щасний не/борак, не/мало друзів, не/ мов сон, не/милосердно пече, не/хіть бере; не/веселий, а сумний; заважає не/жить, боїться не/дуги, не/добачає, не/сто.

Вправа 442. Прочитайте текст, з’ясуйте, з якою метою вжито в ньому модальні частки.

ТІЛЬКИ РАЗОМ

Прийшов Юрко зі школи. Мати й каже йому:

— Ну, давай, синку, щоденник. Подивлюсь, що там у тебе.

— Я не можу сьогодні його дати,— насупився Юрко.

— А то чому ж?

— Бо аптека була якраз зачинена.

— А при чому тут аптека?

— Як це при чому? Галя сказала, що сьогодні мій щоденник можна давати батькам лише разом з валер’янкою (М. Герасименко).

· Що висміює і чого вчить ця усмішка?

Вправа 443. Прочитайте уважно речення. З’ясуйте, у яких значеннях ужита частка не.

1. Ви не знаєте, як доглядати за домашніми тваринами? 2. Хто ж не знає, як доглядати за домашніми тваринами?! 3. Ніхто з моїх друзів не знав, як доглядати за домашніми тваринами. 4. Ветеринар не міг не знати, як доглядати за домашніми тваринами.

Вправа 444. Запишіть речення. З’ясуйте, що виражають не і ні у реченнях.

1. Краю, мій краю зоряний! У бою н..ким ти н..скорений (В. Сосюра). 2. А скільки у глибинах української землі таїться ще н..розвіданого, н..відкритого! (І. Цюпа). 3. Н..то сирота, що роду н..має, а то сирота, що долі н..має (Нар. творч.). 4. Яка то сила розум тямущий та людська н..всипущість (О. Гончар). 5. У Романові володіння н..ступи, н..потривож н..садок, н..оті вулики, що, повні мирного гудіння, трудяться, н..знаючи втоми (О. Гончар).

Вправа 445. Прочитайте. Визначте, якого відтінку значення надають реченням модальні частки.

Я син свого часу і весь належу сучасникам своїм. Коли ж обертаюсь я часом до криниці, з якої пив колись воду, і до моєї білої привітної хатини і посилаю їм у далеке минуле своє благословення, я роблю ту лише «помилку», яку роблять і робитимуть, скільки й світ стоятиме, душі народні живі всіх епох і народів, згадуючи про незабутні чари дитинства...

Сучасне завжди на дорозі з минулого в майбутнє. Чому ж я мушу зневажати все минуле? Невже для того, щоб навчити онуків ненавидіти колись дороге й святе моє сучасне, що стане теж для них колись минулим? (О. Довженко).

Вправа 446. Складіть речення з частками тільки, майже, вже, ще, що за.

Вправа 447. Вставте модальні частки у словосполучення і введіть їх у поширені речення.

1. Ніхто ... цього не знає. 2. Мене… … спитають. 3. З’їв… … всі запаси. 4. ... слова не сказав. 5. ... прийшли додому. 6... ... ... забули взяти лопату.

Вправа 448. Стилістичний експеримент. Проведіть (усно) заміну модальних часток синонімами. Як змінилося при цьому значення речення? Запишіть речення з найбільш доцільною, на вашу думку, часткою. Свій вибір обґрунтуйте.

1. Хіба (невже, чи, що за) забудуться колись роки щасливого дитинства? (І. Демченко) 2. Що то за (які, що за, як) ночі у травні! (А. Крат). 3. Навряд (мабуть, навряд чи, мовляв) удасться виконати всю роботу сьогодні (І. Нікітченко). 4. Власне (якраз, справді, саме), мисливці були вже готові рушати (І. Багряний). 5. Ось (от, то, ото, оце) глянь он (онде, от, ото) туди — шепнув Григорієві батько, подаючи бінокль (І. Багряний). 6. Мишко прибіг мало не (трохи не, майже, приблизно) останній, але з дистанції не зійшов (А. Крат).

Вправа 449. Прочитайте. Знайдіть у реченнях частки. Яку роль вони виконують: а) виражають смислові відтінки в реченні; б) вносять відтінки у значення слова; в) творять нові слова; г) творять форми слів?

1. Вогню, вогню! Надлюдської любові! Хай кров кипить у грудях молодих! 2. Чи не серце там ото упало у гарячу вечора долонь, що й у мене сонячним запалом вже не б’ється промінь біля скронь? (З тв. О. Близька). 3. Яка ж гірка, о Господи, ця чаша... (М. Зеров). 4. Нехай мовчазний і сумний Вергілій тобі піде назустріч у степах... (Ю. Клен). 5. Мороз такий, аж річка горбить спину... (В. Забаштанський). 6. Нічого не треба, нічого не хочу від світу, лишень аби мати на білому світі була (С. Пушик).

Вправа 450. Спишіть, підкресліть частки. Яка їх роль у реченні? Визначте розряд за значенням і вживанням. Поясніть написання часток.

