ГРАМАТИКА. МОРФОЛОГІЯ

ЧАСТИНИ МОВИ

Вправа 488. Прочитайте. Зробіть висновок про те, що вивчає граматика, з яких частин вона складається. Як пов’язані між собою розділи мовознавства «Будова слова», «Словотвір», «Морфологія» і «Синтаксис»? Яка роль граматики в житті людини?

1. «Кобзар» — це найкраща граматика всеукраїнської літературної мови (І. Огієнко). 2. Граматика вивчає життя мови і з повсякденного мовлення виводить її закономірності й правила. Слова у словнику вказують нам, про що думають люди, а граматика мови — як саме вони думають. 3. Океан слів — це безмежжя, незліченність.., схильність до необмеженого поповнення. Він — велетенське громаддя, складники якого жодна людина не спроможна полічити. Граматика ж — мудрий господар, володар цього океану. На противагу безмежжю слів граматика — стислість, суворі правила, які легко застосувати (З тв. І. Вихованця). 4. У граматиці підлягають аналізу не окремі слова, а класи слів, властиві їм узагальнені граматичні значення, засоби їх вираження, способи творення слів та поєднання їх у словосполучення і речення. До безпосередніх завдань морфології входить також вивчення граматичних класів слів — частин мови... (А. Грищенко). 5. Досконале засвоєння граматики — це насамперед творчість, творення мовлення, вияв свого «я», принаймні мінімальна неповторність мовлення, гнучкість у висловленні, витончений мовний смак, і правильна оцінка нового і старого в мові, і, нарешті, загальна культура мовця (І. Вихованець).

Вправа 489. Складіть таблицю «Частини мови». Пригадайте, що таке самостійні і службові, змінювані і незмінювані частини мови. Чи можуть слова переходити з однієї частини мови в іншу? Наведіть приклади.

Вправа 490. Прочитайте. Розберіть текст за частинами мови.

У поезії Кобзаря буяла стихія великих почуттів. Незатишно на землі Шевченковим героям, запорожцям і гайдамакам, неофітам і юродивим. Але вони живуть повнокровним життям і проходять свій короткий шлях на повен зріст, не згинаючись. Вони вміють кидатися у вир життя, де в очі січе колючий вітер, чигають безодні горя і відчаю, але за всім цим затаїлись світлі, задушевно-ніжні мелодії (Є. Сверстюк).

Вправа 491. Розгляньте таблицю. яке поняття є більш загальним — граматична категорія чи граматичне значення? Чи у всіх частин мови однакові граматичні категорії, граматичні значення?

Частини мови

Граматичні категорії	Граматичні значення	іменник	прикметник	числівник	займенник	дієслово	Особливі форми		прислівник
							дієприкметник	дієприслів-нівник
Рід	чоловічий жіночий середній	Х	Х	Х	Х	Х (мн.ч)	Х	—	—
Число	однина множина	Х	Х	Х	Х	Х	Х	—	—
Відмінок	називний родовий давальний знахідний орудний місцевий кличний	Х	Х	Х	Х	—	Х	—	—
Ступінь порівняння	вищий найвищий	—	Х	—	—	—	—	—	Х
Вид	доконаний недоконаний	—	—	—	—	Х	Х	Х	—
Перехідність	перехідне неперехідне	—	—	—	—	Х	—	Х	—
Час	теперешній минулий майбутній	—	—	—	—	Х	Х	Х	—
Спосіб	дійсний умовний наказовий	—	—	—	—	Х	—	—	—
Стан	активний пасивний	—	—	—	—	Х	Х	—	—
Особа	перша друга третя	—	—	—	Х	Х	—	—	—

Вправа 492. Прочитайте. Визначте граматичні значення змінюваних слів. З’ясуйте, чим вони виражаються.

Минуло ще кілька сонцеворотів. Щоразу вічне світило у розповні літа щедро обдаровувало землю теплом, а людські серця — добротою. Одначе не з усякого насіння проростала доброта. Із білого — росло біле. Із чорного — чорне: злоба і мста.

