Українська мова 5-11 класи - тестові завдання - 2018 рік

Лексикологія. Фразеологія

Фразеологізми

Програма 3

Картка № 1

І. Укажіть рядок, у якому словосполучення є фразеологізмами.

1. Хотіти їсти, швидко втекти, говорити навмисне, уважно дивитися.

2. Дотепний чоловік, покірна людина, балакуча жінка, вродлива дівчинка.

3. Пропустити повз вуха, писана красуня, кипіти від злості, хапати дрижаки.

4. Надокучати товаришеві, дорога річ, повісити пальто, кипить вода.

5. Гнути залізо, піймати рибу, дбайливо доглядати, зазнати поразки.

II. Визначте, у якому рядку фразеологізми становлять синонімічний ряд.

1. Зачепити за живе, зривати маску, розплющити очі, перемивати кісточки.

2. Очей не відірвати, ні в казці сказати ні пером написати, хоч з лиця воду пий, писана красуня.

3. Брати на себе, укривати ганьбою, врізати дуба, допікати до живого.

4. Обливати брудом, гав ловити, розкривати рота, собаку з’їсти.

5. Пекти раків, пасти задніх, зуб на зуб не попадає, правити теревені.

III. Укажіть фразеологізм, який має значення «пам’ятати про що-не- будь, не випускати з уваги чогось».

1. Тримати в пазурах.

2. Тримати в серці.

3. Тримати в тіні.

4. Тримати [Господа] Бога за бороду.

5. Тримати в полі зору.

IV. Оберіть речення, у яких вжито фразеологізми.

1. Сонце над світом! Відімкнуло землицю, випустило травицю, усе брунькує (С. Пушик).

2. Всі ці розмови в цеху з мене, як з гуся сьома вода на киселі (П. Загребельний).

3. Щось наче свердлить там небо, наче струже метал, а вниз спадають тільки дрібні, просіяні згуки (М. Коцюбинський).

4. Струснувши росяне намисто, трава лягає у покіс (Є. Шморгун).

5. Сонно сиплються сніжинки, струмінь стомлено шумить (В. Кобилянський).

6. Усе це прийде з часом: зріла мудрість, розсудливість, уміння сім разів відміряти і раз відрізати (М. Стельмах).

7. ...А потім двоє одійшли вбік, підійшли до хати й пустили два червоні півні (М. Хвильовий).

V. Знайдіть відповідність між словом і фразеологізмом.

1. Хвалити.

2. Бешкетувати.

3. Куняти.

4. Плакати.

А. Ловити окунів.

Б. Як мокре горить.

В. Сміятися на кутні.

Г. На голові ходити.

Ґ. Гладити по голівці.

1

2

3

4

       

VI. Упишіть до таблиці значення фразеологізму ховати очі.

                             

Картка № 2

I. Укажіть рядок, у якому фразеологізми становлять синонімічний ряд.

1. Без вогню пекти, байки правити, багато брати на себе, зронити сльозу.

2. Теревені правити, оповідати сон рябої кобили, боби розводити, плести сухого дуба.

3. Зробити хибний крок, зривати завісу, зорі знімати з неба, обіцяти золоті гори.

4. Міряти лозиною, наклеювати ярлики, на ногах не стояти, передбачати події.

5. Памороки забивати, палиця плаче, проковтнути пілюлю, приший кобилі хвіст.

II. Визначте фразеологізм, який має значення «кого-небудь щось постійно хвилює, турбує, мучить, завдає душевного болю».

1. Кішці смішки, а мишці слізки.

2. Черв’ячок точить.

3. Зав’яз пазурець, і пташці кінець.

4. Пробігла чорна кішка.

5. Кожна пташка своєї пісні співає.

III. Оберіть речення, у якому вжито фразеологізм.

1. Ви не знаєте, що я гадаю, як сиджу я мовчазна, бліда (Леся Українка).

2. Два брати жили на світі, був один із них працьовитий, другий — ледачий дуже (А. Свашенко).

3. Нудьгу наче вітром здуло (А. Дімаров).

4. Занесло, замело, завіяло і дороги мої, і мости (В. Мордань).

5. Весна зіткала вчора гобелен у лузі — з трав, із квітів, з верболозів (Є. Гуцало).

IV. Укажіть рядки, у яких подано синоніми до фразеологічного звороту стявши голову за волоссям не плачуть.

1. Головою лягти.

2. Чуб дарма, як голови нема.

3. Покласти голову.

4. Головою важити.

5. Пропав кінь, і вузду кинь.

6. Голова тріщить.