1. Хай шалені гудуть над планетою весни, хай трава гнеться вгору крізь листя старе. (В. Симоненко). 2. Так сніг пішов, аж день осліп, та бачу я в надії добрій: той сніг — немов до неба сніп, колосся, схилене за обрій (Д. Павличко). 3. Як пахнуть влітку квітами простори! (Д. Луценко). 4. Та де б не був, в які б долини мене судьба не завела — палка любов до України у серці юному жила (В. Сосюра). 5. Ні, я пройшов ці перевали, щоб люди на землі не горювали і світлим миром дихало життя (Д. Луценко). 6. Тебе поранили-таки! Сідай-но! Голову твою хоч хусткою я обів’ю (М. Бажан). 7. Хороше думати, що колись тебе хто-небудь згадає (О. Гончар). 8. Нота міниться, пролітають дрібні сплески звуку, ніби в скрипці проривається сміх, і обличчя аж яснішають (Ю. Яновський).

Вправа 451. За 5 хвилин запишіть слова, розкриваючи дужки. Поясніть написання часток.

Усе (таки), стій (бо), аби (в)чому, (таки)змогли, (ну)й, як (от), написав (же), знов (таки), узяв (би), дарма (що), покажіть (но), мов (би), ні (на)кому, (не)доцвів, довели (ж)таки, якось (то), навряд (чи)встигнуть, що (за)радість, хоча (б)при-йшов, не (мов)би (то), (де)що, (будь) який, котрий (сь), хто (не-будь), казна (що), (аби)чий, (хтозна)кого.

Вправа 452. Прочитайте. Виконайте повний морфологічний розбір часток за схемою: 1) частка для розбору; 2) група за роллю в слові, реченні; 3) написання.

1. Тільки в праці життя і краса (М. Рильський). 2. Маю серце широкеє — ні з ким поділити (Т. Шевченко). 3. Сумління зрушить з місця навіть камінь ( А. Листопад). 4. Не взявшись за сокиру, хати не зробиш (Нар. творчість). 5. Слово — то дивний витвір людини (І. Цюпа). 6. А вже на початку травня степ вбирається в зелені шати (В. Чемерис).

Вправа 453. Прочитайте вірш. Поясніть правопис часток. Яке смислове навантаження несуть частки не, ані?

Кобзарю, знаєш, нелегка епоха, оцей двадцятий невгомонний вік. Завихрень — безліч. Тиші — анітрохи. А струсам різним утрачаєш лік. Звичайні норми починають старіти, тривожний пошук зводиться в закон, коли стоїть історія на старті перед ривком в космічний стадіон. Вона грудьми на фініші розірве Чумацький Шлях, мов стрічку золоту, і, невагома, у блакитній прірві відчує враз вагому самоту Л. Костенко

· Визначте відміну і групу (якщо є) усіх іменників у тексті.

ВИГУК

Вправа 454. З’ясуйте, що називають чи передають (почуття: радість, біль, здивування, обурення тощо) виділені слова, як вони інтонуються. Чи знаєте ви, як називаються ці слова?

1. Ой у полі верба, під вербою вода, Гей, там дівчина пізно воду брала, Дівчина молода (Нар. творч.). 2. О гроно п’ятірне нездоланних співців, крізь бурю й сніг гримить твій переможний спів... (М. Драй-Хмара). 3. Ет! Нічні пригоди різні Напрочуд дивовижні!.. Ах, ця мудрість! Десяток слів, Світлом безсмертним укриті... (Є. Плужник). 4. І співають, як звикли давно, Одно: «Хо-хо! Хо-хо! Ха-ха! Ха-ха! Де кращого взять короля? Ля-ля!» (П. Беранже). 5. Тік-так, тік-так — на городській стіні, — І замість янгола — зоря над циферблатом (В. Черняхівська).

Вправа 455. Прочитайте текст. Схарактеризуйте вигуки (за таблицею). З’ясуйте, чим вони відрізняються від службових частин мови.

Текст 1

Звуться ці часи у мисливців «зорьками» — вечірньою і ранковою.

Ах, незабутні хвилинки!

«Раннім-рано та ранесенько», ще ледь-ледь починає сіріти, штовх вас у бік:

— Вставте! Вставайте! Час уже!

— Г-г-г! М-м-м!

— Вставайте!

— М-м-м.

— Б-б-бах!

З криком: «Бомбьожка!» — ви зриваєтесь і мчите.

— Тю на вас! То я в крижня гахнув!

— І промазав!

— Ну, ясно, що промажеш, коли вас нечиста сила в бомбосховище поперла! Трохи в озеро не шубовснув!

Почалася ранкова зорька... (Остап Вишня).

Текст 2

Ну, значить, переїхали ярок, взяли праворуч, та понад ярком, понад ярком прямісінько у Вербовий хутір.

— Тр-р-р! Драстуйте, бабусю!

— Драстуйте!

— Де тут, скажіть, будь ласка, кривий Степан живе?

— Кривий Степан?