Тож люди, допоки жили, доти й протиборствували. Помирали одні, на їхнє місце ставали інші — і боротьба між ними, як і саме життя, тривала. Життя від того ставало суворішим, жорстокішим, ущерть виповнювалось безкінченою несамовитістю. Тож мудрі й почали говорити: життя — це боротьба! (Р. Іваничук)

· Поясніть розділові знаки в тексті.

· Підготуйте стисле висловлювання на тему «Життя — це боротьба».

Вправа 493. Прочитайте. Усно з’ясуйте роль прийменників у вираженні граматичних значень.

1. Крізь пилюку, по багнюці, в холод і завію. Прийде чистою до тебе біла моя мрія (В. Симоненко). 2. На світі можна жить без еталонів, по-різному дивитися на світ: широкими очима, з-під долоні; крізь пальці, у квартирку, з-за воріт (Л. Костенко). 3. Вже в небі зорі висіяли мак. Дорога спить над ставом очеретяним (Л. Костенко). 4. Зерно стече з долоні. Крізь патрубки — в ріллю, Зерно стече з долоні, Зашепче ій: «Люблю!» 5. Дорога зв’язує нас міцно, І розлучає нас вона, На ній із другом можна стріться І взнати ворога сповна (М. Клименко). 6. Де в росинках-перлинках Гнуться трави к землі; Там стоять при долинах Степові журавлі (Г. Кулеба).

Вправа 494. Спишіть. Підкресліть дієслова. З’ясуйте, які граматичні значення вони виражають.

1. Вже грона калини палають, мов кров, І вересень в класах дзвенить стоголосо (І. Савич). 2. Тільки-но визирнуло сонце, і кожна билинка заграла усіма барвами, вітаючи новий день (М. Смоленчук). 3. Гарячий день — і враз достигне жито І доп’яніють обважнілі грона (О. Теліга). 4. Не обдурюй себе, і тобі не доведеться дурити інших (В. Брюгген). 5. Якби на кропиву не мороз, то вона всіх пожалила б (Нар. творчість).

· Проаналізуйте речення за структурою.

Вправа 495. З першого речення випишіть основні структурні компоненти граматики (морфеми, слова, словоформи, словосполучення, речення). Яка їхня роль у граматичній будові мови? Визначте належність слів до частин мови: за значенням, морфологічними ознаками, морфемною будовою та синтаксичною роллю в реченні.

«...Але що таке для нас батьківщина...? Де це місце і де воно було б, якби не було мови? Коли ми говоримо про споконвічність батьківщини, ми зараховуємо сюди передусім мову. ...в рідній мові струменить близькість до свого, у ній — звичаї традиції й знайомий світ.

...Звичайно, кожен, хто досконало володіє своєю рідною мовою, може вивчити інші мови й, зрештою, досягти певної межі досконало них. Проте вирішальний момент полягає ось у чому: хто живе у вигнанні, той не може сам повернутися до власного мовного світу власної волі. Коли прибулий у чужу країну почувається як гість у мовному середовищі цієї країни, він ще не втратив своєї батьківщини...

...у реальному вимірі батьківщина — це передусім мовна батьківщина. Рідна мова вміщує для кожного елемент зв’язку зі споконвічною батьківщиною.

...Життя — це заглиблення в мову. Кожен, хто прагне освоювати чужий край і чужу культуру, повинен шукати можливостей заглибитись в іншу мову. У цьому полягає перелом, якого не уникнути і який повинен допомогти вилікуватись, якщо людина хоче вижити в нових умовах. Взагалі лікування — це не те, що ми звикли мати на увазі в нашому технократичному суспільстві, коли, наприклад, звертаються до лікаря. Лікуватись — це імператив життя для самого хворого. Хвороба полягає в тому, що людина втрачає навички комунікативного мовлення, якщо більше не чує своєї власної мови. Такий людський вимір будь-якого вигнання».

Вправа 496. Запишіть слова, розподіливши їх за частиномовною належністю.