7. Голова як решето.

1

2

3

4

5

6

7

             

V. Із фразеологізмів, поданих в обох колонках, утворіть антонімічні пари.

1. Водою не розлити.

2. Гріти чуба.

3. Заморити черв’ячка.

4. Ледве ноги пересувати.

А. Бити байдики.

Б. Докинути хмизу в жар.

В. Конем не доженеш.

Г. Як кішка з собакою.

Ґ. Набити черево.

1

2

3

4

       

VI. Упишіть до таблиці мовознавчий термін на позначення неподільного, стійкого словосполучення, яке можна замінити синонімічним словом (у називному відмінку однини).

                             

Картка № З

I. Укажіть рядок, у якому подано фразеологізми з мовлення мисливців.

1. Брати тайм-аут, рятівне коло, удар нижче пояса, на всіх парусах.

2. Бити байдики, клеїти дурня, ликом шитий, легкий хліб.

3. Іти на дно, твердий горіх, посадити на міль, повернути голоблі.

4. Ганяти як солоного зайця, на ловця і звір біжить, як загнаний звір, стріляна птиця.

5. Мати олію в голові, летіти з усіх ніг, гнути спину, обвести круг пальця.

II. З’ясуйте, у якому рядку всі фразеологізми мають однакове значення.

1. Грати очима, бити чоботи, точити ляси, душа в душу.

2. Грати в мовчанку, ні пари з вуст, тримати язик за зубами, мов у рот води набрав.

3. Рукою подати, сидіти в печінках, грати на нервах, легкий хліб.

4. Пасти задніх, байдики бити, грати першу скрипку, від серця відлягло.

5. Викинути з голови, гав ловити, кров з молоком, впасти духом.

III. Визначте фразеологізм, який є антонімом до вислову байдики бити.

1. Бити ключем.

2. Працювати як мокре горить.

3. Працювати не розгинаючи спини.

4. Бити по кишені.

5. Бити себе в груди.

IV. Позначте речення із фразеологізмами.

1. Не буває нині такого дня, щоб не йшли люди на Тарасову гору, не клали на його могилу свіжих квітів, не вклонялися його прахові (О. Пархоменко).

2. Я — українець. Щедро ми для друзів одкриваєм душу, гостинно стелим килими... (І. Нехода).

3. Будуть січні, будуть лютні, буде хата в рушниках (В. Мордань).

4. Голосно затріщала крига на річці (С. Васильченко).

5. Улітку роботи на городі було по маківку (І. Цюпа).

6. За Збручем та Дністром народ в нас — один, одна наша земля — Україна (П. Козланюк).

7. Така земля! А які нині врожаї дає? Ніби кіт наплакав (І. Цюпа).

1

2

3

4

5

6

7

             

V. Знайдіть відповідність між фразеологізмами та їхніми тлумаченнями.

1. Баглаї годувати.

2. Дати березової каші.

3. Лавровий вінок.

4. Мухи в носі грають. .

5. На вербі груші.

А. Хто-небудь гордовитий, пихатий.

Б. Нісенітниці, дурниці.

В. Лінуватися.

Г. Переживати за що-небудь

Ґ. Слава, почесті.

Д. Побити когось.

Е. Час напруженої роботи.

1

2

3

4

5

         

VI. Упишіть до таблиці дієслово в неозначеній формі, яке вживаємо на місці крапок у всіх поданих фразеологічних зворотах.

...на зубок, ...де раки зимують, ...як облупленого, ...як своїх п’ять пальців.

                             

Картка № 4

I. Зазначте рядок, у якому подано фразеологізми, пов’язані з діяльністю рибалок.

1. Дати дьору, показувати зуби, не покладаючи рук, малювати темними фарбами.

2. Ляпати язиком, брати за горло, загвинчувати гайки, заздрощі хапають.

3. Увірвалася вудка, ловити окунів, клювати на живця, змотувати вудки.

4. Бути під каблуком, прокладати дорогу, приший кобилі хвіст, серце співає.

5. Язиком не поверне, шукати вчорашнього дня, шкірити зуби, працювати у поті чола.

II. Віднайдіть речення із фразеологізмом.

1. Зими не було, й знову було мокро і осінньо (М. Хвильовий).

2. Цілу ніч надворі виє хуга, плаче, деренчить в віконнім склі (І. Драч).

3. Другий робить усе тишком-нишком, що й комар носа не підточить (Є. Гуцало).

4. По крутих схилах балки росли буйні трави, а в самій глибині то в одному, то в іншому місці били джерельні ключі (І. Цюпа).

