Українська мова 5-11 класи - тестові завдання - 2018 рік

Cинтаксис. Пунктуація

Рекомендації до виконання тестових завдань

Просте речення. Головні члени речення

1. Умійте відрізняти двоскладні речення (є підмет і присудок) від односкладних (один головний член речення).

2. Розрізняйте поширені і непоширені речення. Прості речення, які складаються лише з граматичної основи, називають непоширеними (Прийшла осінь. Осінь.). Поширеним є речення, якщо до його структури крім головних членів, входять і другорядні (означення, додатки, обставини) (Знову прийшла довгождана осінь. Рання осінь.).

3. Щоб розрізнити простий і складений підмет, візьміть до уваги:

— при складеному підметі присудок вживається у формі множини (Черниш опинився з Козаковим у самій гущі. Ми з батьком першими помітили качок.);

— якщо присудок вжито у формі однини, то підмет слід вважати простим (Черниш опинився з Козаковим у самій гущі подій. (Підметом є лише слово Черниш). Я з батьком першим їх помітив. (Підметом є лише займенник я).

4. Запам’ятайте найтиповіші засоби вираження складеного підмета:

— іменник (займенник) у називному відмінку + іменник в орудному відмінку з прийменником з (Блаженно з Хаєцьким справді звідкись привели Чернишеві коника);

— числівник (кількісний чи збірний) у називному відмінку + іменник (займенник) у родовому відмінку (Двоє друзів якось поїхали на море)\

— іменник із кількісним значенням у називному відмінку (гурт, загін, табун, група, колона, зграя та ін.), а також слова типу більшість, меншість, половина, десяток, третина + іменник (займенник) у родовому відмінку множини (Половина учнів класу погодилася на екскурсію. Біля заводу зібрався гурт людей. Десятки шкіл розпочали навчальний ріку нових приміщеннях);

— займенники кожен, дехто, хтось, ніхто та ін. + іменник (займенник) у формі родового відмінка множини з прийменником з (Ніхто з людей ще такого дуба не бачив. І кожен з нас те знав) — слова початок, середина, кінець + іменник у родовому відмінку (Початок сівби в цьому році затримався. Кінець дня минув у напруженій роботі. Середина літа була прохолодною);

— метафоричні словосполучення (Мереживо мостів виднілося над річкою).

5. Потрібно відрізняти простий дієслівний присудок від складеного:

Простий присудок виражається дієсловом дійсного, умовного чи наказового способу (/ ми на світі є. Хай наша рідна Україна в добрі і мирі прожи- ва. Так, я буду крізь сльози сміятись (тобто сміятимусь); Я на вбогім сумнім перелозі буду сіять барвисті квітки (тобто сіятиму, посію)). Простий дієслівний присудок може бути утворений повтором тієї самої форми дієслова чи слова-синоніма, що пишеться через дефіс або через кому (Вітер віє-повіває. Життя соталось, соталось гіркими нитками іроніі).

6. Дієслівний складений присудок: основне дієслово в неозначеній формі + допоміжний компонент — допоміжне дієслово зі значенням початку, продовження або закінчення дії (почати, продовжувати, перестати, завершувати), а також дієслова хотіти, бажати, могти, мусити, прагнути, намагатися, любити тощо. Наприклад: Павло не переставав думати про своє. Так, я хочу крізь сльози сміятись. У ролі допоміжного слова у складеному дієслівному присудку вживаються прикметникові та дієприкметникові форми типу: радий (рад), згоден, згідний, повинен, змушений, готовий (готов), ладний (ладен), зобов'язаний, покликаний, спроможний та ін. (А рід цей здатен творити великі справи. Заради друга ладен він знести будь-які труднощі).

Зверніть увагу, що поєднання особової форми дієслова з неозначеною формою не завжди становить складений дієслівний присудок. Наприклад, при дієсловах руху неозначена форма дієслова виконує синтаксичну роль другорядного члена речення — обставини мети, а при дієсловах зі значенням прохання, дозволу чи заборони — синтаксичну роль додатка (Місяць пливе (з якою метою?) оглядати (обст.) і небо, і зорі, і землю, і море. Учитель попросив (про що?) вивчити (дод.) вірш напам'ять).

7. Іменний присудок завжди складений. Він складається з дієслова-зв'язки та іменної частини. У ролі зв'язки вживаються такі дієслова: бути, стати, ставати, вважатися, уявлятися, здаватися, видаватися, називатися, іменуватися, зватися, лишатися, доводитись, робитися та ін. Ці дієслова вимагають доповнення найчастіше орудним відмінком іменника або прикметника: бути (ким? чим?), стати (ким? чим?), видаватися (ким? чим?), називатися (ким? чим?), доводитися (ким? чим?); бути (яким? котрим? чиїм?), стати (яким?), зробитися

(яким?) тощо. Наприклад: Микола був [став, виявився) справжнім другом. Мій дід теж Матвієм звався. Пам’ятайте, що дієслово-зв’язка бути вживається в усіх часових формах: є, був, була, було, були, буде, будуть. У теперішньому часі зв’язку переважно опускають (Старість — не радість).

Зверніть увагу, що в ролі іменної частини вживаються також різноманітні прийменниково-відмінкові форми. Наприклад: без + Р. в. — Він був без шапки; з + О. в. — Та тільки усі ми уже з сивиною; при + М. в. — Ми ще із вами при силі; у + М. в. — Дерева були в цвіту.





Відвідайте наш новий сайт - Матеріали для Нової української школи - планування, розробки уроків, дидактичні та методичні матеріали, підручники та зошити