Ранок, ранній, зрання, ранувало, ранком; три, трійка, потроїти, втретє, втрьох, трійця, потрійний, потроєний; чистий, чисто, чистити, чистота, вичищений, чистенький, чистюля; кобзар, кобзарський, кобзарювати, кобзарів, кобзарик; сам, самий, самотній, самота, самотність, замість; ах, ахати, ахання; працювати, праця, працівник, працелюбний, працьовитий, спрацьований, працьовито; нічого, нічогенький, нічогенько, так, такий, отакий, отакенький, отако.

Вправа 497. Спишіть, визначте частиномовну належність виділених слів. Які з цих слів мають і граматичне і лексичне значення? Як названі значення співвідносяться?

Не треба думати мізерно.

Безсмертя є ще де-не-де.

Хтось перевіяний, як зерно,

У ґрунт поезії впаде.

Митцю не треба нагород,

Його судьба нагородила.

Коли в людини є народ,

Тоді вона уже людина.

Л. Костенко

Вправа 498. З’ясуйте, якими способами виражені граматичні значення, схарактеризуйте їх.

1. Читав — читав би; дійти — не дійти; до хати — на хаті; вчиться — хай вчиться. 2. Довед-у — довед-еш, довед-уть; висок-ий, висок-ому, висок-им; сестр-а, сестр-и; брат — брат-и. 3. Добре — краще, брати — взяти, говорити — сказати, ходити — прийти, ти — ви, вона — її, воно — його. 4. Місяць змінює сонце. Сонце змінює місяць. Гнів викликає ненависть. Ненависть викликає гнів. 5. Перемогти — перемагати, сидіти — сісти, прилітати — прилетіти, носити — нести, давати — дати.

Вправа 499. Під які граматичні категорії підводяться наведені ряди слів? Які граматичні значення виражають особові і відмінкові закінчення?

1. Крич-у, крич-ість, крич-ать, крич-ати-атиму, крич-и, крич-имо, крич-імо, крич-ите.

2. Слюсар-еві, слюсар-і, теб-е, друг-ого, п’ят-и, знайден-им, веселих, брів, оч-ей.

Вправа 500. З’ясуйте, які граматичні категорії має кожна пара слів. Мити — митися, іти — піти, бачу — бачив — бачитиму, велосипедист — велосипедистка, спортсмен — спортсменка, тракторист — трактористка, читаючий — прочитаний, всякий — всякого — всякому, перемагаючи — перемігший.

Вправа 501. Установіть граматичні значення повнозначних слів.

УКРАЇНСЬКЕ АЛЬФРЕСКО

Над шляхом, при долині, біля старого граба,

де біла-біла хатка стоїть на самоті,

живе там дід та баба, і курочка в них ряба,

вона, мабуть, несе їм яєчка золоті.

Там повен двір любистку, цвітуть такі жоржини,

і вишні чорноокі стоять до холодів.

Хитаються патлашки уздовж всії стежини,

і стомлений лелека спускається на хлів.

Чиєсь дитя приходить, беруть його на руки.

А потім довго-довго на призьбі ще сидять.

Я знаю дід та баба — це коли є онуки,

а в них сусідські діти шовковицю їдять.

Дорога і дорога лежить за гарбузами

І хтось до когось їде тим шляхом золотим.

Остання в світі казка сидить під образами.

Навшпиньки виглядають жоржини через тин...

Л. Костенко

· Класифікуйте частини мови за функцією.

Вправа 502. Увівши слова в речення, доведіть, що вони можуть мати різні граматичні значення.

Води, вина, землі, три, деревця, скликати, зозулі, прислухатися, насип, обійми, мачинки, хліба, мати, зерна.

Вправа 503. Визначте граматичне значення і граматичну форму слів у реченні.

Тренуйте головний мозок! Час від часу розгадуйте кросворди, беріть участь у колективних іграх, що вимагають розмовної діяльності, вивчайте іноземні мови. Рахуйте в думці, а не тільки на калькуляторі. Примушуючи працювати головний мозок, ми уповільнюємо процес вікової деградації розумових здібностей.

Вправа 504. Запишіть по десять слів, граматичне значення яких виражається: а) закінченням -а, -и, -і; б) префіксами, в) суфіксами; г) наголосом. Визначте граматичні значення і граматичну форму слів.