5. А журавлі летять собі на той бік ключами (Т. Шевченко).

III. Укажіть фразеологізм, який має значення «лишитися без того, на що розраховував, сподівався; зазнати невдачі в чомусь».

1. Спіймати ляпаса.

2. Спіймати на гарячому.

3. Спіймати жар-птицю.

4. Піймати на вудочку.

5. Піймати облизня.

IV. Позначте рядки, у яких усі фразеологізми мають однакове значення.

1. Вітер у кишенях свистить, порожня кишеня, копійки нема за душею.

2. Носа не показувати, нема живої душі, за тридев’ять земель.

3. Ворожити на бобах, вити вовком, дати звістку про себе.

4. Повісити носа, стерти з лиця землі, уродитися в сорочці.

5. Живіт присох до спини, крихти в роті не було, ріски в рот не брати.

6. Ворон лічити, баглаї годувати, байдики бити.

7. Зганяти з світу, вішати собак, з легкої руки.

V. Знайдіть відповідність між фразеологізмами та їх тлумаченнями.

1. Дерти горло.

2. Тягти кота за хвіст.

3. Тверда рука.

4. Вставляти палиці в колеса.

5. Спіймати облизня.

6. За царя Гороха.

А. Перешкоджати.

Б. Давно.

В. Зазнати невдачі.

Г. Учинити щось необдумано.

Ґ. Кричати.

Д. Вольовий характер.

Е. Зволікати.

1

2

3

4

5

6

           

VI. Із поданих слів оберіть те, яке утворює фразеологізм зі словом кусати.

Хліб, яблуко, лікті.

                             

Картка № 5

І. Укажіть рядок, у якому подано фразеологізми з мовлення спортсменів.

1. Клепку загубити, сіяти ворожнечу, краєм вуха чути, з дорогою душею.

2. Брати бар’єр, з нічийним рахунком, дати сто очок вперед.

3. Перед самим носом, перейти дорогу, пролити кров, лізти в душу.

4. Переливати з пустого в порожнє, довга пісня, пускати півня, пекти раків.

5. Хоч греблю гати, не за горами, дерти горло, давати жару.

II. Оберіть рядок, у якому словосполучення становлять синонімічний ряд.

1. Нестися високо вгору, ні в тин ні в ворота, сісти на мілину, терпець урвався.

2. Теревені правити, збити з пантелику, ні за холодну воду не братися, облизня піймати.

3. Нуль без палички, пальці гризти, підставляти ногу, пороги оббивати.

4. Запас біди не чинить, з прибутку голова не болить, хліб у дорозі не затяжить, запас їсти не просить.

5. Раз плюнути, п’яте через десяте, піднімати на ноги, ні слуху ні духу, лиха не оберешся.

III. Віднайдіть рядок із фразеологізмами власне українського походження.

1. Альфа і омега, голос волаючого в пустелі, жити манною небесною.

2. Закопувати талант у землю, вовк в овечій шкурі, побиття немовлят.

3. Гарбуза дістати, світ макітриться, не до жартів.

4. Геркулесові стовпи, дамоклів меч, драконівські закони.

5. Ідея фікс, синя панчоха, вогонь Прометея.

IV. Позначте речення із фразеологізмами.

1. Привіт, дівчата! Сьогодні ви ранні пташки (О. Миронюк).

2. Коли й далі Дмитро буде викидати таких коників, то пиши пропало! (М. Хвильовий).

3. Сплять над озером ялинки, як сестрички в сповитку (В. Скомаровський).

4. Мовчазний, замріяний стоїть зимовий ліс... (Ю. Старостенко).

5. У м’якім диханні промінця знов буслик ходить по долині (В. Малишко).

6. Мелашка стояла біля печі ні жива ні мертва (І. Нечуй-Левицький).

7. Люблю я в рідному краю веселі співанки пташині (Л. Коломієць).

1

2

3

4

5

6

7

             

V. Із поданих в обох колонках стійких словосполучень утворіть антонімічні пари.

1.Іти попереду.

2. Не заманити й калачем.

3. Хоч голки визбируй.

4. Аж іскри летять.

5. Не за горами.

А. Хоч око виколи.

Б. За тридев’ять земель.

В. Не викурити й ладаном.

Г. Пасти задніх.

Ґ. Як мокре горить.

Д. Як рак на горі свисне.

1

2

3

4

5

         

VI. З-поміж поданих слів оберіть синонім до вислову як кіт наплакав і впишіть його до таблиці.

Енергійно, дуже мало, багато, сумно.