— Еге! Мисливець.

— За четвертою хатою повернете у вуличку. Тією вуличкою у самісінький двір так і в’їдете.

— Спасибі, бабусю! (Остап Вишня).

Вправа 456. Опрацювання таблиці «Вигук».

Вигук

Звуконаслідувальні слова

Значення

За походженням

За значенням

Виражає різні

почуття, волевиявлення

людини, не називаючи

їх; може вживатися

як єдине самостійне

вислословлення

1) непохідні:

О! ай! ух! гов! ану!брр! ррраз!

2) похідні:

а) утворені із самостійних частин

мови: матінко! Слава! Рятуйте!

Даруйте! Отаке! Стоп! Алло!

б) слова-оклики:

цабе! гей! киш! цібе!

в) вигукові фразеологізми: оце так! на добраніч! хай йому грець! здоровенькі були!

1) емоційні, що виражають здивування,

захоплення, осуд, нетерпеливість, біль,

переляк, погрозу, уболівання, заперечення: ой, ох, ах, ух.

2) вигуки, що виражають волевиявлення:

а) наказово-спонукальні: марш! годі!

цить! тпру! тсс! вйо! гиля!

б) апелятивні: ей! алло! добридень! дякую! прощайте!

Відтворюють за допомогою

Окремих звуків і звукосполучень шуми природних явищ,

звукові сигнали птахів, тварин:

ш-ш-шш... день! брязь! бах! дзз! му-у-у! тьох-тьох! кар-р-р!

Вправа 457. Випишіть з тексту вигуки, розподіліть за походженням у дві колонки. Звуконаслідувальні слова випишіть окремо. Текст 1

І не тільки, треба вам сказати з людьми бувають непорозуміння через те, що німці не хотять вивчати української мови.

Тварини — і ті вас не розуміють.

Гуси ходять на березі озера.

Я до їх:

— Гусю! Гусю! Гусю!

Ніякої уваги.

З собакам знову притичина. Ну, стоїть собі Сірко ж такий, як і наш.

Кличеш його:

— Сірко! На! На! На!

І не дивиться.

Та що там говорить!

Кури не розуміють: «А киша».

Коні не розуміють: «Но».

Свині — «Аля».

Корови — «Гей». Вівці — «Бришки-бришки».

Горобці й ті не по-нашому цвірінчать (Остап Вишня).

Текст 2

1. Ой зелена земля моя, Голубі береги (М. Рильський). 2. О вітре, вітре з України, Що ти там бачиш розкажи (Ю. Михайлів). 3. Ах, як хотілося пірнуть в життя потоки Й гукнути: «Слава!» — переможно (Ю. Михайлів). 4. Ох, палахкотіло ж мною. Як вітер тою ватрою! (Л. Костенко). т Усно з’ясуйте синтаксичну роль вигуків.

Вправа 458. Побудуйте речення з поданих слів, підкресліть вигуки, з’ясуйте групу за значенням.

1. Ой, гуси, летіти, дикі, через, край. 2. Ах, машина, яка, як, їхати, ах. 3. Гиля, я, на, крикнути, них. 4. Добридень, бабуся, люба. 5. Алло, прошу, подруга, до, розмова.

Вправа 459. Утворіть самостійні частини мови від вигуків і звуконаслідувальних слів. Назвіть спосіб творення слів.

Зразок: Хі-хі — хіхікати.

1. Фіть-фіть. 2. Ха-ха-ха. 3. Тьох-тьох-тьох. 4. Ах, ах, ах. 5. Ой, ой, ой. 6. Сюр-сюр-сюр!

Вправа 460. Складіть речення з однаковими вигуками, які б мали різне значення.

Ой — переляк, біль, співчуття, нетерпіння.

О — здивування, захоплення, радість.

Ох — фізичний біль, уболівання, бажаність чогось.

Вправа 461. Пригадайте, коли у словах ставиться дефіс. Запишіть подані слова, розкривши дужки.

З (за), по (своєму), тихо (тихо), тьюі (тьюі), тс (сс), де (не) де, будь (хто), га (га, га), ой (ой, ой), сяк (так), як (небудь), ого (го, го).

Вправа 462. Робота з карткою «Запам’ятай!»

Запам'ятай!

1. Вигуки, що повторюються або вимовляються протяжно, пишуться через дефіс: ой-ой-ой! Ку-ку! Ого-го-го! Ку-ку-рі-ку! Ме-е-е!

2. Вигуки відокремлюються комою, якщо стоять на початку або в середині речення: Ах, який це сюжет для кіно! (Є. Плужник).

3. Знаком оклику виділяються вигуки, які стоять на початку речення і вимовляються з підвищеною інтонацією: Ах! Що то за червоні маки розсипались по снігу? (А. Крат).

4. Вигуки не виділяються комами, то якщо стоять перед особовим займенником, після якого йде звертання: Ой моє ладо, усе буде до ладу (В. Свідзинський).

