Українська мова 5-11 класи - тестові завдання - 2018 рік

Будова слова і словотвір

Рекомендації до виконання тестових завдань

Значущі частини слова

1. Слова поділяються на змінні та незмінні. Незмінні слова не мають закінчення, тобто в них не можна виокремити закінчення та основу. Вони мають лише основу, яка називається чистою. Виділяється вона у таких словах: 1) невідмінюваних іменниках [журі, таксі, кіно); 2) інфінітивах [будувати, стояти); 3) дієприслівниках (співаючи, стоячи); 4) прислівниках (вчора, зранку, там); 5) невідмінюваних прикметниках (беж, хакі).

2. У змінних словах може бути нульове закінчення. Його мають: 1) іменники чоловічого роду однини, що закінчуються на приголосний у називному та знахідному відмінках (ліс); 2) іменники жіночого роду на -а в родовому відмінку множини (парт); 3) іменники середнього роду на -о в родовому відмінку множини (сіл); 4) іменники жіночого роду на м’який приголосний в називному і знахідному відмінках однини (ніч); 5) присвійні прикметники в називному відмінку однини чоловічого роду (батьків); 6) короткі прикметники чоловічого роду в називному відмінку (зелен); 7) деякі дієслова в наказовій формі другої особи однини (дай); 8) дієслова минулого часу чоловічого роду (робив).

3. Основу і закінчення в слові виділити не завжди легко. Неправильним є виділення основи й закінчення в словах лекці-я, чита-ю, співа-єш, адже букви я, ю, є після голосного завжди позначають два звуки: [йа], [йу], [йе]. Отже, основа в цих словах лекцій-, читай-, співай-, а закінчення відповідно -а, -у, -еш.

4. Потрібно відрізняти споріднені слова від неспоріднених. Не можна вважати спорідненими слова водити, водянка, доводити, оскільки це омонімічні корені (звучать однаково, але мають різні значення). Не сплутуйте спільнокореневі слова з формами одного слова (для іменників — змінювання за відмінками і числами; для прикметників — змінювання за родами, відмінками, числами, а якісні прикметники ще мають ступені порівняння; для дієслів — інфінітив, змінювання за особами і числами в теперішньому часі, за родами та числами в минулому часі, за способами тощо; для дієприкметників — змінювання за родами, відмінками і числами).

5. Морфему -ся (-сь) у шкільній практиці називають часткою, суфіксом. Вона стоїть у слові після закінчення і називається постфіксом; мий-еш-ся (закінчення -еш, постфікс —ся).

6. Будьте уважними при поділі основи на морфеми: корінь, суфікси, префікси. Наприклад, морфемна будова слова носик у словосполученнях носик дівчинки і носик чайника різна: нос-ик (дівчинки); носик- (чайника), тому що характер значення слова, переносне вживання слів і перехід їх в омоніми відображаються на морфемній будові. В українській мові є багато слів на -зьк-, -цьк-, -ськ- (грецький). При поділі таких слів слід мати на увазі, що кінцевий приголосний кореня збігається з суфіксом. Це явище називається накладанням. Найчастіше воно супроводжується чергуванням приголосних: чех + -ськ— чеський (відбувається чергування х — с, і буква с входить до складу кореня та суфікса). Зауважте, що звуковий склад кореня, суфікса, зрідка префікса, може змінюватись унаслідок чергування приголосних і голосних: возити — вожу, день —дня, молодець — молодця.





Відвідайте наш новий сайт - Матеріали для Нової української школи - планування, розробки уроків, дидактичні та методичні матеріали, підручники та зошити