                             

Картка № 6

I. Укажіть рядок, у якому наведено фразеологізми з мовлення моряків.

1. Закладати гачок, задніх пасти, устромляти пальці в колеса, припирати до стіни.

2. Замовляти зуби, з вогню та в полум’я, замовити словечко, приховувати правду.

3. Запустити пазури, засукати рукави, западати в душу, зелена вулиця.

4. Читати нотацію, гнути спину, зуби гострити, каламутити воду.

5. Мчати на всіх парусах, брати на буксир, мертвий штиль, кинути якір.

II. З’ясуйте, у якому рядку фразеологізми становлять синонімічний ряд.

1. Варитися у власному соку, взяти за роги, висіти на язиці, виссати з пальця.

2. Збити з пантелику, десята вода на киселі, крига скресла, бити в литаври.

3. Лити воду на млин, очей у Сірка позичати, руки загребущі, собака на сіні.

4. Дзвін великий лить, брехні справляти, замилювати очі, напускати туману.

5. Лити крокодилячі сльози, дати перцю, закрутити гайки, ловити мух.

III. Віднайдіть рядок із фразеологізмами з античної міфології, що стали інтернаціональними.

1.Вхопити шилом патоки, тягар на душі, кермо влади, аж за вухами лящить.

2. Відрізана скиба, журба сушить, завертати голоблі, сідати в калошу.

3. З голови до п’ят, вмивати руки, червоний як рак, малий розум.

4. Берегти як зіницю ока, за царя Панька, горобина ніч, в очах зеленіє.

5. Авгієві стайні, ахіллесова п’ята, бездонна бочка, гордіїв вузол.

IV. Укажіть рядки, у яких подано фразеологізми-антоніми.

1. Аж вага з грудей спала — наче хто камінь на душу навернув; у свою шкіру не потовпиться — одні кістки стирчать.

2. Допастися: як віл до браги — як Мартин до мила — як муха до окропу.

3. На сьомому небі — як водою облитий; сухий хліб їсти — жити, як бобер у салі.

4. Пам’ятати (не забути): до нових — зелених віників.

5. Втовкти в голову — в довбешку — в макітру; вбити в голову; втелющити в голову.

6. Сушити зуби — умиватися сльозами; темний ліс — сліпому видно.

7. Почесати березовим віником — хоч мети березовим віником.

1

2

3

4

5

6

7

             

V. Знайдіть відповідність між фразеологізмами і словами-синонімами.

1. Вбиватися в колодочки.

2. Брати на решето когось.

3. Як вітром здуло.

4. Як Пилип з конопель.

5. За виграшки.

6. На вербі груші.

А. Недоречно.

Б. Дорослішати.

В. Легко.

Г. Зникнути.

Ґ. Обмовляти.

Д. Багато.

Е. Нісенітниця.

1

2

3

4

5

6

           

I. З-поміж поданих словосполучень визначте синонім до фразеологізму один одного вартий і впишіть його до таблиці.

Один на один, що за один, обоє рябоє.

                             

Картка № 7

I. Укажіть рядок, у якому наведено фразеологізми, пов’язані з діяльністю кравців.

1. Пустити на дно, ні пуху ні пера, рятівне коло, удар нижче пояса.

2. Не ликом шитий, тріщать по всіх швах, білими нитками шитий, як нитка за голкою.

3. На всіх парусах, насміялася верша з сака, виходити на фінішну пряму, на ловця і звір біжить.

4. Мертва стойка, на хвості сидить, мчати на всіх парах, хід конем.

5. Пустити на дно, плести сіті, бути в ударі.

II. Зазначте рядок, у якому фразеологізми становлять синонімічний ряд.

1. Скреготати зубами, хапати за барки, ходити по струнці, умивати . руки.

2. Улазити в душу, перемовитися словом, перти проти рожна, не дати собі ради.

3. Сльозами горя не здолаєш, плачем лиха не виплачеш, журба сорочки не дасть, не журись, а за діло берись.

4. Ховатися в кущі, уловлювати зміст, питати долі, набувати слави.

5. Переходити всі межі, муляти очі, ловити на слові, лихий на язик.

III. Зазначте рядок, у якому подано синонім до фразеологічного звороту страх має великі очі.

1. Утопити в ложці води.

2. Утрачати терпіння.

3. Ставати дибки.

4. У лісі вовки виють, а на печі страшно.

5. Погнатися за двома зайцями.

IV. Визначте, у яких словникових статтях подано тлумачення фразеологізмів із опорним (ключовим) словом гарячий.

1. Який має високу температуру; сильно нагрітий. Босі ноги Василька вгрузають у гарячий пісок (О. Донченко).