5. Вигук ой у реченнях пісенного характеру може не відокремлюватися: Ой зацвіли в степах слова зоряно... (Нар. творч.)

6. Вигуки о, ой можуть набувати значення частки, коли вони стоять перед звертанням й інтонаційно з ним пов’язані. Комою вони не відокремлюються: О Націє, дужа і вічна, як Бог! (О. Ольжич).

Вправа 463. прочитайте. поясніть розділові знаки при вигуках, з’ясуйте їх значення.

1. Ой, яка чудова українська мова (М. Рильський). 2. Гей, давно те було, а наче вчора. 3. Ех, Миколо, здається, я знайшов те, що шукав (І. Цюпа). 4. Е, такого в школу пора посилать... Ну, Тарасе, пора й тобі вчитися в школі (Д. Красицький). 5. Ах, скільки струн в душі дзвенить! Ах, скільки срібних мрій літає (О. Олесь). 6. Гей, у лузі та й не перше жито, Та й не перше жито дозріва (В. Симоненко).

Вправа 464. Спишіть, розкриваючи дужки. Поясніть правопис вигуків і звуконаслідувальних слів.

ЗОЗУЛЬКА

Коли повертається з вирію зозулька, вже і в лісі, і в гаї стоїть зелений світанок.

— Ку (ку), ку (ку)! — озивається вона.

Щодень більшають на деревах листочки, тягнуть зелені рученята до сонечка молоді пагінці.

Коли раптом виповзає на молоде листя велика волохата гусінь.

— Бр (р, р)...- тремтить від страху синиця.

— Йой! — задкує мухоловка.

— Тюй (тюй, тюй)! — репетує переляканий повзик...

— Треба зозулю покликати! — гукає хтось.— Тільки вона цієї гусені не боїться.

Надходить літо. Соловейко у гаю біля річки тьох (тьох, тьох), а зозулька у гаї ку (ку)! (Ю. Старостенко).

· Поясніть розділові знаки при вигуках.

· Поясніть орфограму «М’який знак».

Вправа 465. Запишіть речення, поставте розділові знаки, обґрунтуйте їх постановку правилами.

1. Ой у полі калина стояла, Під калиною дівчина гуляла. 2. Ой полем, полем килиїмським, Битим шляхом ординським, Ей гуляв, гуляв козак, бідний летяга... 3. Гей козаки, ви біднії невольники! Угадайте, що в нашій землі християнській за день тепера? 4. Гайда хлопці, ви молодці, Кладіть плечі під ці дверці! 5. Ох як поїхав наш пан Лебеденко Аж у Польщу за мукою, Зустрічають його гайдамаки В темнім лузі над рікою. 6. Егей у тій Америці — як на другім світі: Там не чути зозулечки ні взимі ні вліті (Народна творчість).

Вправа 466. Розподіліть подані вигуки за таблицею. Поясніть дефіс у вигуках. Складіть чотири речення з вигуками, що пишуться через дефіс.

Емоційні вигуки

Спонукальні вигуки

Застиглі форми спілкування

Звуконаслідувальні слова

Ах, ох, е-е-е, ха-ха-ха, гав-гав, ну-ну, бувайте, вйо, рятуйте, геть, цить, ґвалт, у-у-у, фр-р-р, добрий вечір, овва, ме-е-е, вибачте, тьху, ой, гов-гов, ого-го-го, гай-гай, егей, ех, кукуріку, на добраніч, будь ласка, фу, ай-я-я-й, ей, тс-с-с, шш-ш-ш, спасибі, гм, до побачення.

Вправа 467. Зробіть повний морфологічний розбір вигуків за схемою (у підручнику).

1. Ой у полі верба, під вербою вода, Гей, там дівчина пізно воду брала, Дівчина молода. Ха-ха, ха-ха, ха-ха, ха-ха, ха-ха, гей! Дівчино, рибчино, чорнобривко моя, Вийди, вийди подивися Чим- скоріше до вікна. 2. О, звідки ти прийшла, журба. І серце чим моє зв’ялила? 3. Цить, моє серце, це казка! (Нар. творчість). 4. Люлі- люлі, засни, мій синочку, нівроку, Люлі-люлі, засни,— так співали синам матері (А. Малишко). 5. Дід тоді витягують манок і починають: — Сюр-сюр! Сюр-сюр! Сюр-сюр! — А ось ліворуч, мов молотком: — Пать-падьом! (Остап Вишня).

Вправа 468. Складіть діалог на самостійно обрану тему, вживайте вигуки.

Рекомендовані теми: 1. «Школо, до побачення!» 2. «Літнім канікулам — ура!» 3. «Здрастуй, літо золоте!»

Вправа 469. Прочитайте. Знайдіть у реченнях вигуки. Що вони виражають? Яка їхня стилістична роль? Чому вигуки не належать ні до самостійних, ні до службових частин мови? Зверніть увагу на розділові знаки при вигуках.

