ДІЄПРИКМЕТНИК

ПЕРЕХІД ДІЄПРИКМЕТНИКІВ У ПРИКМЕТНИКИ ТА ІМЕННИКИ. НАПИСАННЯ -Н- У ДІЄПРИКМЕТНИКАХ ТА -НН- У ПРИКМЕТНИКАХ ДІЄПРИКМЕТНИКОВОГО ПОХОДЖЕННЯ

Вправа 59. Прочитайте словосполучення в обох колонках. З’ясуйте головне і залежне слово. Визначте граматичні ознаки однакових за написанням слів. На місці знака питання поставте частиномовну приналежність їх.

?	?
Битий нами ворог Загартований у боях Стомлене працею Палене сонцем	Битий шлях Загартований юнак Стомлене обличчя Палена цегла

Вправа 60. Прочитайте індивідуальну картку. Проведіть ділову гру «Мікрофон» (швидко передаючи «символічний» мікрофон, учні відтворюють прочитане).

Індивідуальна картка

Дієприкметники активного і пасивного стану можуть втрачати ознаки дієслів і переходити у прикметники, виражаючи постійну ознаку предмета: колючий дріт, спілий кавун, сидяча робота, пріле зерно, сіяне борошно.

1. При цьому дієприкметники втрачають:

а) дієслівні ознаки виду, стану, часу;

б) здатність керувати іменником;

Порівняйте:

1. Пошита мамою сорочка — Пошита — дієприкметник доконаного виду, пасивного стану, минулого часу, керує іменником мамою і вимагає від нього орудного відмінка, може мати при собі обставину: пошита (де?) вдома.

2. Пошита сорочка — прикметник, жіночого роду, однини, називного відмінка, залежний від іменника.

2. Дієприкметники, що перейшли в прикметники? втрачають дієслівні суфікси: блискаючий, підписаний — дієприкметники, а блискучий, підписний — прикметники.

3. Іноді дієприкметники і прикметники розрізняються за наголосом: у дієприкметниках наголос на корені (печена картопля, варена страва), а в прикметниках — на суфіксі (печёна картопля, варена страва).

4. У прикметники переходять дієприкметники, вжиті в переносному значенні: відкритий погляд, колючі очі, незібраний хлопець.

5. Деякі дієприкметники можуть переходити в іменники, при цьому вони втрачають дієслівні ознаки і не виражають ознаки предмета:

1. Відпочиваючі (хто?) гуляли парком.

2. Лежачого (кого?) не б’ють.

6. У дієприкметниках у суфіксах завжди пишеться одна -н-, бо дієприкметниковий суфікс:

а) -н- додається до дієслівних основ, що закінчуються на голосний: надрукувати — надрукований;

б) -ен- — до дієслівних основ, що закінчуються на приголосний: підстригти — підстрижений.

У прикметниках дієприкметникового походження з префіксом не- в наголошених суфіксах -анн- (-янн-), -енн- пишеться дві -нн-: несказанний, неоціненний.

Вправа 61. Розподіліть у дві колонки словосполучення з дієприкметниками та прикметниками. Свій розподіл обґрунтуйте. Поясніть правопис одної двох -н- у словах.

Палаюче сонце, пекучий біль, сипучий пісок, непереможний потік, непереможений народ, печена картопля, печений гарбуз, варені яйця, варені овочі, учена рада, научена життям, спіла груша, зріла ягода, нездолана земля, нездоланна сила, квітучий сад, нездійснена мрія, нездійсненне бажання, солоний піт, солений огірок, ріжучий інструмент, різаний ножем, осяйний день, осяяне обличчя, знайомий чоловік, невгасимий вогонь.

· Складіть речення з виділеними словосполученнями.

Вправа 62. Прочитайте. З’ясуйте, які з виділених слів дієприкметники, а які — прикметники чи іменники. Свою думку обґрунтуйте. 1. Стандартні саджанці малини повинні мати добре визрілі пагони. 2. Обрізані гілки та викорчувані дерева ні в якому разі не можна залишати в саду. 3. Не засаджені деревами ділянки саду треба засіяти житом. 4. Добре підстрижені кущі стануть густішими (З «Календаря садівника»).

Вправа 63. Замінити словосполучення прикметником дієприкметникового походження. Пояснити правопис одної чи двох -н- у суфіксах.

Зразок: Якщо не можна збагнути, зрозуміти — незбагненний.

1. Який не можна здійснити. 2. Який не можна полічити, злічити. 3. Якого не можна знищити. 4. Дуже цінний, якого не можна оцінити. 5. Який не примирюється. 6. Який ніяк не скінчиться, довготривалий.

· Складіть речення з усіма утвореними прикметниками.

Вправа 64. Виправте помилки.

1. Стрімко бігла гірська вкрита річка сережками піни.

2. У накритій долині туманом ледве мріяв Черемош.

Вправа 65. Складіть уявний діалог Дієприкметника з Іменником за наведеним початком. Сформулюйте правило правопису -н- і -нн- у дієприкметниках і прикметниках.

— Бідний, бідний, усіма ображений й усіма принижуваний пасивний Дієприкметник! Тепер він Дієприкметник минулого часу, і все у нього в минулому... А були ж часи!..— з сумом розповідає Іменник, що стоїть перед ним.

— Ах, і не кажіть, не кажіть! Варто мені тільки вийти в речення без Пояснюваного Слова, як школярі тут же називають мене Прикметником! Більше того! Вони пишуть мене з двома -н-!