2. Гаряча обробка; гаряче штампування і т. ін. — метод виготовлення металевих виробів або заготовок до них при сильному нагріві. На підприємствах машинобудівної галузі повільно застосовується холодне і гаряче точне штампування (Із часопису).

3. Впіймати (спіймати, застукати, зловити і т. ін.) на гарячому— заставати на місці злочину, викрити злочин, зловживання. Він хоче застукати злодіїв на гарячому (Д. Косарик).

4. перен. Сповнений енергії; енергійний, пристрасний. Видко, там дуже гарячого чоловіка приставили до видавничого діла (Панас Мирний).

5. Гаряча голова (кров і т. ін.) — про запальну людину; Гарячі сльози — сльози, викликані сильним почуттям. А матерніх гарячих сльозі А батькових, старих, кровавих, не ріки — море розлилось (Т. Шевченко).

6. перен. Запальний. А дочка, на лихо собі, гаряча вдалася: ніколи було не змовчить (Панас Мирний).

7. Під гарячу руку — в момент сильного збудження, роздратування. Її щастя, що завіялось кудись і не потрапить батькові під гарячу руку (Ю. Шовкопляс).

1

2

3

4

5

6

7

             

V. Поєднайте фразеологізми з різних стовпчиків так, щоб утворилися синонімічні фразеологічні ряди.

1. Сміхом заливатися, хапатися за живота.

2. Убивати двох зайців, ганятися за двома зайцями.

3. Ще й кіт не валявся,

4. Ловити носом окунів, клювати носом.

А. То туди, то сюди,

Б. Далеко куцому до зайця.

В. Смішка з’їсти,

Г. Ще й рак не свистав.

Ґ. Спати сном праведника, як мокре горить.

1

2

3

4

       

VI. Із поданих фразеологізмів оберіть той, що має значення «інколи, зрідка, періодично», і впишіть його до таблиці.

У добрий час, час не жде,, час працює на нас, час усе лікує, час від часу.

                             

Картка № 8

І. Укажіть рядок, у якому пояснено значення фразеологізму розводити антимонії.

1. Розводити кімнатні рослини.

2. Розводити риб в акваріумі.

3. Обдурити когось.

4. Говорити багато зайвого.

5. Бути у поганому настрої.

II. З’ясуйте, у якому рядку всі фразеологізми мають однакове значення.

1. Скреготати зубами, узяти в лещата, упрягатися в роботу, хапатися за соломинку.

2. Заливатися сльозами, дати волю сльозам, сльози котяться градом, ударитися в сльози.

3. Чухати потилицю, шумить у вухах, язик заплітається, розтерти на порох.

4. Прикувати погляд, підводити голос, потупити очі, обминати мовчанкою.

5. Нюхати порох, милити чуба, місити болото, коптити небо.

III. Зазначте уривок із твору В. Симоненка, у якому вжито фразеологізми.

1. Ще в дитинстві я ходив у трави,

В гомінливі трепетні ліси,

Де дуби мовчали величаво У краплинках ранньої роси.

2. Не шкодуй добра мені, людині,

Щастя не жалій моїм літам —

Все одно ті скарби по краплині Я тобі закохано віддам.

3. Народ мій є! Народ мій завжди буде!

Ніхто не перекреслить мій народ!

4. Є тисячі доріг,

мільйон вузьких стежинок, є тисячі ланів, але один лиш мій.

5. ...Коли не вмів ще й букваря читати,

Ходив, як кажуть, пішки під столом,

Любить людей мене навчала мати

І рідну землю, щоб там не було.

IV. Оберіть речення, до складу яких входять прислів’я та приказки.

1. Чи живі, чи здорові всі родичі гарбузові? (В. Александров).

2. Дуже недобре діло брехати! Брехнею, — кажуть люди, — світ пройдеш, та назад не вернешся. Брехун собі ворог і людям зло робить (Г. Квітка-Основ’яненко).

3. Славилося село дівчатами — здоровими, рум’яними й роботящими, голосистими, красивими — хоч з лиця воду пий (Ю. Яновський).

4. Афоризм — крапля, що зважилася віддзеркалити в собі Всесвіт (В. Власов).

5. Гумор — невідлучна прикмета кожного правдивого таланту (І. Франко).

6. Бувайте здорові та, не питаючи броду, не суньтеся у воду, бо втопитесь! (Марко Вовчок).

7. Хіба може говорити про біле той, кому невідомо, що таке чорне? (Г. Сковорода).