1.— О! Річка сховалась — була і нема: замурувала річку і зима (А. Качан). 2. Ой каштанове диво, ой каштанова врода — частка долі моєї, горда слава киян (Д. Луценко). 3. Ах, як не хочеться листу з дерева падати (Остап Вишня). 4. Гей, несу я краски та пісні, гей, мандрую від хати до хати (В. Бобинський). 5. Зайшов у двір: «Добрий день, добрі люди!» (І. Гончаренко). 6. На добраніч вам, ниви. Й тобі, зозуле (М. Коцюбинський).

Вправа 470. Прочитайте речення. Виконайте повний морфологічний розбір вигуків за схемою: 1) вигук для розбору; 2) група за значенням; 3) група за походженням; 4) написання.

1. Здрастуй, земле улюблена, рідна, я прийшов уклонитись тобі (І. Гончаренко). 2. Ох, яка буря знялася на морі (О. Іваненко). 3. Гей, летім у світ орлиним летом! (А. Волощук). 4. Ну, поїхали! Ну, прощайте! Спасибі, що сказали! (Остап Вишня). 5. О, яка пора привільна в теплім літеплі полів (М. Масло). 6. Гай-гай, який голос у його сина (М. Стельмах). 7. Чом ворони: — Кар-кар-кар? — Чом летять, як на пожар? І сорока: — Скре-ке-ке! — Прилетіла. — Що таке? (Д. Білоус). 8. Агов! Де ви? Агов-гов-гов (Остап Вишня).

Вправа 471. Складіть діалог на тему «Квіти України». Уживайте вигуки.

Вправа 472. Напишіть невеликий твір-розповідь на основі неповного тексту. Уживайте вигуки.

ПОВІНЬ

Того літа в горах бушували зливи. Розлились стрімкі гірські ріки. Вони змивали все на своєму шляху і несли свою здобич у Дністер...

Аж раптом хтось побачив білу пухнасту кішку, яка раз по раз перескакувала з одного боку дерев’яного корита на другий... Хтось якимось дивом зачепив корито гаком і витягнув на берег. І тут усі завмерли від здивування. На дні досить глибокого корита лежало переповите немовля! Воно не плакало, а широко розплющеними очима спостерігало за кицькою...

Вправа 473. Спишіть, розкриваючи дужки і вживаючи іменники в потрібній відмінковій формі. Який прийменник вживається найчастіше? З яким відмінком?

1. Потрібен, як п’яте колесо до (віз). 2. Потрібен, як дірка в (міст). 3. Голодній кумі хліб на (ум). 4. Молодець проти (вівці), а проти (молодець) і сам вівця. 5. Дурний як сало без (хліб). 6. Стріляного горобця на (полова) не обдуриш. 7. Язик до (Київ) доведе. 8. Як вареник у (масло) плаває. 9. Не лізь поперед (батько) в пекло. 10. Землі не чую під (себе). 11. Баба з (віз) — кобилі легше. 12. Був на (кінь), був і під (кінь) (Нар. творчість).

Вправа 474. Виправте помилки, з’ясувавши, з якими відмінками вживаються подані прийменники.

Бігати по магазинам, лазити по горам, бродити по полям, жити по селам, зустрічатися по святам, в шість годин, в одинадцять годин, в другій годині, поїхати в місто, відпустка по хворобі, комісія по складанню резолюції, по всіх напрямках, по вихідних днях, ударить по струнам, по вигляду, по місцях сісти, привезти по замовленню, по закінченню школи, не по силах, по цілих днях, по нації, старший по віку, зошит по алгебрі, лекції по історії, по моїй вині, по наказу директора, пливти по течії, говорити на кількох мовах, навчатися на рідній мові, піти за водою.

Вправа 475. Відредагуйте речення, усунувши канцеляризми.

1. З метою ведення обліку роботи введено специфічні журнали. 2. В силу несприятливих погодних умов сівба цього року затягнулася. 3. Колектив провів значну роботу в напрямі підготовки до весняної спартакіади. 4. У наш час зросли вимоги у справі навчання та виховання підлітків. 5. По лінії профспілкового бюро проведено п’ять засідань. 6. Школа перейшла на однозмінне навчання шляхом застосування кабінетної системи.

Вправа 476. Спишіть, розкриваючи дужки. Поясніть відмінність у написанні однозвучних слів.

1. Добре, що він зробиться письменником. І напише багато- багато книжок. І (про) те, що він сам знатиме, і (про) те, чого розпитається в старших людей (Ю. Смолич). 2. Напівтемрява й тиша панували на морі, (про) те почала здійматися хвиля (М. Трублаїні). 3. Солдатська шинеля, моя рятівниця, як друга, тебе не забуду ніколи. Беріг, бережу і завжди берегтиму (за) те, що так вірно служила солдату (Д. Луценко). 4. (За) те, коли святкуємо по врожаю багатому — усю Планету кличемо ми за столи побратані (Б. Олійник). 5. Як (би) земля щороку давала рясний урожай, усі на землі були б ситі (Р. Гамзатов). 6. Як (би) я тепер хотіла у мале човенце сісти (Леся Українка). 7. Будь таким, що (б) мати пишалася тобою (В. Сухомлинський). 8. Про що (б) ви не запитали, ми відповідь дамо (З газети). 9. Як (же) до тебе знову прилину, забудем лихо в тую годину. 10. Як (же) мені не радіти, як (же) мені не співати — знатні люди мої діти, я щаслива мати (Нар. творчість). 11. Як (що) хлопці не прийдуть цієї ночі, всупереч всім і всьому завтра проберуся в Керч. 12. «Що ви збираєтесь робити?» — «Як (що)? Попробуємо поборотися» (З тв. Д. Міщенка).

