Українська мова 5-11 класи - тестові завдання - 2018 рік

Cинтаксис. Пунктуація

Синтаксис

Коротко про основне

Синтаксис — наука, що вивчає зв’язки слів у словосполученні та реченні, типи словосполучень і речень.

Словосполучення — поєднання двох повнозначних слів на основі підрядного зв’язку (узгодження, керування або прилягання); одиниця некомунікативна; має граматичне значення (означальні, додаткові, обставинні відношення). Словосполучення за головним словом поділяють на дієслівні, іменникові, числівникові, займенникові, прикметникові та прислівникові.

Узгодження — тип підрядного зв’язку, за якого залежне слово узгоджується з головним у роді, числі та відмінку (зелена трава, зелений кущ, зелене поле).

Керування — тип підрядного зв’язку, за якого головне слово вимагає від підрядного залежного слова певного відмінка (купити (що?) книжку — 3. в.; не читати (чого?) книжки — Р. в.; боротися (за що?) за справедливість — за + 3. в.; захищатися (чим?) щитом — О. в.).

Прилягання — тип підрядного зв’язку, за якого з головним словом пов’язується незмінне залежне слово (прислівник, дієприслівник, неозначена форма дієслова, наприклад: вчитися (як?)успішно, йти (як?) не озираючись, мрія (яка?) мандрувати).

Речення — слово або група слів, які виражають повідомлення про дійсність, містять запитання чи спонукання кого-небудь виконати певну дію, тобто слугують одиницею спілкування.

Просте речення — речення з однією граматичною основою. Наприклад: Прийшла осінь. Осінь. Настав вечір. Вечір.

Граматична основа речення — два головні члени (підмет і присудок) або один головний член в односкладному реченні (Світає. Ніч.).

Підмет — головний член двоскладного речення, що означає предмет, про який ідеться в реченні, відповідає на запитання називного відмінка (хто? або що?). Розрізняють підмети прості і складені.

Присудок — головний член двоскладного речення, який граматично пов’язаний із підметом і означає дію, стан чи ознаку, що приписується підмету. Присудок виражається дієсловом, прикметником, іменником і відповідає на запитання: Що робить підмет? Що з ним робиться? Який він є? Що він є? Хто він є? Присудки поділяють на дієслівні та іменні. Дієслівні присудки бувають двох типів: прості та складені. Іменні тільки складені.

До другорядних членів речення належать: означення (узгоджені та неузгоджені), прикладки, додатки (прямі і непрямі) та обставини (місця, часу, причини, мети, умови, допустовості, способу дії, міри і ступеня). Прикладка — другорядний член (різновид означення), що є другою назвою предмета, до якого вона відноситься. Прикладкою може бути як власна, так і загальна назва (Красуня Тиса і велетень Дніпро — це все моя прекрасна Україна. То хліб, що матінка-гуцулка з долівки вчила піднімати).

Односкладне речення — самостійний тип речення, граматична основа якого складається з одного члена речення — у формі підмета чи присудка. До односкладних належать: означено-особові, неозначено-особові, узагальнено-особові, безособові та називні речення.

Неповне речення — двоскладне чи односкладне речення, в якому пропущено один або декілька його членів. Наприклад: Ще мить — і рушить потяг. Рушив. Вимірюємо життя роками. Степові простори — кілометрами.

Просте ускладнене речення — речення з однією граматичною основою, але ускладнене однорідними членами, звертаннями, відокремленими членами, вставними і вставленими компонентами (словами, словосполученнями та реченнями).

Складним називається речення, у складі якого є дві та більше граматичних основи. Складносурядне речення — складне речення, частини якого синтаксично рівноправні та поєднуються сполучниками сурядності (єднальними, розділовими, протиставними). Складнопідрядне речення — складне речення, яке містить дві залежні одна від одної частини, з’єднані за допомогою підрядних сполучників і сполучних слів.

За значенням і будовою розрізняють три основні види складнопідрядних речень: 1) з підрядною означальною частиною; 2) з підрядною з’ясувальною частиною; 3) з підрядною обставинною частиною.

Складнопідрядне означальне речення — речення, в якому підрядна частина відповідає на запитання який? чий? котрий? Наприклад: Уклін народові (якому?), що скинув рабства пута.

Складнопідрядне з’ясувальне речення — речення, в якому підрядна частина розкриває, з’ясовує зміст певного слова головної частини (найчастіше дієслова) і відповідає на запитання додатка (непрямих відмінків). Здебільшого підрядна частина відповідає на запитання що саме? Наприклад: Зрозумій (що саме?), що на тебе покладено велику відповідальність. Важливо (що саме?), щоб люди тебе розуміли.

Підрядне обставинне речення — речення, в якому підрядна частина виконує функцію розгорнутих обставин, з якими пов’язані дії головних частин. Підрядні частини відповідають на ті самі запитання, що і обставини у простому реченні. їх поділяють на такі види: способу дії, міри та ступеня, порівняльні, місця, часу, причини, наслідкові, мети, умовні і допустові.

Складнопідрядні речення з кількома підрядними частинами за характером зв'язку підрядних частин із головною та між собою поділяють на чотири різновиди: 1) з послідовною підрядністю; 2) з однорідною супідрядністю;

3) з неоднорідною супідрядністю; 4) змішаного типу.

До складних синтаксичних конструкцій належать: 1) складнопідрядні речення з кількома підрядними частинами; 2) із сурядністю та підрядністю; 3) із сурядним та безсполучниковим зв’язком; 4) із підрядним та безсполучниковим зв’язком; 5) із сурядним, підрядним і безсполучниковим зв’язком.

Період — розгорнута синтаксична побудова, якою найчастіше є складна синтаксична конструкція, що характеризується цілісністю теми і членуванням на дві змістові частини — засновок (з нанизуванням однотипних синтаксичних конструкцій) і висновок. Характерним розділовим знаком періоду є кома та тире на місці паузи між засновковою і висновковою частинами.





Відвідайте наш новий сайт - Матеріали для Нової української школи - планування, розробки уроків, дидактичні та методичні матеріали, підручники та зошити