1

2

3

4

5

6

7

             

V. Із поданих фразеологізмів у стовпчиках утворіть антонімічні фразеологічні ряди.

1. Іти на мир.

2. Під самим носом.

3. Виходити з рівноваги.

4. Лежати на поверхні.

А. Берегти свої нерви.

Б. Мов у рот води набрати.

В. Бути за сімома замками.

Г. Розбити глек.

Ґ. У чорта на болоті.

VI. Упишіть до таблиці слово, яке вживаємо у всіх фразеологічних зворотах на місці крапок (у називному відмінку однини).

Проковтнути... ; тримати... за зубами; ...без кісток; висолопити... .

                             

Картка № 9

I. Зазначте, у якому рядку всі фразеологізми мають однакове значення.

1. Перша ластівка, узяти на язики, смоктати соки, скрутити в’язи, морочити голову.

2. Набивати оскому, скубати за вуха, і так і сяк, казати до діла, крапля в морі.

3. Меле як порожній млин, переливати з пустого в порожне, ляпати язиком, городити ні те ні се, верзти дурниці.

4. Кидати тінь, бути під каблуком, побитися об заклад, проковтнути язика, не пустити сльози.

5. Телячі ніжності, з’їхати з глузду, стояти як пень, хляпати вухами, укинути слово.

II. Оберіть фразеологізм, який має значення «допомагати кому-не- будь виробити правильну лінію поведінки».

1. Вивести з рівноваги.

2. Вивести на путь праведну.

3. Вивести з себе.

4. Вивести на світло денне.

5. Вивести з ладу.

III. Укажіть рядок із крилатим висловом Тараса Шевченка.

1. Стоїть старий, похилився, мов козак той зажурився.

2. Коло хатини коза пасеться; а дитина і невеличке козеня у сінях граються.

3. Не дуріте самі себе, учітесь, читайте, і чужому научайтесь, й свого не цурайтесь.

4. Минають дні, минає літо, настала осінь, шелестить пожовкле листя...

5. На панщині пшеницю жала, втомилася; не спочивать пішла в снопи, пошкандибала Івана сина годувать.

IV. Зазначте словникову статтю, у якій подано тлумачення фразеологізмів із опорним словом полум’я.

1. Вогонь, що піднімається над предметом, який горить. Постояла, а потім сіла коло огню і руки гріла на самім полум’ї (Т. Шевченко).

2. Язик (язики, клубки, хвилі і т. ін.) полум’я — вогонь, який набуває видовженої, округлої і т. ін. форми. Хмарою в’ється чорний дим, попереджаючи хвилі полум’я... (М. Коцюбинський).

3. Дихати (пашіти) полум’ям (вогнем) на кого — дуже сердитися, гніватися на кого-небудь, ненавидіти когось, тримати зло на когось. В мене свекруха люта змія: ходить по хаті, полум’ям на мене дихає (І. Нечуй-Левицький).

4. перен. Те, що своїм кольором, блиском і т. ін. нагадує вогонь. Загорається Київ у полум’ї айстр і рож (П. Усенко).

5. Займатися (зайнятися, спалахувати, спалахнути і т. ін.) полум’ям — вкритися рум’янцем, червоніти від збудження, ніяковості і т. ін. Як іде [Федот] селом, зустрічні дівчата полум’ям займаються (Г. Тютюнник).

6. перен. Бурхливе протікання якихось подій, явищ і т. ін. У полум’ї дискусії народжується істина (Із газети).

7. перен. Творче, трудове і т. ін. піднесення, натхнення, порив. Мене охопило полум'я віршування.

1

2

3

4

5

6

7

             

V. Знайдіть відповідність між фразеологізмами та їхніми правильними тлумаченнями.

1. Крутити носом.

А. Вдаватися до нечесних вчинків.

Б. Швидко, квапливо рухатися.

В. Неправильно поінформувати.

Г. Бути незадоволеним, вередувати.

2. Пальця в рот не клади.

А. Вміння обстоювати думку.

Б. У когось болять зуби.

В. їсти з апетитом.

Г. Невдала послуга.

3. Стріляний горобець.

А. Людина, яка в житті зазнала

багато радості.

Б. Людина, яка відзначається почуттям гумору.

В. Навчений життям, бувалий.

Г. Безрідний, який не має родичів.

4. Передати куті меду.

А. Готуватися до зимових свят.

Б. Вийти за межі допустимого.

В. Діяти обережно.

Г. Мовчати.