Вправа 477. Проведіть стилістичний експеримент. Замініть сполучники синонімічними (де це можливо). Прокоментуйте зміни у змісті тексту.

НАРОДНІ МУЗИЧНІ ІНСТРУМЕНТИ

Нині важко встановити, які музичні інструменти виникли раніше, які пізніше. Хоча, на думку багатьох дослідників, найстарішими є ударні, а пізніше з’явилися духові й струнні.

В Україні маємо унікальну пам’ятку музичної культури, якій приблизно 20 тисяч років — цілий ансамбль із шести ударних інструментів досить складної форми, які виготовлені з кісток тварин та бивнів мамонта. Знайдені ці інструменти в с. Мізин на Чернігівщині, де проводились розкопки.

З давніх писемних пам’яток дізнаємося про бубни, труби, гуслі, сопелі, пищалі, свирілі, які були поширені в Київській Русі в дохристиянський період.

З поширенням християнства народні музики стали переслідуватися церковниками, проте не втрачали популярності в народі. На фресках Софії Київської зображено цілий музичний ансамбль з одинадцяти осіб, у руках яких ми бачимо вісім музичних інструментів: орган, флейта, литаври, труби, лютня, ліра, дзвони та парні барабанчики. Більше 12 інструментів нараховано у музик запорозьких козаків. Найпоширенішими інструментами аж до XX століття були сопілка, трембіта, кобза, бандура, ліра, волинка, ріжок, цимбали.

Ріжок — невеличкий конічний інструмент, що виготовлявся з рогу тварини або дерева. Використовувався як пастухами, так і мисливцями. Цимбали — струнний інструмент, звук на якому видобувається за допомогою ударних паличок. Кобза, бандура, ліра — це щипкові інструменти, які відомі в Україні ще з XV століття (З журналу).

Вправа 478. Складіть діалог «Сучасні музичні інструменти».

Уживайте службові частини мови всіх розрядів і вигуки.

Вправа 479. Проаналізуйте текст. Які смислові відтінки вносять частки в речення?

— Скільки ж вам, діду, літ?

— Та хто зна! Чи сімдесят дев’ять, чи вісімдесят дев’ять? Хіба їх полічиш? Знаю, що дев’ять, а яких саме, уже й не скажу.

— І ото ви не побоялись — один на трьох?

— Побоявся? Та, чоловіче Божий, війна — це ж моє рідне дєло. Я ж увесь свій вік воювався з ... бабою. Лукерки мои’не знали? Хіба ж такі сраженія були, як з отими поганцями на горищі! Та я їх, як щурят, подавив! А покійниця моя — хай царствує! — та вона б сама на дивізію з рогачем пішла! На що ми з кумом — царство йому небесне! — було вдвох... та куди там!

Сидю, було, я під повіткою, зубці для грабель тешу, а вона вийде на ґанок та як стрельне: «Свириде!» Вірите, сокира в мене в руках сама собі тільки — стриб! стриб! стриб! Як на теперішню техніку, так чиста тобі «катюша». З нею я так напрактикувався, що ніяка війна мені ані під шапку (Остап Вишня).

Вправа 480. Прочитайте текст. До якого стилю мовлення він належить? Яку стилістичну роль відіграють у ньому вигуки?

ДІДІВ ПРОГНОЗ

— Діду! — звернувся до діда Тимоша Махтей Федотович. — Чималенько ви вже на світі прожили. Як, по-вашому, коли отак багато снігу нападало, на врожай це чи не на врожай?

— Га? — на це йому дід Тиміш.

— На врожай чи не на врожай. Коли снігу багато? Снігу! Снігу! — кричить дідові в вухо Махтей Федотович.

— Снігу, каете?

— Еге ж! Снігу!

— Снігу, каете? На Покрову не було. Що не було, то не було!..

Нарешті Махтей Федотович за допомогою всіх присутніх розтлумачив дідові, що од нього треба.

— Ага! То ви б так і сказали! — кивнув головою дід Тиміш.

— Ну, то як, по-вашому, дідусю?

— Це на врожай! На врожай, на врожай! Бо я пам’ятаю, ще як покійний батько повернулися додому з-під генерала Скобелєва,

так такого снігу було! Ой, снігу ж було! Так, пам’ятаю, того літа такі кавуни вродили, ох, і кавуни! Ще й ножиком до нього не доторкнешся, а він тільки — реп! І як жар!..

