Українська мова 5-11 класи - тестові завдання - 2018 рік

Фонетика. Орфографія

Рекомендації до виконання тестових завдань

Звуки мови

1. Визначаючи кількісний склад звуків і букв, запишіть слово фонетичною транскрипцією. Пам’ятайте, що букви я, ю, є, ї, щ, ь у звуковому записі не вживаються.

2. Зверніть увагу, що букви я, ю, є можуть передавати по два звуки (відповідно [йа], [йу], [йе]): 1) якщо вони стоять на початку слова: яр — [йар], юність — [йун’іс'ґ], єднати — [йеднати]; 2) після букв на позначення голосного: наявний — [найауниї], маєток — [майеток], миють — [мийуґ]; 3) при роздільній вимові твердого або м’якого і наступного м’якого приголосного: в'юн — [вйун], п'ять — [пйаґ], під'їхати — [п'ідйіхати].

Якщо я, ю, є стоять після букви, що позначає приголосний звук, то вони передають по одному голосному звуку і одночасно Указують на м’якість попереднього приголосного: пісня — [п’і'с'н'а], синє — [сйн'е], люстра — [л'устра].

3. Пам’ятайте, що букви /’, щ завжди передають два звуки: їжак — [йіжак], щітка — [шч’ітка].

4. Сполучення букв дж, дз у складі кореня позначає на письмі по одному звуку, які вимовляють злито: джерело — [джеиреило], дзига — [дзйта].

5. Дві однакові літери позначають один довгий звук. Для позначення довготи звука використовують знак [:], наприклад: знання — [знан’:а].

6. Пам’ятайте, що м'якість приголосних на письмі позначається буквами ь, /', я, ю, є: культура — [кул'тура], місто — [м’їсто], листя — [лйс'т'а], любов —- [л'уббу], давнє — [давн’е].

7. Зверніть увагу, що при визначенні характеристики приголосних звуків за дзвінкістю/глухістю дзвінкі приголосні в українській мові ніколи не оглушуються в кінці слова і складу перед глухими: ду[б], ло[ж]ка. Виняток становить звук [г] у словах легко, вогко, кігті, нігті та похідних, де він вимовляється як [х]: [лехко], [вбхко], [к’іхт'і], [н'і'хт'і].

8. Зверніть увагу на явище уподібнення приголосних звуків, внаслідок якого відбуваються зміни у таких звукосполуках: с + ш = шш (принісши — при-ні[щ:]и); з + ш = жш (залізши — залі[жш]и); з + ж = ж (безжурний — бе[ж:]ур- ний); ш + с = с (вчишся — вчи[с:]я); ш + ц = сц (на дошці — на до[с'ц']і); ж + + ц = зц (у ложці — у ло[з'ц']і)); ч + ц = ц (у річці — у рі[ц:]і); т + с = ц (братство — бра[ц]тво); т + ч = ч (Вітчизна — Ві[ч:]изна); т + ш = чш (коротшати — коро[чш]ати).

9. Пригадайте основні випадки чергування голосних звуків у словах:

1) [о], [е] з [і ]: село — сіл, гора — гір, сім — семи;

2) [о], [е] з нулем звука (випадним голосним): день — дня, вогонь — вогню, сон — сну;

3) [о] з [е] після шиплячих (ж, ч, ш) та й: женити — жонатий, чотири — четвертий, шести — шостий, копієчка — копійок;

4) у коренях дієслів:

[а ] з [о]: ламати — ломити, качати — котити;

[е ] з [і]: летіти — літати, мести — замітати;

[е ] з [и]: дерти — здирати, терти — стирати;

[и] з [і]: сидіти — сісти та ін.

10. Пригадайте основні чергування голосних звуків при словозміні та словотворенні:

1) [г]. [к], [х] — [ж], [ч], [ш]: ворог — ворожий, рука — ручний, порох — порошина;

2) [г], [к], [х] — [з'], [с'], [ц']: нога — нозі, рука — в руці, вухо — у вусі;

3) у коренях дієслів:

[д] — [дж]: радити — раджу, ходити — ходжу;

[т] — [ч]: хотіти — хочу, вертіти — верчу;

[з] — [ж]: казати — кажу, возить — вожу;

[с] — [ш]: просити — прошу, косити — кошу;

[б], [п], [в], [м], [ф] + [л']: любити — люблю, купити — куплю, ловити — ловлю, ломити — ломлю, графити — графлю;

4) чергування кінцевого приголосного основи та суфікса прикметників при словотворенні:

а) [г], [ж], [з] + -ськ(ий) = -зьк(ий): Волга — Волзький, Петербург —Петербурзький, Париж — Паризький, француз — французький;

б) [к], [ч], [ц] + -ськ(ий) = -цьк(ий): козак — козацький, Дрогобич — Дрогобицький, Чернівці — Чернівецький;

в) [х], [ш], [с ] + -ськ(ий) = -ськ(ий): чех — чеський, Калуш — Калуський, чуваш — чуваський, Одеса — Одеський.

11. Зверніть увагу на чергування [у] — [в], [і] — [й], [з] — [із ] — [зі], що пов’язане з милозвучністю української мови, яка забезпечує рівномірність вживання голосних і приголосних у тексті: Поїхав у Київ, але поїхала в Одесу; книги й олівці, але стіл і шафи; дістала з шафи, але дістав із шафи, зі столу.





Відвідайте наш новий сайт - Матеріали для Нової української школи - планування, розробки уроків, дидактичні та методичні матеріали, підручники та зошити