1

2

3

4

       

VI. Упишіть до таблиці синонім фразеологізму ніг під собою не чути (від роботи).

                             

Картка № 10

I. Оберіть рядок, у якому всі фразеологізми мають однакове значення.

1. З легкої руки, злий на язик, не велика цяця, пасти задніх.

2. П’яте колесо до воза, викинути з голови, від серця одлягло, влучати в яблучко.

3. Продавати зуби, смішки справляти, заходитися сміхом, умирати від реготу.

4. Вуха нагострити, козла забивати, крізь землю провалитися, метати громи.

5. Зловитися на гачок, поставити на ноги, бути не в дусі, наша взяла.

II. Укажіть фразеологізм, який має значення «дуже сильно, гучно, потужно».

1. За тридев’ять земель.

2. Хоч під землею знайти.

3. Земля горить під ногами.

4. Земля тікає з-під ніг.

5. Аж земля трясеться.

III. Оберіть уривок із творів О. Гончара, у якому вжито фразеологізми.

1. Яке роздолля навкруги! Під час війни, коли випадало опинитися в горах скелястих уночі, у хвищу, в завірюху, не раз кортіло йому крикнути, гукнути, гогокнути, що луна покотилася по всіх Карпатах.

2. Рівно й безжиттєво горять свічки серед купи свіжої хвої. Пелюстин- ка полум’я замість людини...

3. Місяць підбився високо, садки блищать, не шелехнуть, відпочиває після трудового дня Зачіплянка...

4. Дружно з Іваном живуть, справді душа в душу, надійно з ним Вірунь- ка почуває себе... І справді, шанує, жаліє дружину, відколи побралися, ще ні разу руки на Віруньку не підняв, хоча вдачі гарячої...

5. Щовихідного веселим грайгомоном повниться ліс. А зараз тихо. Слухає тишу старий. Чує перегук віків, голоси з туманів.

IV. Позначте рядки, у яких подано фразеологізми власне українського походження.

1. У Києві не жахайтеся, Волиння пригортайтеся, а Покуття тримайтеся; бити на сполох.

2. Берегти як зіницю ока, на сон грядущий.

3. Заячий скік, жива ватра (вогонь).

4. Танталові муки, троянський кінь.

5. Скупий рицар, мертві душі.

6. Дурний і в Києві не купить розуму, лихої долі не вгадаєш.

7. Ідея фікс, іти ва-банк.

1

2

3

4

5

6

7

             

V. Знайдіть відповідність між фразеологічними антонімами.

1. Тримати в пазурах.

2. Брати близько до серця.

3. Вискалювати зуби.

4. Ворочає мільйонами.

А. Хоч трава не рости.

Б. Дивитися у корінь.

В. Бідний, як мак начетверо.

Г. Попускати віжки.

Ґ. Умиватися сльозами.

1

2

3

4

       

VI. Упишіть до таблиці дієслово-синонім до фразеологізму піднімати руку (на когось).

                             

Картка № 11

I. Укажіть фразеологізм, який має значення «затіяти якусь неприємну копітку справу».

1. Клопотати собі голову.

2. Забігати вперед.

3. Забігати на вогник.

4. Лишатися за бортом.

5. Заблудна вівця.

II. Віднайдіть рядок із фразеологізмами біблійного походження.

1. Зігнутися у три погибелі, дістати на горіхи, і старі і малі.

2. День і ніч, знати як облупленого, переводити папір, пальчики оближеш.

3. Очі розбігаються, палати коханням, умирати від нудьги, жаліти вуха.

4. Хліб насущний, вавілонське стовпотворіння, святая святих, заборонений плід.

5. Шукати вчорашнього дня, щирити зуби, мати добре ім’я, лягти кістьми.

III. Укажіть фразеологізм, до складу якого входять антоніми.

1. Ні за цапову душу.

2. Ні багато ні мало.

3. Ні за які скарби.

4. Ні за що в світі.

5. Ні з очей ні з плечей.

IV. Позначте речення, у яких фразеологізми відіграють емоційно-оцінну функцію.

1. У навчанні товариші йшли в одному руслі (Із газет).

2. Ти мені вже нічого не заборониш, розпоряджаюсь собою сама (О. Гончар).

3. Той, хто злетів раз до сонця, хто відчув силу своїх крил і радість польоту, той не буде повзати на колінах (І. Цюпа).

4. Морем пливла навантажена шхуна і тримала курс на захід (Ю. Яновський).

5. Кого ми шукаємо? Вчорашнього дня? Красненько дякую! Мені особисто він потрібен, як зайцеві бубон (І. Рябокляч).

6. І як я могла з тобою дружити, з таким мішком сліз (О. Корнійчук).