— Ну, спасибі вам, дідусю, за пораду! Велике спасибі! Стомилися, мабуть! Ну, ідіть з Богом!

— Ага-га! Піду! Де боком, а де й просто пройду! Бувайте! (Остап Вишня).

Вправа 481. Доберіть невеликий текст-гумореску. Проаналізуйте його з погляду стилістичної ролі службових частин мови та вигуків. Зробіть висновки.

Вправа 482. Виконайте тестові завдання

1.У якому рядку всі прийменники непохідні?

А У, до, за, при, під.

Б Над, для, з, між, з-над.

В В, до, з-поміж, посеред, край.

Г Від, серед, попід, задля.

2. У якому рядку всі прийменники пишуться через дефіс?

А Із/за, з/під, з/попід, з/поміж.

Б З/поза, з/за, згідно/з, під/час.

В За/для, за/ради, з/посеред, з/понад.

Г З/над, з/метою, в/продовж, по/біля.

3. У якому рядку допущено помилку у правописі прийменників?

А Не зважаючи на, з метою, відповідно до, з-під.

Б Внаслідок, з-перед, з-поза, з-межи.

В По-під, по-між, поруч, із-за.

Г За винятком, обабіч, навколо, у зв’язку з.

4. У якому рядку всі сполучники сурядні?

А Що, аби, як, ніби.

Б Якщо, щоб, але, чи.

В Та, а, і, або.

Г Хоч, коли, проте, ані.

5.У якому рядку всі сполучники підрядні?

А Бо, тому що, якби, зате.

Б Якби, наче, мов, ніби.

В Начебто, й, ні...ні, однак.

Г Немов, проте, або...або, так що.

6. У якому рядку всі сполучники складні?

А Якщо, якби, щоб, ніби.

Б Немов, бо, аби, оскільки.

В Тому що, неначебто, але, і.

Г Після того як, мов, й, як.

7. У якому рядку всі слова частки?

А Тільки, одна, ура, овва, вже.

Б Ніби, так, але, проте, би.

В Мої, всі, вже й, або, якраз.

Г Нас, не, хіба, трійко, авжеж.

Д Нехай, аби, лише, ані, же.

8. У якому рядку всі частки словотворчі?

А Ще, аякже, ну й, і, ото.

Б Лише, ага, аж, онде, бо.

В Не, ну, таки, ось, ані.

Г Де, ні, будь, хтозна, аби.

Д Еге, що за, вже й, осьде, нехай.

9. У якому рядку всі частки пишуться через дефіс?

А Аби/куди, де/який, ні/як, чого/ж, не/мовля.

Б Чи/мало, тільки/що, ані/трохи, хай/росте, хотів/би.

В Хтозна/коли, скажи/но, яка/небудь, ні/в/кого, любив/таки.

Г Бозна/як, не/доля, ні/хто, умів/таки; ні/те ні/се.

Д Хтозна/скільки, де/що, не/правда, все/ж/таки, що/б.

10. У якому рядку всі слова з часткою не написані правильно?

А Нехтувати, ненавидіти, не твій, неволя.

Б Неабищо, невиконана учнем робота, недобре, не ти.

В Не другий, недруг, не мовби, нероблячи.

Г Не турбуючись, нещодавно, неписаний, невесело.

11. У якому рядку всі слова вигуки?

А Ох, еч, н-н-но, що, ех.

Б А-а, ба, гай, де, ай.

В О, пхе, геть, овва, їй-богу.

Г Ой-ой, бач, ану, невже, кувікати.

Д Тьху, отаке, привіт, викати, ну-бо.

12. У якому рядку всі вигуки спонукальні?

А Годі, ку-ку, бух, охо-хо, о-о-о.

Б Ну, агей, вйо, гиля, агов.

В Цить, гей, соб, няв-няв, тьху.

Г Тпру, киць-киць, ух, помагайбі, бу-у-у.

Д Цабе, пст, гав-гав, ого, цабе.

Вправа 483. За 5 хвилин визначте всі частини мови в уривку з народної думи.

Ой, у святу неділеньку

Рано-пораненьку

Не сизії тумани уставали,

Не буйні вітри повівали,

Не чорнії хмари наступали,

Не дрібнії дощі накрапали,

Коли три брати із города Азова І

З турецької басурманської

Великої неволі утікали ...

Вправа 484. Створіть проект альбому для вашого закордонного

ровесника «Україна — мій рідний дім». Визначте рубрики і розділи альбому. Доберіть тексти, ілюстрації тощо.

Вправа 485. Виконайте тестові завдання

1. У якому рядку прийменник разом з іменником виражає значення місця дії?

А Пролетів над містом; висіти над столом; розташуватися біля річки;

Б жити під лісом; видно в пітьмі; діяти за правилами;

В чекати з неба; розливати по землі; розмовляти з другом.

2. У якому рядку всі сполучники підрядні?