7. Мій дядько — це ходяча енциклопедія. Він знав усі європейські мови, математику, фізику (Із розмови).

1

2

3

4

5

6

7

             

VI. З-поміж поданих варіантів значення фразеологізму накивати п’ятами оберіть правильний і впишіть його до таблиці.

1. Займатися спортом.

2. Хворіти.

3. Швидко втекти.

4. Дбайливо доглядати.

5. Говорити попусту.

1

2

3

4

5

         

V. Знайдіть відповідність між фразеологізмами та їхніми правильними тлумаченнями.

1. Підсунути свиню.

А. Бити тривогу.

Б. Порушувати вірність у коханні.

В. Зробити неприємність.

Г. Завдати тілесних ушкоджень.

2. Наливатися кров’ю.

А. Червоніти від хвилювання.

Б. Червоніти від сорому.

В. Червоніти від збудження.

Г. Червоніти від злості, напруження.

3. Укрутити хвоста.

А. Приборкати, домогтися послуху.

Б. Вразити чим-небудь.

В. Примусити мовчати.

Г. Побити.

4. Верзти нісенітниці.

А. Говорити гнівно.

Б. Говорити беззмістовно.

В. Дотепно вигадувати щось.

Г. Говорити багато і швидко.

Картка № 12

I. Укажіть рядок, у якому подано синоніми до фразеологічного звороту ні те ні се.

1. Ні за які скарби, ні за цапову душу, ні за які блага.

2. Ні світ ні зоря, ні сват ні брат, ні пір’я ні луски.

3. Ні риба ні м’ясо, ні рак ні риба, ні сич ні сова.

4. Не вчи рибу плавати, не при ділі, немає клепки в голові.

5. Ні в казці сказати ні пером написати, ні в якому разі, ні в зуб ногою.

II. Укажіть, який фразеологізм має значення «гордовито триматися, ставати чванливим, гонористим, зазнаватися».

1. Водити за ніс.

2. Гнути кирпу.

3. Говорити в ніс.

4. Ніс у ніс.

5. Тикати під самий ніс.

III. Віднайдіть речення, у якому вжито фразеологізм.

1. У татка руки тверді та дужі, а у мами були м’які (Л. Письменна).

2. Через біле-біле поле йде веселий дідуган (Б. Олійник).

3. Антоша за словами у кишеню не ліз (О. Чорногуз).

4. Взимку виє хуртовина, влітку прийде тепла днина... (П. Воронько).

5. Сон купає мене в прозорих хвилях журливої річки (В. Підмогильний).

IV. Позначте рядки, у яких подано крилаті вислови.

1. Словник — це всесвіт у алфавітному порядку (Вольтер).

2. Пішов козак світ за очі (Т. Шевченко).

3. Мені поперед усього треба людей розумних... кованих на всі чотири ноги (І. Франко).

4. Ласкою всього достанеш, а криком та лаянням нічого не візьмеш (І. Котляревський).

5. На отаке пішли диво! З мухи зробили слона (О. Кавінька).

6. Сміх вихоплюється назовні — лунає, гримить, котиться. Ми й самі готові покотитися зі сміху чи з реготу (А. Содомора).

7. Не поет, у кого думки не літають вільно в світі. А заплутались навіки в золотії тонкі сіті (Леся Українка).

1

2

3

4

5

6

7

             

V. Знайдіть відповідність між тлумаченням фразеологізмів з опорним словом край та прикладами, дібраними з перекладів Миколи Лукаша.

1. Дуже, надзвичайно.

2. Безперервно, увесь час.

3. Навкруги, скрізь, усюди.

4. Більше нічого.

5. Будь-куди, куди завгодно.

А. Червоні погони й чорні нагрудники навперемінку марширували туди й сюди, маневрували без краю й без кінця (Флобер).

Б. Ніби вітерець, хвилює

В. Конюший почувався без краю щасливим, торкнувшись одіяння королеви (Боккаччо).

Г. Присягаю іти за вами хоть і на край світу (Сервантес).

Ґ. [Фауст:] Роби, як я кажу, і край! (Гете).

1

2

3

4

5

         

VI. З-поміж поданих фразеологічних зворотів оберіть той, що має значення «говорити марно», і впишіть його до таблиці.

Показувати зуби, гострий на язик, плескати язиком, ламати голову, дивитися в зуби. в край захоплений шепіт слухачів (Флобер).

                             




Відвідайте наш новий сайт - Матеріали для Нової української школи - планування, розробки уроків, дидактичні та методичні матеріали, підручники та зошити