А А, і, коли, зате, або, хоч;

Б але, мов, як, ні...ні, якщо;

В бо, тому що, оскільки, якби, дарма що.

3. У якому рядку всі слова є частками?

А І, в, на, ні, ані, б;

Б чи, хіба, лише, невже, бо;

В з-над, хай, чи не, щоб.

4. У якому рядку всі слова належать до вигуків?

А Ой, геть, би, нехай, годі;

Б давай, вйо, гав-гав, чи, бодай;

В о, ех, ой, іч, ух, їй-бо.

5. У якому рядку всі прийменники похідні?

А З-за, із, над, понад, під;

Б коло, край, кінець, назустріч;

В біля, попід, з-посеред, поміж, до.

6. У якому рядку всі сполучники розділові?

А Через те що, чи...чи, проте, та;

Б то...то, або, не то. не то, хоч...хоч;

В як, аби, що, але, ніби.

7. У якому рядку всі прийменники пишуться разом?

А Незалежно/від, на/перед, з/під, з/за;

Б по/між, згідно/з, з/поміж, під/час;

В до/вкола, в/з/довж, на/в/коло, що/до.

8. У якому рядку всі частки пишуться окремо?

А Написав/би, як/небудь, надумав/таки, що/разу;

Б поки/що, колись/то, як/от, дай/но;

В сонце/ж, тільки/що, ну/й, навряд/чи.

9. У якому рядку всі прийменники пишуться через дефіс?

А Із/за, з/під, з/попід, з/поміж;

Б з/поза, по/при, з/за, по/руч;

В з/посеред, за/для, згідно/з, з/понад.

10. У якому рядку всі слова з часткою не пишуться разом?

А Не/міч, не/той, не/хотя, не/жаль;

Б не/повага, не/славити, не/абихто, не/весело;

В не/здужати, не/ук, не/читаючи, не/зважай.

11. У якому рядку всі сполучники складні?

А якщо, якби, або, щоб, ніби;

Б зате, але, скільки, й, раз;

В неначе, нібито, ніж, бо, як.

12. У якому рядку всі частки пишуться через дефіс?

А Казна/де, аби/хто, немовби/то, де/сь;

Б поки/що, де/коли, будь/як, ні/хто;

В хтозна/коли, ходи/но, сядь/бо, де/небудь.

13. У якому рядку всі частки модальні?

А Ось, ото, якраз, тільки, невже;

Б хай, ні, -бо, -но, не;

В ані, б, -сь, таки, най-.

14. Укажіть неправильно побудовані словосполучення:

А Ходити по дорозі;

Б екзамен по хімії;

В збирати по хатам;

Г збирати по зернині;

Ґ пішов за водою;

Д пішов за хлібом.

15. Назвіть речення з вигуками (коми опущено).

А О краю мій, тебе я не забуду!

Б Ой чоловіче, не питай, чому я плачу!

В О земле рідна, як я тебе люблю!

Г Ах яка прекрасна квітка!

16. Проаналізуйте всі службові частини мови в тексті.

Людині потрібна людина,

Як світлу — безобрійна даль,

Як вічності — кожна година,

Як щастю потрібна печаль.

Людині потрібна людина.

В космічні поля занесло її,

життєдайну зернину,—

Зернині потрібне тепло.

Долоні потрібна долоня —

Щоб доторк, і хліба шматок,

І усміх, і сльози солоні

Навчитись ділити на двох.

О. Матушек

17. Напишіть невеликий твір на тему «Ярмарок дзвінкоголосий». Вживайте вигуки.

Вправа 486. Зробіть повний морфологічний розбір усіх частин мови тексту.

ЗЕМЛЯ ОБІТОВАНА

Земле! Ти народжуєш нас неначе для того, щоб ми звіряли тобі своє горде серце. Ми нікуди не можемо подітися від тебе, як од власної долі, і куди б не заносили нас урагани часу, але як тільки вони вщухають і починають ледь виднітися твої обрії, то ми знову і знову прагнемо до тих місць, де вперше побачили тебе з колискової вишини, наче перекинуту горілиць, потім з отих віконець маленьких у чотири шибки,— прагнемо на ті споришеві подвір’я, де ми вперше ступили на тебе босоніж, звідали твоє тепло й зачули в жилах своїх твою незміряну силу. Тож лишень тобі дано повертати лебедині зграї з далеких світів,— хто не чув, як стривожено вони ячать, шукаючи тебе в чорних туманах, хто не бачив, як їхні безстрашні ватажки розбиваються вночі об незнані скелі, аби інші жили й могли долетіти до тебе, той ніколи до кінця не збагне, що в людях живуть ті самі закони землі обітованої (В. Земляк).

Вправа 487. Створіть проект альбому для вашого закордонного ровесника «Україна — мій рідний дім». Визначте рубрики і розділи альбому. Доберіть тексти, ілюстрації тощо.





Відвідайте наш новий сайт - Матеріали для Нової української школи - планування, розробки уроків, дидактичні та методичні матеріали, підручники та зошити